Дата документу 23.12.2025
Справа № 334/2246/25
Провадження № 1-кп/334/500/25
23 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024082050002264 від 07 листопада 2024 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого у НЕК «Укренерго» на посаді провідного інженера з групи транспорту, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України
07 листопада 2024 року, приблизно о 15 годині 25 хвилин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем «CHEVROLET LACETTI», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Гребельної зі сторони вул. Каховської в напрямку вул. Айвазовського в м. Запоріжжі.
В цей час, попереду, в попутному напрямку, керуючи велосипедом «MERIDA», по вул. Гребельній рухався велосипедист ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час руху, водій ОСОБА_5 та велосипедист ОСОБА_4 в'їхали на нерегульоване перехрестя вул. Гребельної, вул. Ярославської, вул. Петра Сагайдачного, Каширського шосе та вул. Рельєфної в м. Запоріжжі, де організовано круговий рух, при цьому велосипедист ОСОБА_4 рухався попереду та правіше відносно автомобіля «CHEVROLET LACETTI», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Під час руху на вказаному перехресті проїзних частин, де організовано круговий рух, водій ОСОБА_5 , маючи змогу виявити, що попереду правіше в попутному напрямку постійно рухається велосипедист ОСОБА_4 , діючи зі злочинною недбалістю, завчасно не зайнявши праве положення на проїзній частині, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу в русі велосипедисту ОСОБА_4 , змінив напрямок руху керованого транспортного засобу праворуч та почав виконання маневру повороту праворуч, виконуючи виїзд з круга, на проїзну частину вул. Петра Сагайдачного, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.
Своїми діями водій ОСОБА_5 порушив вимоги пп.10.1, 10.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:
п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
п.10.5 «Поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч».
Порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.10.1, 10.5 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, велосипедисту ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді:
«Множинні закриті переломи тазу кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості.
Садно ліктьового суглобу кваліфікується як легке тілесне ушкодження».
Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні від потерпілого ОСОБА_4 надійшла заява, в якій він просить закрити кримінальне провадження у зв'язку з тим, що він з обвинуваченим ОСОБА_5 примирився, він відшкодував йому завдані збитки. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 він не має.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав заяву ОСОБА_4 просив її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, вину визнає.
Захисник ОСОБА_6 підтримав заяву потерпілого ОСОБА_4 просив її задовольнити.
Прокурор вважає, що маються підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України та закриття кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити клопотання потерпілого з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки.
Згідно ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, який у відповідності до ст.12 КК України, належить до нетяжких злочинів.
У судовому засіданні потерпілий заявив клопотання, в якому просить закрити кримінальне провадження, не заперечує проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Судом встановлено, що потерпілий примирився з обвинуваченим та на даний час обвинувачений відшкодувала завдані потерпілому збитки.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, тобто вперше вчинив нетяжкий злочин, примирився з потерпілим та відшкодував завдані потерпілому збитки, суд вважає, що маються підстави для закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
Потерпілим ОСОБА_4 в процесі судового провадження даної кримінальної справи, у відповідності до ст.128 КПК України, було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 , ПАТ «Страхова компанія'Вусо», Національної енергетичної компанії «Укренерго» матеріальної та моральної шкоди.
Однак, в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_4 , заявив клопотання про залишення його позову без розгляду.
Вирішуючи питання про залишення цивільного позову без розгляду, суд виходить з наступного.
Пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» передбачає, що у разі відмови потерпілого від підтримання позовної заяви з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається.
Згідно ч.5 ст.128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом КПК не врегульовані то до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Нормами чинного КПК, не врегульовано вирішення судом питання про залишення цивільного позову без розгляду за клопотанням позивача, натомість ст.61 КПК України, закріплює право цивільного позивача на відмову від позову, а поняття «відмова від позову» та «залишення позову без розгляду» є поняття не тотожні. Разом з цим, положення п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, встановлює, що цивільний позов суд залишає без розгляду якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, що і підлягає в даному випадку застосуванню. Враховуючи наведене, суд вважає, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 , необхідно залишити без розгляду.
Виходячи з вище викладеного з ОСОБА_5 підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з проведенням по кримінальному провадженню судових експертиз.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності зі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.12, 46 КК України, ст.ст.285, 286, 288 КПК України, суд
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України закрити та звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_5 в доход держави 7959 гривень, 4775,40 гривень, судових витрат за проведення судових інженерно-транспортних експертиз, а всього судові витрати на загальну суму 12734,40 гривень.
Арешт накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя 11 листопада 2024 року на автомобіль «CHEVROLET LACETTI», державний номерний знак НОМЕР_1 - скасувати.
Арешт накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя 11 листопада 2024 року на велосипед «MERIDA» - скасувати.
Речові докази:
автомобіль «CHEVROLET LACETTI», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території майданчику тимчасового тримання Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, повернути законному власнику НЕК «УКРЕНЕРГО», який зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25 за належністю.
велосипед «MERIDA», який знаходиться на зберіганні на території майданчику тимчасового тримання Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, повернути законному власнику ОСОБА_4 за належністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1