ЄУН: 336/9915/25
Провадження №: 2/336/4767/2025
22.12.25
22 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Худіної О.О., за участю секретаря судового засідання Дорошенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», інтереси якого представляє Мєшнік Костянтин Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача Мєшнік Костянтин Ігорович за довіреністю від 08.01.2024 за № 22-70Д1 звернувся до суду із вказаною заявою поштовим шляхом відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 82 086,90 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.07.2024 відповідач встановив мобільний застосунок monobank, пройшовши реєстрацію та надавши відповідний пакет документів, відповідач підписав Анкету-заяву та Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового підпису. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 45 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Позивач вказує, що AT "Універсал банк" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених умовами договору та в межах встановленого кредитного ліміту. В свою чергу, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти, не сплачував щомісячні мінімальні платежі. В зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Станом на 03.06.2025 року у Відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, а тому на підставі положення пп. 5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 03.06.2025 року Банк направив повідомлення "пуш" про істотне порушення умов Договору та необхідність погасити суму заборгованості.
Представник позивача у позовній заяві виклав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою суду від 13.10.2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін . Відповідно до ухвали постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Також судом роз'яснено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідач відзиву на позовну заяву, клопотань та заяв до справи не скеровував, конверти із копією ухвали суду та позовною заявою із додатками повернулися до суду двічі без вручення (причина повернення "адресат відсутній"), що надає суду підстави для ухвалення рішення.
Визначений частиною третьою статті 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Відповідач у наданий судом строк та станом на час розгляду справи своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористалася, відзив на позов не подала, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному порядку також подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило, відтак відповідно до ч.8 ст.178 та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як передбачено ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних правовідносин є, зокрема, правочини.
Даний спір виник у сфері договірних зобов'язань та регулюється нормами загального цивільного законодавства та умовами укладеного договору.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.07.2024 року відповідач звернувся, в рамках проекту monobank, до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим встановив застосунок monobank, пройшовши реєстрацію та надавши відповідний пакет документів, відповідач підписав Анкету-заяву та Запевнення Клієнта до Договору про дання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового підпису. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши електронним підписом анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав заяву Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, Запевнення Клієнта до договору про надання банківських послуг, Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів (Мonobank), Тарифи Чорної картки (Мonobank), паспорт споживчого кредиту, форми підтвердження електронного документу.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 06.08.2025 року становить 82 086,90 гривень, яка складається з: тіла кредиту 72 467,71 гривень; заборгованість за пенею 9 619,19 гривень.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Згідно з ч. 2 ст.1050ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
За умовами п.п. 5.16 п.5 Розділу II Умов у разі порушення сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов'язань).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені договором про надання банківських послуг «Monobank» від 30.07.2024 належним чином не виконав.
В ході дослідження письмових доказів судом встановлено, що відповідач отримав кредит у вигляді кредитного ліміту, що становив 45 000,00 грн., але відповідно до пояснень до Виписки про рух коштів на рахунку на рахунку баланс складає (мінус) 37 086,90 грн., себто заборгованість складає 82 086,90 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 45 000 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 37086,90 грн. Овердрафт - (мінус) 37086,90 грн. виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці.
Так, дійсно, як встановлено під час розгляду справи, відповідно до умов укладеного між сторонами електронного кредитного договору передбачено обов'язок позичальника/відповідача сплатити кредитору/позивачу неустойку, штраф чи інші платежі у випадку невиконання/неналежного виконання будь-яких грошових зобов'язань у встановлені договором строки.
Проте, загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан. Враховуючи, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (згідно з висновками у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, пр. 61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
В постанові Верховного Суду від 31.01.2024 №183/7850/22, пр. 61-14740св23, вказано, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Крім того, відповідно до виписки про рух коштів по картці від 08.08.2025 судом встановлено, що позначка в розрахунку штрафи/пені становить суму заборгованості у розмірі 9 919,19 гривень.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що нарахування та стягнення пені в сумі 9 919,19 гривень є неправомірним, а позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», підлягають задоволенню частково, а саме у спосіб, визначений позивачем, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у визначеній судом сумі.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого. Згідно з ч. 1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 2 661,91 гривень, тобто, пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.
Керуючись ст. 264, 265 ,279, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», інтереси якого представляє Мєшнік Костянтин Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" заборгованість за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг від 30.07.2024 року в розмірі 72 167,71 гривень.
У задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» пені - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" судовий збір у розмірі 2 661,91 гривень.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, б. 54, кв.19.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 22.12.2025
Суддя О.О. Худіна