Справа № 639/9506/25
Провадження № 1-кп/639/501/25
22 грудня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12013220500001880 від 12.07.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
12.12.2025 року до Новобаварського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12013220500001880 від 12.07.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220500001880 від 12.07.2013, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
До ЧЧ Жовтневого РВ надійшла заява гр. ОСОБА_4 про те, що 28.06.2013 року в обласній туберкульозній лікарні № 1, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 2, помер її син ОСОБА_5 , зі слів заявника, смерть настала в результаті неналежного виконання професійних обов'язків медпрацівниками вищевказаної лікарні.
12.07.2013 року за вищевказаною заявою ОСОБА_4 були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою звернення з відповідним клопотанням є невстановлення осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Оскільки дане кримінальне правопорушення, відповідно до змісту інформації про події, мала місце 28.06.2013, тому з урахуванням положень ст.49 КК України, прокурор просить закрити дане кримінальне провадження, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із невстановленням особи, яка його вчинила та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_4 у призначене судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань на адресу суду не надала, поважні причини неявки суду не повідомила, у зв'язку з чим клопотання прокурора було розглянуто судом без участі потерпілої.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження № 12013220500001880 від 12.07.2013 року, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Вимогами п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом: з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
Вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності встановлені статтею 49 КК України в залежності від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України, є нетяжким злочином, санкція якого передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
З матеріалів досудового розслідування встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220500001880 від 12.07.2013, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
08.07.2013 року до ЧЧ Жовтневого РВ надійшла заява гр. ОСОБА_4 про те, що 28.06.2013 року в обласній туберкульозній лікарні № 1, яка розташована за адресою: м. Харків, пр. Ілліча, 2, помер її син ОСОБА_5 , в результаті неналежного виконання професійних обов'язків медпрацівниками вищевказаної лікарні, зокрема лікарями ОСОБА_6 , ОСОБА_7
12.07.2013 року за вищевказаною заявою ОСОБА_4 були внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В ході проведення досудового розслідування 30.07.2013 року була допитана потерпіла ОСОБА_4 (к/п а.с. 19-20), яка прямо вказувала на те, що її син ОСОБА_5 помер внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов'язків лікарями обласної туберкульозної лікарні № 1 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Також були допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (к/п а.с. 84-97, 100 - 104, 110-114, 144-145). Крім того, були проведені судово-медичні експертизи (висновок №1834 - Дм/13 від 26.07.2013 року (к/п а.с. 22-25), висновок №1778-Г/1834-ДМ/13 (к/п а.с. 162-173) та витребувана відповідна медична документація з обласної туберкульозної лікарні № 1.
Разом з цим, відповідно до протоколу обласної лікарської патолого-анатомічної конференції щодо розбору випадку смерті гр. ОСОБА_5 комісія лікарів прийшла до висновку, що під час перебування ОСОБА_17 у лікарні мало місце відсутність адекватного обстеження та лікування пацієнта, лікарями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не виконано свої функціональні обов'язки та відповідні протоколи обстеження (к/п а.с. 32-44).
Станом на теперішній час у цьому кримінальному провадженні не встановлено осіб, які вчинили вказане правопорушення.
При цьому, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що, двічі слідчому надавались вказівки (к/п а.с. 133-134, 156-157), які не були виконані в повному обсязі.
Крім того, судом було встановлено, що в період з червня 2018 по теперішній час, органом досудового розслідування не проведено жодної слідчої (розшукової) дії, не в повному обсязі виконані вказівки прокурора, не виконані доручення органу досудового розслідування. Інші заходи для підтвердження/перевірки/спростування відповідних обставин не проводилися.
Отже, з досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження встановлено, що обставини кримінального провадження, зокрема, наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи (осіб), про достатність доказів для доведення винуватості особи в суді, залишились належним чином нез'ясованими під час досудового розслідування.
Відповідно до правового висновку, який викладено у постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі №687/1066/22 від 15.02.2024, закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, де потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, на яких у передбачений КПК спосіб безпосередньо вказує органу досудового розслідування є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), яке могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
Більш того, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду за результатами розгляду справи № 397/42/20 23 лютого 2021 року дійшла висновку, що суд може прийняти рішення про закриття кримінального провадження у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за умови, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення (п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України). У випадку, коли досудовим розслідуванням встановлено осіб, які ймовірно причетні до зазначеного правопорушення, суд не може закривати кримінальне провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
При цьому, не можливість встановлення особи, повинно бути доведено доказами, які б давали суду можливість дійти до висновку, що органами досудового розслідування було вжито всіх можливих заходів для встановлення особи.
А у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 № 953/8874/23 наголошено, що закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у цьому кримінальному провадженні досудовим розслідуванням не застосовано всіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування, тобто порушено вимоги ч. 5 ст. 38 КПК України, не здійснювались дії на виконання обов'язку, встановленого ст. 92 КПК України, належним чином не перевірено та не надано правової оцінки версії потерпілої, яка прямо вказувала на те, що її син ОСОБА_5 помер внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов'язків лікарями обласної туберкульозної лікарні № 1 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у зв'язку із чим у суду відсутні правові підстави для закриття кримінального провадження згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, а тому клопотання прокурора є передчасним та задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 3-1 ч. 1 ст. 284, п. 1-1 ч. 2 ст. 284, ст. ст. 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12013220500001880 від 12.07.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1