ЄУН: 336/9908/25
Провадження №: 2/336/4761/2025
22.12.25
22 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Худіної О.О., за участі секретаря судового засідання: Дорошенко К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАКСОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Акціонерне товариство «ТАКСОМБАНК», інтереси якого представляє Попов Євген Васильович, звернулося до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 56695,14 гривень, та судові витрати.
За змістом позовної заяви, 31.08.2020 між ТОВ “ФК “Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4694915703. Кредит надається позичальнику на таких умовах: сума кредиту - 45 628,44 гривень; строк користування - 48 місяців; річні проценти - 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти - 1,50 % від суми кредиту. Згідно з п.1.4 договору позичальник доручив кредитодавцю виплатити / сплатити за рахунок отриманого кредиту 6 платежів відповідно на наведених у договорі реквізити.
Підписанням кредитного договору, як стверджує сторона позивача, позичальник підтвердив, що до укладення цього договору кредитодавець надав йому інформацію, необхідну для прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення цього договору, зокрема, ознайомлений з інформацією, вказаною в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних позичальником умов кредитування.
20 вересня 2021 року права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» (надалі також - Позивач) на підставі Договору про відступлення прав вимог №200921 від 20.09.2021 року. Відповідно до умов цього Договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору №200921 від 20.09.2021 року, Позивач є Новим кредитором ОСОБА_1 за Кредитним договором №4694915703 від 31 серпня 2020 року з усіма наступними додатками та змінами.
Разом із тим, умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті.
Станом на 01.05.2025 заборгованість позичальника за кредитним договором №4694915703 від 31.08.2021, становить 56 695,14 гривень, а саме: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 42911.17 гривень; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 7,06 гривень; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 13 776,91 гривень.
Позивачем 10.06.2025 надіслано відповідачу повідомлення - вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за кредитним договором, однак заборгованість не погашена.
З вказаних підстав, із посиланням на ст.15, 16, 525-527, 530, 543, 550, 552-554, 610-612, 624-625, 629, 631, 1048-1054 ЦК України, оскільки відповідачка продовжує ухилятись від виконання умов договору, укладеного між сторонами, який не розірваний, представник позивача просить задовольнити позов у визначений спосіб.
Ухвалою судді від 20.10.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Встановлено відповідачу 5-денний строк з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, чітко роз'яснено (у резолютивній частині), що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. За нормою ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Таких клопотань до справи не скеровано.
Відповідач відзиву на позовну заяву, клопотань та заяв до справи не скеровувала, не скориставшись відповідним процесуальним правом, конверт із копією ухвали суду, надісланий за місцем реєстрації відповідача, повернувся до суду без вручення, що надає суду підстави для ухвалення рішення.
Копія позовної заяви із додатками скерована відповідачеві позивачем на виконання вимог ч.1 ст.177 ЦПК України, відповідні докази досліджені судом. Так, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань, зустрічної позовної заяви у даній справі не подано.
Підстав для оголошення перерви та / або відкладення судового засідання відповідно до положень ст.223, 240 ЦПК України судом не встановлено.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із тим, що розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч.1,8 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
Судом встановлено, що 31.08.2021 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» укладено кредитний договір №4694915703, підставою для укладення якого стало подання заяви-анкети до вказаної юридичної особи відповідачем у вказану дату.
Згідно з п. 1.1 договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Сума кредит, у узгоджена сторонами договору у п. 1.2, дорівнює 47 516,88 гривень, строк користування кредитними коштами - 36 місяців, порядок сплати процентів викладений у графіку платежів та паспорті кредиту, який є невід'ємною частиною договору (п.1.3). Кредит надається у безготівковий спосіб.
Згідно з п.1.4 договору позичальник доручив кредитодавцю виплатити / сплатити за рахунок отриманого кредиту 6 платежів відповідно на наведених у договорі реквізити, одночасно сплатити за рахунок отриманих коштів первісних. Судом досліджено й долучені до позовної заяви платіжні документи на підтвердження виконання кредитором своїх зобов'язань, визначених кредитним договором, у спосіб, узгоджений сторонами правочину.
Підписанням кредитного договору позичальниця підтвердила, що до укладення цього договору ознайомлена з інформацією, вказаною в ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних позичальником умов кредитування.
За даними паспорта кредиту за підписом позичальника процентна ставка річна проценти - 0,01 %, щомісячні проценти - 1,50%. Спосіб і строк надання кредиту - безготівковим шляхом, протягом 3 банківських днів від дня укладення договору. У доданому до паспорта графіку платежів наведено порядок сплати кредиту (повернення коштів) в строк до 27.08.2024, щомісячними платежами.
Станом на 01.05.2025 відповідно до даних наявного розрахунку заборгованість позичальника за кредитним договором №4694915703 від 31.08.2021, становить 56 695,14 гривень, а саме: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 42 911,17 гривень; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 7,06 гривень; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 13 776,91 гривень.
Також під час розгляду справи знайшло своє підтвердження, що відповідно до розділу 1 укладеного 20.09.2021 Договору про відступлення прав вимоги №171221, за яким первісний кредитор - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», новий кредитор - ПАТ «ТАСКОМБАНК», заборгованістю вважаються невиконані позичальником грошові зобов'язання перед первісним кредитором в частині залишку суми заборгованості відповідно до умов кредитного договору станом на дату відступлення прав вимоги новому кредитору згідно графіку, зазначеному у п.3.1.2. усього договору.
Предмет договору узгоджений сторонами правочину у розділі 2 договору, ціна договору та порядок оплати у розділі 4, а строк дії договору і порядок його дострокового розірвання - у розділі 9. Разом з цим, зі змісту п.2.2 договору випливає узгоджене сторонами зобов'язання неодноразового (щоденного) передання права вимоги до боржників, про що складаються відповідні реєстри. При цьому, у п. 2.2 визначені критерії до боржників, право вимоги до яких може бути передано.
Згідно з засвідченим витягом з реєстру боржників від 20.09.2021 до вказаного договору про відступлення прав вимоги, у витягу наведені дані про боржника ОСОБА_1 , із реквізитами кредитного договору та сумами заборгованості, актуальними на дату відступлення прав вимоги та частково сплаченими в подальшому, як видно з досліджених судом доказів.
Позивачем 10.06.2025 надіслано відповідачу повідомлення - вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за кредитним договором, проте досудове врегулювання спору у справах даної категорії не є обов'язковим.
Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, у відносинах щодо позики, а саме, ст. 207, 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України). Зокрема, ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом враховується позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 03.07.2019 у цивільній справі №342/180/17, пр. 14-131цс19.
Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Враховуючи зміст наведених норм, можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Оскільки такі умови договорів приєднання розробляються позивачем, як надавачем банківських послуг, відповідно, вони мають бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору та під час його виконання діють певні вимоги у визначеній редакції.
У вказаній справі цієї умови в достатньому обсязі дотримано позивачем, відповідно, положення ст.634 ЦК України розповсюджуються на правовідносини, що склались між сторонами.
За нормою ч.2 ст.1050 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Так, ч.1 ст.1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Крім того, згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Так, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами та міра відповідальності кредитора поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У цій справі позивачем заявлено вимоги про погашення кредиту, а саме, прострочених тіла кредиту, процентів, нарахованих на вказане тіло (річних та щомісячних), що відповідає умовам кредитного договору.
За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Так, під час розгляду справи суд дійшов висновку про те, що первісний кредитор виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, а саме, здійснив перерахування кредитних коштів відповідно до його умов та в обумовлених сумах та на вказані у договорі реквізити.
Порушення умов Закону України «Про споживче кредитування» при укладенні договору, зокрема, щодо роз'яснення відповідачу його окремих положень, судом не встановлено.
Крім того, суд зауважує, що підтверджень розірвання договору за ініціативою відповідача чи його заперечень проти розрахунку суми заборгованості у вигляді простроченої суми кредиту та процентів, які заявлені до стягнення за вирахуванням сплачених сум, у матеріалах справи немає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч.1,2 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Главою 73 розділу І книги 5 ЦК України врегульовує положення, що стосуються договору факторингу.
Так, згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові у справі відсутнє (щодо обох договорів), хоча на виконання умов договорів факторингу могло бути витребувано клієнтом. Разом з цим, виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. Такі відомості стороною відповідача не надані.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 667/11010/14-ц (провадження № 61-10349св18).
В даній справі час повідомлення відповідача про відступлення первісним кредитором на користь позивача права грошової вимоги за кредитним договором не підтверджено, проте обізнаність відповідача про дану обставину не викликає у суду розумних сумнівів, позаяк частково заборгованість сплачувалась з боку ОСОБА_2 саме за реквізитами позивача, але з порушенням строків сплати платежів, визначених графіком, не в повному обсязі.
Так, з урахуванням наведених норм та наданого позивачем розрахунку суд встановив, що станом на 01.04.2025 відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань до звернення до суду належним чином не виконав, сума тіла кредиту та процентів (прострочених щодо обох складових), що підтверджена розрахунком, є обґрунтованою та підлягає стягненню з вказаної фізичної особи в повному обсязі.
Із врахуванням норми ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення заборгованості відповідно до заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дослідивши надані представником позивача на підтвердження позовних вимог письмові докази, за результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає повному задоволенню відповідно до наведених вище доводів, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» кредитної заборгованості за договором №4694915703 від 31.08.2021, яка утворилась станом на 01.05.2025, у сумі 56 695,14 гривень, а саме: за простроченим тілом кредиту у сумі 42 911,17 гривень, за простроченими процентами у сумі 7,06 гривень (річними) та 13 776,91 (щомісячними).
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 2 422,40 гривень.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «ТАКСОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №5715570919 від 12.08.2021, яка утворилась станом на 01.05.2025, у сумі 56 695,14 гривень (П'ятдесят шість тисяч шістсот дев'яносто п'ять гривень 14 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «ТАКСОМБАНК», код ЄДРПОУ 0980644, місцезнаходження: 02094, м. Київ, пр. Леоніда Каденюка. 23.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду складено та підписано 22.12.2025.
Суддя О.О. Худіна