Справа № 756/11856/25
Провадження № 2/756/6637/25
оболонський районний суд міста києва
(ЗАОЧНЕ)
22 грудня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику,
ТОВ «Кошельок» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 12 074,67 грн та судові витрати.
Позов обґрунтований тим, що 17.02.2022 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» укладено Договір № 3357412612-618860 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Кошельок» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 050 грн (п. 1.1 договору); початковий строк кредитування становить 14 днів (п. 2.1 договору); дисконтна відсоткова ставка становить 0.01% на добу за початковий строку кредитування (лояльний період) визначений пп. 3.6, 3.7; базова відсоткова ставка становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений пп. 3.5, 3.6, 3.7, 3.8 договору.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий рахунок відповідача.
Станом на момент подання позовної заяви за Договором № 3357412612-618860 від 17.02.2022 сума боргу, що підлягає стягненню становить 12 074,67 грн, яка складається з 4 050 грн - заборгованість за сумою кредиту та 8 024,67 грн - заборгованість за відсотками користування позикою.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження).
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала.
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами без участі відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17.02.2022 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» укладено Договір № 3357412612-618860 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності.
Зазначений договір укладено згідно зі ст. 207, 639 ЦК України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок».
Правила надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Уклавши договір Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті позичальника: Koshelok.net.
Відповідно до умов розділу 3 Правил відповідач акцептував оферту, здійснивши дії спрямовані на укладання договору про надання кредиту і настання юридичних прав та обов'язків, заповнивши заявку на сайті позивача добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків, зазначив інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Частиною 3 статті 11 Закону визначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно зі ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, серед іншого, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пункт 12 частини 1 вказаної статті визначає, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Договір № 3357412612-618860 від 17.02.2022 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту укладений за допомогою одноразового ідентифікатора, який згенерований електронною системою позивача та був надісланий на номер відповідача (позичальника) СМС-повідомленням.
Використання позичальником отриманого коду а також надання ним своїх анкетних даних та банківських реквізитів для перерахування коштів свідчить про згоду з умовами кредитування, а тому договір вважається укладеним.
Частина 7 статті 7 Закону передбачає, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронній документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб'єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.
Вказаний Договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту укладено у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та іншого чинного законодавства України.
Згідно з п. 1.1 Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 4 050 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.
Пункт 2.1 Договору передбачає, що кредит надається строком на 14 днів, початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.
Відповідно до п. 2.4 вказаного Договору позика надавалася, згідно заявки відповідача, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на картковий рахунок, вказаний позичальником у заявці.
Згідно з п. 2.3. Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит в строк не пазніше 3 (три доби) банківських днів від дати підписання цього договору.
Відповідно до п. 2.5 кредит надається позичальнику, згідно з його заявкою, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншого електронного платіжного засобу, реквізити якої надані/вказані позичальником з метою отримання кредиту.
Позивач відповідно перерахував кредитні кошти в розмірі 4 050 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується повідомленням про транзакцію через систему XPAY Group LL.
Окрім того факт перерахування коштів підтверджується випискою про рух коштів від 05 листопада 2025 року, витребуваною ухвалою Оболонського районного суду м. Києва 07 серпня 2025 року.
Згідно з п. 3.4 Відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для Позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього Договору за умови дотримання Позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору, становить 4055.67 грн, або 100.14% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 5.67 грн, або 0.14% від суми кредиту.
Сторони погоджуються що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений лояльним періодом, встановлений п. 2.1 договору або додатковими угодами між сторонами зобов'язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього договору процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.3.4 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2,2% (два цілих два десятка процента) за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту. Таким чином зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 0.01% розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п. 2.1 договору (п. 3.5 договору).
Зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення лояльного періоду (п. 3.7 договору).
З наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 (вісімсот три) процента річних, що становить 2.2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним (п. 3.8 договору).
Згідно з п. 4.1.1. Договору, вчасно здіи?снювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка платежів.
Відповідно до п. 4.1.3. Договору, У випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ч 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно розрахунку, наданого позивачем, розмір заборгованості відповідача за договором складає 12 074,67 грн, яка складається з 4 050 грн - заборгованість за сумою кредиту та 8 024,67 грн - заборгованість за відсотками користування позикою.
Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, доказів повного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором суду не надано.
На підставі викладеного, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованості за Договором № 3357412612-618860 від 17.02.2022 про надання коштів у позику у розмірі 12 074,67 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги суду позивачем надано:
- договір про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року;
- додаток до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року від 10 липня 2025 року.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Зважаючи на викладене, з огляду на перелік послуг, що був наданий адвокатом позивачу, з огляду на зміст позовної заяви та докази, долучені до неї, враховуючи категорію справи, її складність, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог позивача щодо стягнення правничої допомоги у розмірі 5 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кошельок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 3357412612-618860 від 17.02.2022 у розмірі 12 074,67 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок", ЄДРПОУ 408742831, адреса: 08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, 8-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО