Справа № 131/1926/25
Провадження № 3/131/845/2025
"23" грудня 2025 р. м. Іллінці
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Марчук В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВАД №747994, складеного 23 листопада 2025 року інспектором СРПП ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Смішним В.І., 23 листопада 2025 року близько 00 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 чіплявся до гр. ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим своїми діями здійснив дрібне хуліганство та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно і належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, тому суд бере до уваги заяву ОСОБА_1 від 23.11.2025 року, в якій останній свою вину у вчиненні вказаного адмінправопорушення визнав повністю та просить розгляд справи проводити у його відсутності.
За вказаних обставин та, відповідно до вимог ст.ст.268,277 КУпАП, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі матеріалів справи та наданих доказів, що не може розцінюватись як порушення її прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Дослідивши наявні у справі докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, серії ВАД №747994 від 23.11.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23.11.2025 року, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю не доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягається до відповідальності і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Обов'язковою ознакою для кваліфікації дій особи, як «дрібне хуліганство» необхідна наявність такого обов'язкового елементу об'єктивної сторони складу ст. 173 КУпАП як «громадське місце».
Громадським місцем визначається вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів.
Крім того, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Наявність саме хуліганського (безпричинного) мотиву є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Не являються хуліганством дії які, хоча і містять ознаки правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, але були вчинені на грунті неприязних відносин. Інакше кажучи, сам лише факт висловлювання особою нецензурною лайкою без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. А таких наслідків матеріали провадження не містять.
Як встановлено в судовому засіданні конфліктна ситуація між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла в приміщенні житловому будинку АДРЕСА_1 , який не є громадським місцем, та стосувалась їх особистих неприязних відносин між собою.
Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на те, що дії ОСОБА_1 порушили громадський порядок і спокій громадян, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Якщо ж ОСОБА_1 своїми можливими протиправними діями порушив громадський порядок і спокій громадян, то у протоколі про адміністративне правопорушення працівнику поліції слід було б зазначити свідків таких дій. Разом з тим, відомості про свідків у протоколі відсутні.
Згідно матеріалів справи, зокрема письмових пояснень ОСОБА_1 , самого потерпілого ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_3 , вбачається, що конфлікт між сторонами відбувся в житловому будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , за місцем їх проживання, та не на ґрунті хуліганства, а на ґрунті неприязних відносин між ними, тому, в даному випадку відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Сам лише факт наявності конфліктної ситуації, нецензурна лайка між особами, які знаходяться в неприязних стосунках без наслідків - порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Всі перераховані вище обставини у своїй сукупності, з врахуванням того, що конфлікт між сторонами виник на приватній території, що виключає існування такого складового елементу об'єктивної сторони правопорушення як «громадське місце», дають суду підстави прийти до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 у зазначені в протоколі час та місці своїми діями порушив громадський порядок, а встановлена невідповідність даних протоколу про адміністративне правопорушення об'єктивним обставинам справи вказують на відсутність доказів на підтвердження його винуватості у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За даних обставин, приходжу до висновку, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 173, 247, 251, 268, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Валентина МАРЧУК