Іменем України
Справа №133/609/25
03.12.2025 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Гуменюка О.О., за участю:
секретаря судових засідань Корбут Ю.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , до Глуховецької селищної ради, код ЄДРПОУ 04328200, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини ,-
Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк терміном на два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті матері відкрилася спадщина на спадкове майно, в тому числі на житловий будинок з погосподарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,141 га.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, як донька померлої, вона є спадкоємцем майна померлої матері першої черги.
Упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, вона не подавала заяви про прийняття спадщини у зв'язку з кібератакою рф на державні реєстри України, в тому числі Спадковий реєстр, унаслідок якої призупинили роботу Єдині та Державні реєстри, які адмініструє Мін'юст.
Вважає, що нею пропущено зазначений строк з поважної причини, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.10.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 11.11.2025 закрито підготовче провадження у справі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Проніва Н.Р. позов підтримали, просили його задовольнити, з підстав наведених у позові.
У судове засідання представник відповідача Глуховецької селищної ради Амонс О.А. не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі та не заперечував проти задоволення позову.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що визнання відповідачем позову суперечить закону, а тому у прийнятті визнання відповідачем позову слід відмовити, а також у задоволені позову слід відмовити за недоведенністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05.07.2024 Козятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
З копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00046810777 від 04.09.2024 до державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація актового запису про шлюб; відомості про актовий запис: номер актового запису: 2, дата складання: 05.02.1994, орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис: виконавчий комітет Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області; відомості про чоловіка: ОСОБА_4 ; відомості про дружину до реєстрації шлюбу: ОСОБА_5 , прізвище якої після реєстрації шлюбу: ОСОБА_6 ; відомості про розірвання шлюбу: орган реєстрації актів цивільного стану: Козятинський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області; номер актового запису про розірвання шлюбу: 176; дата складання: 26.09.1996.
Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 15.10.1996 ОСОБА_7 15.10.1996 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу змінила прізвище з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_9 ".
Відповідно до копії довідки №3-235 від 13.08.2024, виданої старостою сіл Вернигородок, Верболози та Велике, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала та була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_2 .
З копії довідки №3-236 від 13.08.2024, виданої старостою сіл Вернигородок, Верболози та Велике, вбачається, що відповідно до запису в погосподарській книзі №5 за 2024, об'єкт погосподарського обліку 0399-1, за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахується житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельна ділянка площею 0,7019 га, на котрій розміщені вищевказані споруди, та які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН 8-1565 від 21.03.2002, ОСОБА_3 на підставі рішення 13 сесії 23 скликання Вернигородоцької сільської ради від 12.06.2001 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,108 га, що розташована на території Вернигородоцької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН 8-1134 від 21.03.2002, ОСОБА_3 на підставі рішення 13 сесії 23 скликання Вернигородоцької сільської ради від 12.06.2001 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,141 га, що розташована на території Вернигородоцької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно копії розпорядження №79-р від 26.07.2024 першого заступника начальника обласної військової адміністрації в селі Велике вул. Чкалова перейменовано на вул. Зарічна.
06.01.2025 приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Свідерською О.В. позивачу надано роз'яснення про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини та не надання доказів фактичного прийняття спадщини.
З копії інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №79641672 від 06.01.2025 вбачається, що за параметрами запиту: ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Спадковому реєстрі інформація відсутня.
Згідно повідомлення з офіційного веб-порталу Міністерства юстиції України від 30.12.2024, яким Міністерство інформувало начальників міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції про строки внесення інформації до відповідних реєстрів у зв'язку з відновленням після масштабної кібератаки роботи Спадкового реєстру, Єдиного реєстру довіреностей та Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.
Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України установлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов'язаний повідомити суду поважні причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 посилається на призупинення роботи Єдиних та Державних реєстрів, які адмініструє Мін'юст, в тому числі Спадковий реєстр, унаслідок масштабної кібератаки рф, якка мала місце зі слів предстаника позивача в грудні 2024 року. При цьому представник позивача вказує, що позивач звернулась до нотаріуса у шестимісячний строк, але через те, що мала місце вказана нею кібератака, нотаріус не зміг оформити документи.
Однак, позивач та його педставник не надав суду жодних доказів того, що він звертався до нотаріуса у межах шестимісячного строку з заявою про прийняття спадщини.
Крім того, суд наголошує, що для прийняття спадщини достатньо подати до нотаріуса у межах встановленого стоку відповідну заяву про прийняття спадщини. При цьому для факту прийннятя спадщини не має значення працювали будь-які сервіси чи не працювали - достатньо подати нотаріусу відповідну заяву про прийняття спадщини у встановлений строк.
Однак, позивавач та його представник доказів даної обставини суду не надав.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23.08.2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, від 17.10.2019 року у справі № 766/14595/16, від 30.01.2020 року у справі № 487/2375/18, від 31.01.2020 року у справі № 450/1383/18, від 17.08.2023 року у справі № 626/274/22, від 10.07.2024 року у справі № 522/13476/23.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 у справі № 548/2415/21).
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шестимісячний строк сплив 28.12.2024.
Обставина, на яку позивач посилається як на підставу поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, існувала лише наприкінці 6-місячного терміну для прийняття спадщини.
Разом з тим суд не вважає вказану обставину поважною, оскільки вона жодним чином не перешкоджала позивачу подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу у межах шестимісячного строку.
Разом з тим, у екстрених випадках, коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення (аналог телеграми), в якому вказати про прийняття спадщини. Таким чином, законодавство України передбачає альтернативні варіанти процедури прийняття спадщини, що спрощує процес реалізації прав спадкоємців (Постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 607/13549/21).
Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, які б доводили існування поважних причин, пов'язаних із об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї, як спадкоємця, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Також позивач, звертаючись до суду, вказала, що відповідно до ст. 1261 ЦК України вона як донька померлої є спадкоємцем першої черги за законом, однак належних доказів таких родинних зв'язків суду не надала.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 1272 ЦК України, ст.ст.206, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Відмовити у прийнятті визнання позову представником відповідача.
У задоволені позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , до Глуховецької селищної ради, код ЄДРПОУ 04328200, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини ,- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителька АДРЕСА_1 ;
відповідач: Глуховецька селищна рада, код ЄДРПОУ 04328200, адреса: смт. Глухівці, вул. Шкільна, 41, Хмільницький район, Вінницька область.
Суддя Олександр ГУМЕНЮК
03.12.2025