Cправа № 127/20166/25
Провадження № 2/127/4196/25
заочне
25 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Березовської О. А.,
за участі секретаря судового засідання Схабовської І. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниця за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (надалі - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
27.06.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 4019261 від 30.11.2021 у сумі 29 759, 04 грн, понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422, 40 грн та понесені витрати на правничу допомогу у сумі 13 000, 00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.11.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір № 4019261, згідно з яким кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000, 00 грн. Проценти за користування кредитом 2 250, 00 грн, які нараховуються за ставкою 1, 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Право вимоги до позивача за договором №4019261 перейшло на підставі договору № 24-07/2024, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.
Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договором, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплачує. За вказаним кредитним договором у позичальника утворилася заборгованість за договором №4019261 від 30.11.2021, що підлягає стягненню з позичальника, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості у сумі 29 759, 04 грн, з яких: 9 168, 00 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредита); 19 591, 04 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, заборгованість за комісіями - 1 000, 00 грн.
У додатку до позовної заяви позивачем надано докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, а також в прохальній частині позовної заяви позивач просить проводити розгляд справи у відсутність представника позивача та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 30.06.2025.
Відповідь №1528040 з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 згенерована судом 30.06.2025.
Ухвалою суду від 01.07.2025 вище вказана позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін; справу розглядати (формувати та зберігати) в змішаній формі.
Копія ухвали суду, судова повістка неодноразово направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Кореспонденція суду була одержана 15.07.2025 та 16.08.2025, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 17, 22).
Суд розцінює відповідача як такого, що належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про дату, час та місце проведення судових засідань. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, інші заяви та клопотання від відповідача суду також не надходили; відповідач повторно в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що позивач в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
25.11.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій представник позивача позов підтримав та просив задовольнити, просив проводити судове засідання, призначене на 10-30 25.11.2025 за відсутності позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі у їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а саме правовідносини, що виникають на підставі укладеного кредитного договору та договору факторингу, які регулюються відповідними нормами ЦК України, Законів України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування».
Судом встановлені нижче зазначені юридичні факти, що є підставою виникнення кредитних та факторингових відносин.
30.11.2021 ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «МІЛОАН» із Анкетою-заявою на кредит №, 4019261, ознайомившись із паспортом споживчого кредиту.
Того ж дня, 30.11.2021, між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» було укладено договір про споживчий кредит № 4019261, відповідно до умов якого фінансова установа зобов'язалась надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 10 000, 00 грн на споживчі потреби строком на 15 днів з 30.11.2021 до 15.12.2021. В свою чергу відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3 250, 00 грн в грошовому виразі та 94,072 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 13 250, 00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань (п. 1.5. договору).
Підпунктом 1.5.1. п. 1.5. кредитного договору передбачена комісія за надання кредиту: 1 000, 00 грн, яка нараховується за ставкою 10, 00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом: 2 250, 00 грн, які нараховуються за ставкою 1, 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5, 00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. п. 2.2, 2.3 цього договору (підпункт 1.5.2., пункти 1.6., 1.7. договору).
Згідно з п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до Розділу 2 «Умови виконання», сторонами узгоджені умови, щодо плати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.
Плата за кредитом визначена в п.2.2. договору (підпункти 2.2.1, 2.2.2). Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3. договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6. договору, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3. договору.
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом, здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.
Відповідно до п.2.2.3. договору проценти можуть нараховуватися за стандартною (базовою) ставкою, що визначена в п.1.6. договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо. Визначена в п.1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначено в п. 1.3., запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену в п. 1.6. договору.
Крім того, цим пунктом передбачено, що після завершення первісного строку кредитування та/ або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п. 2.3.1.2. продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору.
П.2.3. договору передбачена пролонгація строку кредитування, вказаного в п. 1.3. договору, на пільгових та стандартних (базових умовах), що, зокрема, передбачає право позичальника неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті товариства і є невід'ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці. Строк продовження днів: 3 - 3% комісії, 7 -5% комісії, 15 - 10%. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою п. 1.5.2. договору (п. 2.3.1.1.).
П. 2.3.1.2. пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку користування кредитними коштами не може перевищувати 60 днів. Проценти в цей період нараховуються за стандартною базовою ставкою, наведеною в п. 1.6. договору.
Відповідач підтвердив що до укладення вище вказаного кредитного договору він, зокрема, ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмові формі паспорт споживчого кредиту та проект цього договору, ознайомився з усіма його умовами; отримав інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Законі України «Про споживче кредитування»; умови договору йому зрозумілі (п. 5.1. кредитного договору).
Пункт 7.1 кредитного договору визначає, що цей договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п. 1.4 Договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього договору кредитні кошти не будуть відправлені товариством та/або не будуть отримані позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в особистому кабінеті.
Кредитний договір №4019261 від 30.11.2021 підписаний ОСОБА_1 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора J57000, який відправлений позичальнику 30.11.2021 на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «МІЛОАН».
Додатком № 1 до вищевказаного договору сторони погодили графік платежів за договором про споживчий кредит №4019261 від 30.11.2021.
Надання кредиту ТОВ «МІЛОАН» відповідачу в сумі 10 000, 00 грн підтверджується квитанцією, сформованою через систему платежів LiqPay по ID платежу №1838552769 від 30.11.2021. Призначення платіжної операції: Кошти згідно договору 4019261. Платник: ТОВ «МІЛОАН».
Судом також досліджені Правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» (в редакції від 13.07.2021).
24.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 24-07/2024, у відповідності до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило за плату своє право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов'язань за якою настав або яке виникне у майбутньому ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», зокрема, до ОСОБА_1 за договором № 4019261 від 30.11.2021.
Згідно із п. 6.1.3. вищевказаного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників для друку згідно Додатку №4, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників для друку підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
24.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було складено вище вказаний акт та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплатило фінансування, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 448090002 від 24.07.2024 на суму 600 534, 25 грн.
З Реєстру боржників для друку до договору факторингу №24-07/2024 від 24.07.2024 слідує, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 4019261 від 30.11.2021 у розмірі 29 759, 04 грн, з яких: 9 168, 00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 19 591, 04 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 000, 00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.
З відомостей про щоденні нарахування і погашення за кредитним договором № 4019261, виконаної ТОВ «МІЛОАН» вбачається, що кредит в сумі 10 000, 00 грн було надано 30.11.2021. Відповідач 18.01.2022 сплатив в погашення тіла кредиту - 416, 00 грн, проценти - 843, 00 грн, комісію за управління та обслуговування кредиту - 100, 00 грн. Заборгованість за тілом кредиту становить 9 168, 00 грн, заборгованість по процентам - 19 591, 04 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 1 000, 00 грн. Загальна сума заборгованості по процентам - 29 759, 04 грн.
В розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, станом на 13.06.2025, виконаному позивачем, зазначені тіж суми, що й у розрахунку, виконаному первісним кредитором.
Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно приписів статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином та в строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статей 1046, 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пунктів 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до частини 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Ст.12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відносини між сторонами регулюються також Законом України "Про споживче кредитування". Судом не встановлено порушень норм цього закону при укладанні кредитного договору та договору позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Ч. 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Суд встановив, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по договору про споживчий кредит № 4019261 від 30.11.2021, укладеному між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 . Також судом встановлено, що ОСОБА_1 та первісним кредитором укладено зазначений кредитний договір в електронній формі з використанням позичальником електронного підпису одноразового ідентифікатора, однак у порушення умов указаного договору позичальник не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту у розмірах та на умова, визначених укладеним договором у повному обсязі, а отже суд вбачає підстави для задоволення позову.
Щодо сум заборгованості суд зазначає таке.
Судом перевірений розрахунок заборгованості за кредитним договором № 4019261 від 30.11.2021, виконаний первісним кредитором, який наданий позивачем. Розрахунок заборгованості за договором №4019261 від 30.11.2021 відповідає його умовам.
Відповідач не надав суду інший розрахунок заборгованості за зазначеним договором, а також належні та допустимі докази, що підтверджують виконання зобов'язання.
Отже, з урахуванням наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі. З відповідача на користь позивача має бути стягнута заборгованість за кредитним договором № 4019261 від 30.11.2021 у сумі 29 759, 04 грн, з яких: 9 168, 00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 19 591, 04 грн - сума заборгованості за відсотками, 1 000, 00 грн заборгованість по комісії за надання кредиту.
Щодо стягнення комісії за надання кредиту в сумі 1 000, 00 грн, передбаченої кредитним договором, суд зазначає , що відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Щодо стягнення судових витрат.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000, 00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у сумі 2 422, 40 грн.
На підтвердження витрат з професійної правничої допомоги представник позивача надав суду договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, Тарифи на послуги Адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 525 від 01.05.2025, витяг з акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, відповідно до яких Адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс» надано юридичну допомогу на суму 13 000,00 грн щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), договір № 4019261.
Відповідно до частини 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Отже, цією нормою передбачено розподіл витрат на правничу допомогу, надану адвокатом.
Згідно з ч. 2 ст.137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
З Витягу з акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 вбачається, що сторони підтверджують надання послуг у відповідності до Заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), договір № 4019261. Надані такі види послуг: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартість за годину - 2 000, 00 грн, загалом - 4 000, 00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години, вартість за одну годину - 3 000, 00 грн, загалом - 9 000, 00 грн.
Суд встановив, що заявлені витрати на правову допомогу пов'язані з розглядом цієї справи та на їх підтвердження надані належні, допустимі та достатні докази. При визначенні пропорційності витрат суд бере до уваги ціну позову, обсяг і складність правових питань, що потребували правничої допомоги. З огляду на це суд дійшов висновку, що предметом позову є стягнення коштів за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною, не містила виняткових правових питань або значного обсягу доказів; є звичайним договірним спором без факторів, які могли б вплинути на репутацію сторін або викликати публічний інтерес; не потребувала значного обсягу процесуальних дій; розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, представник позивача участь в судових засіданнях не приймав; обсяг досліджених доказів є невеликим.
У цій справі адвокат надав позивачу послуги, зокрема, зі складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, розрахунок заборгованості не виконував, відповідач суду відзив не надав, свій розрахунок заборгованості не наддавав.
Суд враховує незначну складність справи, наявність усталеної судової практики, те, що дії адвоката не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність позовної заяви не є занадто великими та складними.
Також суд зазначає, що враховуючи малозначність справи заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 000, 00 грн є неспівмірним із ціною позову, бо становить 43, 68% від заявленої ціни позову. Отже, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума 13 000, 00 грн є надмірною.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 000, 00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, відповідає складності справи, ціні позову та виконаній адвокатом роботі.
З огляду на те, що позов задоволено в повному обсязі, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2 422, 40 грн пропорційно до задоволених позовних вимог. Оплата судового збору позивачем в сумі 2 422, 40 грн підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 0531270017 від 20.06.2025.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-289, 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №4019261 від 30.11.2021 у сумі 29 759 (двадцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять ) грн 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в сумі 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3 000, 00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://vnm.vn.court.gov.ua/sud0232/
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА