Справа №461/10344/25
Провадження №3/461/3489/25
23 грудня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова -Павлюк О. В., представника Львівської митниці Державної митної служби України - Лубоцького Б. І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження - Львівська обл., місце проживання - АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 26.08.2024, виданий органом 4637, ідентифікаційний код,
за ч. 3 ст. 471 Митного Кодексу України, -
20 листопада 2025 року близько 13 години 28 хвилин гр. України ОСОБА_1 на автомобілі марки «MERCEDES-BENZ VITO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , прямував з Республіки Польщі в Україну, з приватної поїздки, в якості пасажира, через МАПП «Шегині» Львівської митниці, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю - «зелений коридор», чим заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов?язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження. При здійсненні митного контролю даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, які підлягають обов?язковому декларуванню та оподаткуванню. Автомобіль був переведений зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого догляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду автомобіля зі застосуванням технічних засобів митного контролю (фотокамера, ліхтарик, вага) в багажному відділенні крім особистих речей було виявлено товар, який відповідно до ст. 378 МК України та Постанови Кабінету Міністрів України № 434 від 21.05.2012 обмежений до переміщення через митний кордон України, а саме: 1) молоко ультрапастеризоване MLEKO UHT, торгової марки MLECZNA DOLINA, в герметичному картонному упакуванні об?ємом 1 л, жирність 3.2%, країна виробника Польща - 120 упаковок ємністю 120 л.; 2) молоко ультрапастеризоване MLEKO WYPASIONE, торгової марки MLEKOVITA, в герметичному картонному упакуванні об?ємом 1 л, жирність 3.2%, країна виробника Польща 36 упаковок ємністю 36 л.; 3) молоко ультрапастеризоване MLEKO UHT, торгової марки MLECZNA DOLINA, в герметичному картонному упакуванні об?ємом 1 л, жирність 3.2%, країна виробника Польща 12 упаковок ємністю 12 л. Загальна кількість предметів правопорушення становить 168 упаковок, загальною ємністю 168 л. Вказаний товар переміщувався без приховування в багажному відділенні автомобіля.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 вчинив дії щодо недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України та які переміщуються громадянами.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що стверджується матеріалами справи. Скерував 23.12.2025 до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності та зазначив, що вину в інкримінованому правопорушенні визнає повністю. Окрім цього, просить суд суворо не карати, та повернути йому товар, що є предметом порушення митних правил, оскільки такий придбав для власного споживання.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Окрім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнаний пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Представник митниці Лубоцький Б. І. у судовому засіданні протокол підтримав, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.
Заслухавши представника митниці, перевіривши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, виходячи з такого.
Згідно зі ч. 3 ст. 471 МК України, відповідальність настає за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини 1 статті 366 МК України, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
Згідно з частиною 2 статті 366 МК України, канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Згідно з ч.4 ст. 366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України, початок проходження громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 6 ст. 366 МК України, громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор» звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 434 від 21.05.2012, громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах: в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу; без упаковки - у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу; без упаковки - неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу. Під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці).
Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується такими даними: протоколом про адміністративне правопорушення № 1657/UA209000/2025 від 20.11.2025, до якого ОСОБА_1 зауважень не висловив; копіями паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та контрольного талону; актом проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209040/2025/019132 від 20.11.2025; описом предметів, вилучених у справі про порушення митних правил № 1657/UA209000/2025; довідкою про вартість предметів порушення митних правил; доповідною запискою та службовою запискою, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та узгоджуються з іншими доказами.
З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт вчинення порушення митних правил, зокрема спосіб та порядок проходження митного контролю вказаною особою, обставини виявлення незадекларованого товару, його характеристики, перелік, найменування, вартість та кількість.
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України доведена належним чином.
З урахуванням характеру вчиненого, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вину в інкримінованому йому правопорушенні визнає, з урахуванням даних про його сімейне та матеріальне становище, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу, у межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України, без конфіскації товарів.
Згідно зі ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витратна провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Отже, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а у частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, суд -
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5'100,00 гривень.
2. Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил №1657/UA209000/2025 від 20.11.2025, - повернути ОСОБА_1 .
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Державної митної служби України 702,27 гривень витрат за зберігання товару на складі митниці.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Згідно зі ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Суддя Ольга ПАВЛЮК