Справа № 126/2299/22
Провадження № 4-с/126/6/2025
"18" грудня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Хмель Р.В.
зі секретарем Дончик О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бершадь цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії, бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука Валентина Васильовича, щодо визначення оцінки арештованого майна в межах зведеного виконавчого провадження, стягувач ОСОБА_2 , інша особа ФОП ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 , звернулася в суд з скаргою, в якій просить визнати незаконним дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В.В., щодо визначення оцінки арештованого майна в межах зведеного виконавчого провадження № 78945911 та визнати недійсними звіти ФОП ОСОБА_4 .
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ СКАРЖНИКА.
На примусовому виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука Валентина Васильовича перебуває зведене виконавче провадження №78945911 з виконання:
- виконавчого листа №126/2299/22 виданого 07.08.2025 року Бершадським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 коштів сплачених згідно з розпискою від 26.11.2018 року в розмірі 40 000 (сорок тисяч) доларів США 00 центів, а також 3 603,28 доларів США 28 центів 3% річних;
- виконавчого листа №126/2299/22 виданого 07.08.2025 року Бершадським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судового збору у розмірі 31 012,5 грн.
Постановою від 25.08.2025 року приватним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
29.08.2025 року приватним виконавцем проведено опис та арешт майна яке належить боржнику, а саме:
- земельна ділянка площею 1,6195 га., кадастровий номер 0520485600:04:002:0054;
- земельна ділянка площею 0,5942 га., кадастровий номер 0520485600:04:002:0400;
Цільове призначення даних земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Вінницька область, Гайсинський район, Флоринська сільська рада.
Згідно звіту ФОП ОСОБА_4 , №ZLV-250929-03 та №ZLV-250929-02 від 29.09.2025 року про експертну грошову оцінку земельних ділянок, визначено ринкову вартість майна боржника а саме:
- земельна ділянка площею 1,6195 га., кадастровий номер 0520485600:04:002:0054, вартість даного майна, без урахування ПДВ, становить 200 630 грн.;
- земельна ділянка площею 0,5942 га., кадастровий номер 0520485600:04:002:0400 вартість даного майна, без урахування ПДВ, складає 68 900 грн.;
03.10.2025 року, простим поштовим відправленням боржнику направлено повідомлення про оцінку арештованого майна яке отримано боржником 09.10.2025 року, що підтверджується довідкою ДП "Укрпошта".
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10- денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Зі змісту Закону України «Про виконавче провадження» убачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов'язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.
Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
Підставою для проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина перша статті 10, частина перша статті 11 Закону України Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
У частині першій статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
За змістом статті 3 зазначеного Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно із частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі - Національний стандарт № 2), також є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).
За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Відповідно до пункту 15 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Матеріали справи не містять доказів того, що виконавець чи оцінювач зверталися до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об'єкта для його об'єктивної оцінки, відповідно до звітів про оцінку був використаний методичний підхід, що базується на зіставленні цін продажу подібних земельних ділянок (принцип заміщення).
Оцінювач та приватний виконавець не оглядали земельні ділянки за їх місцезнаходженням, тому є незрозумілим яким чином було визначено подібні земельні ділянки.
При цьому, статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (у редакції, чинній на час проведення оцінки) визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
В експертному висновку та постанові про опис та арешт майна боржника не зазначено чи знаходяться на земельних ділянках нерухоме майно або інші будівлі (приміщення), чи використовується земельна ділянка за своїм цільовим призначенням, якщо використовується то яка культура на ній вирощується (або не вирощується) на даний час, які обмеження є в використанні земельних ділянок, яка якість земель (облік якості земельних угідь відображає дані, що характеризують землі за природними і набутими властивостями, впливають на їх продуктивність та економічну цінність, а також за ступенем техногенного забруднення ґрунтів): характеристика за відповідним місцезнаходженням земельної ділянки (облаштування територій соціальноекономічною інфраструктурою, геологічні, санітарно-гігієнічні, природно-ландшафтні умови, тощо); класифікація земель за функціональним призначенням відповідно до містобудівної документації населених пунктів; природна характеристика земельного фонду, а саме: товщина гумусового шару, вміст поживних речовин, фізико-механічний склад ґрунтів, еродованість, крутизна схилів, кислотність, заболоченість, солонцюватість, засоленість, кам'янистість, перезволоженість, забрудненість, викликана як хімічними так і техногенними факторами, тощо.
Враховуючи викладене, під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження державним виконавцем було порушено положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, що є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.
Крім того, зазначені порушення призвели до заниження ціни земельних ділянок, що в подальшому призведе до їх реалізації за заниженою ціною.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРИВАТНОГО ВИКОНАВЦЯ.
25.08.2025 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 25, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого документа, виданого у справі №126/2299/22.. Копії постанов надіслано боржнику.
У відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» в
ході здійснення виконавчих дій у межах зведеного виконавчого провадження № 78945911 виконавцем описано й арештовано нерухоме майно
боржника, а саме:
- земельну ділянку площею 1,6195 га, кадастровий номер:0520485600:04:002:0054, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Бершадський р., с/рада. Флоринська;
- земельну ділянку площею 0,5942 га, кадастровий номер: 0520485600:04:002:0400, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Бершадський р., с/рада. Флоринська, про що 29.08.2025 винесено постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника (копію надіслано боржнику рекомендованою кореспонденцією).
1 1.09.2025 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
03.10.2025 надійшли звіти про оцінку описаного майна боржника.
03.10.2025 відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику за адресою вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 рекомендованою кореспонденцією надіслано повідомлення про результати визначення вартості описано майна боржника.
09.10.2025 вказане описане майно боржника підготовлено до реалізації.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Таким чином від боржника не надходило будь яких заяв щодо визначення вартості описаного нерухомого майна. Направленість таких дій спрямована виключно на недопущення звернення стягнення на майно боржника.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності -суб'єктів господарювання.
Частиною першою статті 5 визначено, що суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Суб'єкт оціночної діяльності, готуючи висновок про вартість нерухомого майна, зібрав усі необхідні для підготовки висновку відомості, а саме про об'єкт оцінки, його правовий статус, відомості про склад та технічні характеристики.
Таким чином, виконавцем вжито заходів примусового виконання рішення відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, звертаю увагу суду на те, що боржником не вчинено будь-яких дій спрямованих на виконання рішень суду.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, єдиною метою оскарження дій приватного виконавця є створення умов для недопущення реалізації майна. Згідно частини 5 статті 19 Закону України «Про виконавче
провадження» (боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що
унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення).
Враховуючи викладене просить у задоволенні скарги відмовити.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШОЇ ОСОБИ.
Оцінювач зазначає, що огляд земельної ділянки у натурі не було проведено, так як замовник не забезпечив таку можливість, у тому числі не надав доступ до земельної ділянки та не забезпечив присутність уповноваженої особи, яка б мала організувати огляд.
Крім того, огляд об'єкта оцінки може бути проведено шляхом використання технічних засобів спостереження з певної відстані, в тому числі зображень, отриманих за допомогою літальних апаратів та супутників, інших інструментів для роботи з спутниковими даними.
Для проведення оцінки були використані:
-дані Державного земельного кадастру;
-відомості Публічної кадастрової карти України (конфігурація, площа, цільове призначення, коефіцієнти та інші характеристики);
-дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
-інші нормативні та довідкові дані, передбачені законодавством для оцінки земель сільськогосподарського призначення.
Надані джерела містили достатній та достовірний обсяг інформації, що дозволило провести оціночні розрахунки без фізичного огляду та забезпечило дотримання вимог чинних нормативно-правових актів у сфері оцінки майна.
Звіт підготовлено відповідно до вимог професійної етики оцінювачів і стандартів професійного проведення процедури експертної оцінки. Особи, які підписала Звіт, мають необхідну професійну підготовку га сертифікат на право здійснення експертної грошової оцінки земельних ділянок (рівень кваліфікації Оцінювача підтверджений Кваліфікаційним свідоцтвом Серія МК №00913 від 11 лютого 2017р.
Виходячи з мети оцінки, рівня своїх знань, незалежності та об'єктивності, інформацію щодо місця розташування, цільового призначення, площі га правовою статусу земельної ділянки отримано з офіційних джерел даних Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також наданих замовником документів.
З огляду на зазначене, проведення фактичного огляду земельної ділянки не є необхідним для достовірного визначення її ринкової (або іншої) вартості, оскільки аналіз проводився на основі достатніх документальних та картографічних матеріалів, які повністю відображають характеристики об'єкта оцінки.
Оцінювач не має поточної або майбутньої зацікавленості у даній власності, яка є предметом даного Звіту, а також персональної зацікавленості або упередження у відношенні сторін, які беруть участь у справі:
Оцінювач несе відповідальність перед клієнтом (Замовником) в межах умов Договору з ним. умов чинного законодавства України та перед професійним об'єднанням оцінювачів У ГО:
Оцінювач оперував даними Замовника і ніякої відповідальності за фальсифікацію даних не несе. Дані, що наведенні у Звіті, являється достовірною та не викликає сумнів у Оцінювача;
Оцінка виконана з дотриманням вимог Національних стандартів оцінки та діючого законодавства України.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ, ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ.
Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 20.10.2025 відкрито провадження у справі, витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука Валентина Васильовича заведене виконавче провадження №78945911.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, визначеному чинним законодавством.
Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СКАРГИ.
Судом встановлено, що На примусовому виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука Валентина Васильовича перебуває зведене виконавче провадження №78945911 з виконання:
- виконавчого листа №126/2299/22 виданого 07.08.2025 року Бершадським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 коштів сплачених згідно з розпискою від 26.11.2018 року в розмірі 40 000 (сорок тисяч) доларів США 00 центів, а також 3 603,28 доларів США 28 центів 3% річних;
- виконавчого листа №126/2299/22 виданого 07.08.2025 року Бершадським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 судового збору у розмірі 31 012,5 грн.
Постановою від 25.08.2025 року приватним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.
29.08.2025 року приватним виконавцем проведено опис та арешт майна яке належить боржнику, а саме:
- земельна ділянка площею 1,6195 га., кадастровий номер 0520485600:04:002:0054;
- земельна ділянка площею 0,5942 га., кадастровий номер 0520485600:04:002:0400;
Цільове призначення даних земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Вінницька область, Гайсинський район, Флоринська сільська рада.
Згідно звіту ФОП ОСОБА_4 , №ZLV-250929-03 та №ZLV-250929-02 від 29.09.2025 року про експертну грошову оцінку земельних ділянок, визначено ринкову вартість майна боржника а саме:
- земельна ділянка площею 1,6195 га., кадастровий номер 0520485600:04:002:0054, вартість даного майна, без урахування ПДВ, становить 200 630 грн.;
- земельна ділянка площею 0,5942 га., кадастровий номер 0520485600:04:002:0400 вартість даного майна, без урахування ПДВ, складає 68 900 грн.;
Не породжуючись з результатами визначення вартості чи оцінки майна ОСОБА_1 звернулася до суду з даною скаргою.
Відповідно до ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ч.1, п.1 ч.2, п.15 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Згідно із ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Зі змісту Закону України «Про виконавче провадження» убачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об'єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов'язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.
Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц.
З матеріалів справи вбачається, що боржник оскаржує оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно із ч.4 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
Згідно ч.1, 2 ст.10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
У випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб'єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно ч.1, 4-6 ст.9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.
Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.200 № 1440 (далі - Національний стандарт №1) є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442 (далі - Національний стандарт №2), також є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
Згідно з положеннями п.50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до п.51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно з п.15, 16 Національного стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до п.52 Національного стандарту №1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Відповідно до п.54 Національного стандарту №1 зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.
За змістом п.56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
В той же час, дослідивши наявний в матеріалах звіт про експертну грошову оцінку земельних ділянок судом встановлено, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював особистий огляд нерухомого майна, про що він сам зазначив у звіті. У звітах вказано, що при складенні звіту був використаний методичний підхід, що базується на зіставленні цін продажу подібних ділянок (принцим заміщення).
Таким чином під час проведення оцінки майна в межах виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності було порушено положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, що є підставою для визнання такої оцінки майна недійсною.
З огляду на те, що суд прийшов до висновку, що звіт суб'єкта оціночної діяльності про експертну грошову оцінку земельних ділянок є недійсним, тому додатковому вирішенню заявлених представником боржника вимог щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця в частині використання даного звіту та зобов'язання приватного виконавця не використовувати даний звіт під час реалізації арештованого майна не підлягає, оскільки законних підстав для його використання приватним виконавцем у ВП 78945911 для визначення вартості земельних ділянок немає, відтак в цій частині заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ч.1, п.1 ч.2, п.15 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ч.1, 4 ст.3, ч.1, 4-6 ст.9, ч.1, 2 ст.10, ч.2 ст.11, ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», п.15, 16, 10, 51-52, 54, 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.200 № 1440, ст. 447-1 ЦПК України, п.1 Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», -
Скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука Валентина Васильовича, щодо визначення оцінки арештованого майна в межах зведеного виконавчого провадження, стягувач ОСОБА_2 , інша особа ФОП ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Визнати недійсними звіти ФОП ОСОБА_6 :
- №ZLV-250929-02 від 29.09.2025 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 1,6195 га, кадастровий номер 0520485600:04:002:0054;
- №ZLV-250929-03 від 29.09.2025 про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,5942 га, кадастровий номер 0520485600:04:002:0400.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Копію ухвали направити до відома учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р. В. Хмель