Справа № 450/3373/24 Провадження № 3/450/186/25
26 травня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О. розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 КУпАП,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 634739 від 10.07.2024 року та доданих до нього матеріалів 10.07.2024 року о 13 год. 20 хв. на а/д Львів - Шегині 9 км + 300 м водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Пежо 308 д.н.з. НОМЕР_1 під час перестроювання в ліву смугу не надав перевагу автомобілю Даф XF 105410 д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричіпом д.н.з. НОМЕР_3 , який вже рухався по даній смузі та від чого автомобілі під час зіткнення отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 порушив п. 10.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому заперечив, зазначив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Пояснив, що Пустомитівським районним судом Львівської області вже надана оцінка цим обставинам ДТП, оскільки аналогічний протокол із цією ж схемою ДТП та поясненнями учасників цієї транспортної пригоди був складений відносно водія автомобіля ДАФ XF 105410 д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричіпом д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , і за результатами розгляду цих адміністративних матеріалів із урахуванням моїх пояснень, суд постановою від 11.12.2024 у справі № 450/3375/24 визнав водія ОСОБА_2 виним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України. Судом у справі № 450/3375/24 встановлено наступне:
-«При цьому, суд зауважує, що як вбачається зі схеми місця ДТП від 10.07.2024 автомобіль Пежо, знаходить на відстані 5,0 м до сталого орієнтиру (перпендикуляра від краю тротуару на перехрещенні головної дороги із дороги по вул. Тичини), в той час як т/з ДАФ XF 105.410, перебуває на відстані 5,2 м до вказаного орієнтира. На підставі цього, суд робить висновок, що зіткнення відбулося саме в результаті наїзду т/з ДАФ XF105.410 на т/з Пежо. Посилання водія ОСОБА_2 на те, що автомобіль Пежо, н.з. НОМЕР_1 , перебував у «мертвій зоні» не заслуговують на увагу суду, оскільки не звільняють водія від обов'язку дотримуватися безпечного інтервалу, що прямо передбачений пунктом 13.3 ПДР. При цьому, ОСОБА_2 в ході розгляду справи так і не зміг спростувати пояснення потерпілого з приводу того, що останній перебував у нерухомому стані.»
В цей день, у зв'язку з тим, що був великий корок та самі вантажні машини, вони мене «не впускали» на сугу руху, а навпаки прижимались до правого крайнього краю проїзної частини, щоб блокувати мій рух, так само вчинив і ОСОБА_2 своїм авто «DAF», р.н. НОМЕР_2 . Тому, він зупинився, перед мною були бус та тесла, про яку зазначає в своїх поясненнях ОСОБА_2 , номерних знаків не пам'ятаю. Тобто, ОСОБА_2 , який своєю машиною знаходився. Тобто, водій ОСОБА_2 в своїх поясненнях, що долучені до матеріалів цієї справи, визнає, що бачив «буса та теслу», але начебто не помітив моє авто «Пежо», яке відносно нього знаходилось в переді, тобто він мав і міг бачити авто «Пежо».
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного висновку:
відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно абз. 11 п. 1.10 ПДР, безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.
Відповідно п. 10.1. ПДР: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.12.2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення - закрито.
При цьому, суд зауважує, що як вбачається зі схеми місця ДТП від 10.07.2024, автомобіль Пежо, н.з. НОМЕР_1 , знаходить на відстані 5,0 м до сталого орієнтиру (перпендикуляра від краю тротуару на перехрещенні головної дороги із дороги по вул. Тичини), в той час як ТЗ ДАФ XF105.410, н.з. НОМЕР_2 , перебуває на відстані 5,2 м до вказаного орієнтира.
На підставі цього, суд робить висновок, що зіткнення відбулося саме в результаті наїзду ТЗ ДАФ XF105.410 н.з. на ТЗ Пежо, н.з. НОМЕР_1 .
При цьому, ОСОБА_2 в ході розгляду справи так і не зміг спростувати пояснення потерпілого з приводу того, що останній перебував у нерухомому стані.
Водій, враховуючи дорожню обстановку, під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом, зобов'язаний враховувати наявність перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивність і рівень організації дорожнього руху.
Посилання водія ОСОБА_2 на те, що автомобіль Пежо, н.з. НОМЕР_1 , перебував у «мертвій зоні» не заслуговують на увагу суду, оскільки не звільняють водія від обов?язку дотримуватися безпечного інтервалу, що прямо передбачений пунктом 13.3 ПДР.
Згідно наявного в матеріалах справи висновку експерта № 4522-Е судово-автотехнічної експертизи від 23.04.2025 року вбачається, що:
Водій автомобіля Пежо 308 ОСОБА_1 , рухаючись по смузі розгону, відповідно до вимог п.п. 10.8, 1.10 (стосовно значення терміну «дати дорогу») ПДР повинен був вливатися в транспортний потік, даючи дорогу транспортним засобам, що рухаються по дорозі, зокрема дати дорогу автомобілю DAF FX, тобто не продовжувати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це змушувало водія останнього змінити напрямок руху або швидкість.
Водій автомобіля DAF XF, рухаючись в потоці автомобілів по правій смузі проїзної частини, призначеної для руху в даному напрямку, відповідно до вимог п.13.1, 13.3 ПДР повинен був дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу, а з моменту, коли був об'єктивно спроможний виявити небезпеку для руху або перешкоду, спричинену виїздом автомобіля Пежо 308 зі смуги розгону на смугу його руху, згідно вимог п.12.3 ПДР негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Причин технічного характеру, які б не дали змоги водію автомобіля Пежо 308 дотримати вимог п.п. 10.8, 1.10 (стосовно значення терміну «дати дорогу») ПДР і при виїзді зі смуги розгону дати дорогу автомобілю DAF XF, що рухаються по дорозі, і таким чином запобігти ДТП, не вбачається.
Встановити наявність (чи відсутність) у водія автомобіля DAF XF технічної можливості уникнути ДТП, діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР, і зокрема шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, не надається можливим через відсутність даних про розташування автомобіля DAF XF відносно місця зіткнення в момент, коли водій мав об'єктивну можливість виявити небезпеку для руху.
Дії водія автомобіля Пежо 308, який частково виїхав зі смуги розгону на праву смугу проїзної частини, по якій в цей час рухався автомобіль DAF XF, не відповідали вимогам п. 10.8 ПДР.
Оцінити відповідність дій водія автомобіля DAF XF вимогам п.12.3 ПДР не надається можливим через відсутність даних про розташування автомобіля DAF XF відносно місця зіткнення в момент, коли водій мав об'єктивну можливість виявити небезпеку (чи перешкоду) для руху.
Однією з причин даної ДТП, з технічної точки зору, стали дії водія автомобіля Пежо 308, який виїхав зі смуги розгону на праву смугу проїзної частини, по якій в цей час рухався автомобіль DAF XF. Встановити причинний зв'язок між діями водія автомобіля DAF XF та фактом ДТП не надається можливим через відсутність даних про його положення відносно місця зіткнення в момент, коли його водій мав об'єктивну можливість виявити небезпеку для руху.
Пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містять даних про обставини та механізм ДТП, аналізуючи які можна було б, з технічної точки зору, підтвердити чи заперечити їх спроможність.
Таким чином, надаючи оцінку діям ОСОБА_2 суд встановив, що останній перебуваючи в умовах корку, що утворився внаслідок повільного руху великої кількості автомобілів, керуючи вантажним автомобілем, що відрізняється значними габаритами, зобов'язаний був передбачити, що навіть незначне маневрування керованим автомобілем, може створити небезпеку для руху, та здійснюючи рух, мав переконатися у його безпеці для інших учасників, однак, своїми діями змінив дорожню обстановку, що призвела до дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З підстав вище зазначеного, здійснюючи аналіз наявних у справі доказів, враховуючи що при заданих вихідних даних причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п. 13.3 ПДР України, а тому відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_1 та наслідками дорожньо-транспортної пригоди, суддя приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 122-4, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Є. О. Данилів