Справа № 554/6510/25 Номер провадження 22-ц/814/3799/25Головуючий у 1-й інстанції Шевська О. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
17 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника Васютина Ярослава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 07 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,-
В травні 2025 року позивач ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 15000 грн., щомісячно до досягнення дитиною трьох річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на те, що з 27 квітня 2023 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , відповідно до Свідоцтва про шлюб ( НОМЕР_1 ) виданого Шевченківським відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2025 року по справі №554/11037/24 через несумісність характерів та різних поглядів на життя шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 12.08.2023 року, видане Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).
Оскільки на даний час малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не досяг трирічного віку, проживає разом з матір'ю, і саме вона здійснює за ним догляд та утримує сина, тому враховуючи вказані обставини позивач вважає, що стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку у твердій грошовій сумі у розмірі 15000, 00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.), буде таким, що відповідатиме чинному законодавству України та матеріальному становищу сторін по справі відповідно наданих доказів, а саме Витягу про доходи позивача та Довідки про доходи відповідача.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 07 липня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на її утримання аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 7000, 00 грн. (сім тисяч грн. 00 коп.) щомісячно до досягнення сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, починаючи з 01.05.2025 року та продовжити до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
З вказаним рішенням суду не погодився представник ОСОБА_1 - адвокат Васютин Ярослав Володимирович та подав апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Шевченківського районного суду міста Полтави ухваленого 07 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , на її утримання аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 (три тисячі ) гривень. 00 копійок до досягнення сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, починаючи з 01.05.2025 року та продовжити до ІНФОРМАЦІЯ_4
Зокрема вказує, що рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 07.07.2025, є таким що прийняте судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи з неправильним застосуванням норма матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Крім того, зазначає, що із довідки про доходи відповідача за період із січня по червень 2025 року, із заробітної плати відповідача щомісячно утримуються кошти на сплату податку з доходів фізичних осіб та сплату аліментів на утримання 3-ох неповнолітніх дітей.
Акцентує увагу суду, що незважаючи на вказану норму Закону України "Про виконавче провадження", відповідач добровільно погодився сплачувати аліменти на утримання позивачки до досягнення дитиною 3-ох річного віку у розмірі 3000,00 грн., що фактично становить прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік".
Представником позивача на адресу Полтавського апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому наведено додаткові доводи на підтримку рішення суду та заперечення на доводи апеляційної скарги.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні позивач та представники сторін, відповідач будучи належним чином та завчасно повідомленим про час і місце слухання справи, в судове засідання не заявився.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що з 27 квітня 2023 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_1 , відповідно до Свідоцтва про шлюб ( НОМЕР_1 ) виданого Шевченківським відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2025 року по справі №554/11037/24 через несумісність характерів та різних поглядів на життя шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 12.08.2023 року, видане Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції).
Відповідно Витягів з реєстру Полтавської територіальної громади за №2023/004073836 від 30.05.2023 року та за №2024/01055765 від 02.09.2024 року місцем реєстрації позивача ОСОБА_2 та малолітньої дитини ОСОБА_1 за однією адресою: АДРЕСА_1 , які на даний час мешкають разом.
Судовим наказом від 21.10.2024 року по справі №626/3652/24 Красноградським районним судом Харківської області було призначено стягувати з відповідача на користь позивача на утримання малолітнього сина частини заробітку (доходу).
Відповідач з даним наказом не погоджується, про що звернувся з позовною заявою до позивача про зменшення розміру аліментів, тому ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави було відкрито провадження по справі №554/5760/25 від 22.04.2025 року.
Відповідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків від 14.04.2025 року зазначено, що позивач ОСОБА_2 з квітня 2023 року по даний час не має доходів та отримує лише соціальні виплати по 860, 00 грн. на місяць, оскільки перебуває у декретній відпустці.
Згідно довідки про доходи відповідача ОСОБА_1 , який на даний час займає посаду начальника Стрийського відділення бурових робіт, заробітна плата якого складає з жовтня 2024 року по березень 2025 рік 907371, 07 грн. (дев'ятсот сім тисяч триста сімдесят одна грн. 07 коп.). При тому, що відповідно довідки Стрийського відділення бурових робіт БУ «Укрбургаз» має заборгованість по виплаті аліментів на малолітнього сина ОСОБА_3 у сумі 138685, 60 грн.
Окрім того судом встановлено, що на підставі рішення Красноградського районного суду Харківської області від 27.10.2022 року, з 01 липня 2022 року з відповідача стягуються аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 01.07.2022 року.
Окрім того, відповідач, має захворювання -двобічного гонартрозу ІІІ ст. із вірусною деформацією, стійким вираженим больовим синдромом та порушенням функції ходьби. Про ступінь тяжкості захворювання відповідача свідчить той факт, що постановою 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 10.04.2025 року, на підставі ст.61а графи ІІІ Розкладу хвороб відповідача визнано непридатним до військової служби. Для реабілітації та хоча б часткового покращення стану здоров'я відповідачу необхідно провести хірургічне лікування - тотальне ендопротезування правового колінного суглобу, що підтверджується копією консультаційного заключення лікаря від 14.05.2024 року .
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи принцип справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача вважає за можливе стягнення аліментів на користь позивача на утримання дружини в розмірі 7000 грн.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в цілому повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин. Проте, при визначенні розміру аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, не належно оцінив обставини справи та надані сторонами докази, в наслідок чого дійшов до невірного висновку.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.84СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед (ч. 1-3ст. 77 СК України).
Право на аліменти у дружини (чоловіка) виникає як у період шлюбу, так і після його розірвання, а також якщо шлюб не був офіційно зареєстрований.
Згідно із ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення коштів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
Аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право жінки-матері на своє утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що жінка, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить жінці-матері незалежно від цієї обставини.
Згідно із ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР(475/97-ВР) від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ст.75СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного до досягнення дитиною трирічного віку.
Відповідно до ст.80СК України у разі визначення розміру аліментів одному із подружжя за рішенням суду, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19 право на аліменти у дружини-матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині-матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу.
Необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає малолітня дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів, не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню. Оскільки позивач має право на отримання аліментів від відповідача, так як на час розгляду не виповнилося три роки, на утриманні відповідача перебувають троє дітей, крім того останній має проблеми зі здоров'ям, тому враховуючи принцип справедливості та розумності, з урахуванням потреб дружини , на думку колегії суддів, аліментів з відповідача на користь позивача повинні становити розмір 5000 грн. За таких обставин доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими.
Колегія суддів зазначає, що іншідоводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
Зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
За вказаних обставин, висновки суду щодо розміру аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги представника відповідача та зміни рішення суду шляхом зменшення розміру аліментів з 7000 грн. до 5000 грн..
На підставі викладено, та керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Васютина Ярослава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 07 липня 2025 року - змінити, шляхом зменшення розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача з 7000 грн. до 5000 грн.
В іншій частині рішення суду - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2025 року.
Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна