справа № 619/3623/24
провадження № 1-кп/619/142/25
іменем України
22 грудня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі кримінальне провадження внесене до ЄРДР за 12024221230000283 від 12.03.2024 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Руська Лозова, Харківського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 11.03.2024, у світлий час доби, маючи прямий умисел на таємне заволодіння чужим майном, під час введеного у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, на території України особливого правового режиму у вигляді воєнного стану, із врахуванням змін щодо продовження строку дії воєнного стану, із врахування змін щодо продовження строку дії воєнного стану внесеними Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, переслідуючи корисливі мотиви, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись поблизу території ТОВ фірми «СВ», розташованого по вул. Польова, 11 в с-щі Руська Лозова Харківського району Харківської області, пройшов через пошкоджений паркан до території вказаного підприємства та таємно викрав 3 вироби з чорного металу вагою: 129,10 кг., 125,35 кг., 125,2 кг.
У подальшому ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілій юридиній особі ТОВ фірма «СВ», власником якого є ОСОБА_5 , відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 21.03.2024 було спричинено майнову шкоду на загальну суму 2 277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) гривень 90 копійок.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні судом було роз'яснено обвинуваченому право на закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправна діяльність.
Обвинувачений просив закрити стосовно нього кримінальне провадження.
Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправна діяльність.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розгляд провадження провести за його відсутності, зазначив, що обвинувачення у порядку ст. 162 КК України підтримувати не буде, також вказав, що проти закриття справи за декриміналізацією не заперечує.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємному викраденню чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
Кваліфікація дій ОСОБА_4 ніким не заперечується.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів'від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становитьвід 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на зазначене, аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленогозакономстаном на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, а саме 11.03.2024 знаходячись поблизу території ТОВ фірма «СВ», розташованого по вул. Польова, 11, с. Руська Лозова Харківського району Харківської області, пройшов через пошкоджений паркан до території вказаного підприємства, де упевнившись, що його подальші дії ніким помічені не будуть, таємно викрав 3 вироби з чорного металу вагою: 129,10 кг., 125,35 кг., 125,2 кг., після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення і в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши при цьому потрепілій юридичній особі ТОВ фірма «СВ», власником якого є ОСОБА_5 , матеріальний збиток на загальну суму 2 277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) гривень 90 копійок, тобто сума була меншою за розмір, з якого, відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України, настає кримінальна відповідальність, суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і статтею 5 КК України, принцип зворотної дії закону в часі та з урахуванням вищенаведеного, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028 гривень, а 50 відсотків від такого розміру становили 1 514 гривень.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану, розмір матеріального збитку, з якого настає кримінальна відповідальність становить 3 028 гривень (1 514 х2=3028).
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Приписами ч. 3 ст. 479-2 КПК України встановлено, якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
В постанові ККС ВС від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження№ 51-2555кмо24) зробила висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону 3886-IX, а саме що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Зі змісту ч. 8 ст. 284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно абз. 5 ч. 7 ст. 284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначенихстаттею 479-2 цього Кодексу.
З вимог ч. 1, 3 ст. 479-2 КПК України вбачається, що суд здійснює судове провадження, щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїпунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Ураховуючи, те, що вартість майна котрим обвинувачений заволодів шляхом таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, а саме 2 684 гривень, то суд вважає, що, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, а також, з урахуванням наданої згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження, роз'ясненню останньому наслідків закриття провадження та право заперечувати проти цього, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити згідно з положеннями ст. 100 КПК України.
На підставі ст. 174 ч. 4 КПК України, підлягає вирішенню питання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15.03.2024 року.
Керуючись положеннями ст. 2, 7, 9, 284, 315, 369-372, 479-2 КПК України, ст. 3, 4, 5 КК України, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, суд,-
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024221230000283 від 12.03.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 15.03.2024.
Речові докази - металеві конструкції - 3 шт. з чорного металу вагою: 129,10 кг., 125,35 кг., 125,2 кг., що зберігаються у ВП №3 ХРУП№3 ГУ НП в Харківській області - повернути власнику юридичній особі ТОВ фірмі «СВ», власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копію ухвали разом з копією обвинувального акту та реєстром матеріалів досудового розслідування направити ВП №3 ХРУП№3 ГУ НП в Харківській області для вирішення питання, пов'язаного із встановленням наявності чи відсутності підстав для притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено у приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 23.12.2025 об 11:55 годині.
Суддя ОСОБА_1