Справа № 552/4720/21 Номер провадження 22-ц/814/4104/25Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
17 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , до якої приєдналася ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2025 року у справі за поданням Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення частки майна боржника у майні, яким володіє він спільно з іншими особами,-
Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. звернувся до Київського районного суду м. Полтави із поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. У поданні зазначив, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист Київського районного суду міста Полтави № 552/4720/21 від 15 червня 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 19 грудня 2019 року в сумі 1 621 200,00 грн, 20 000,00 грн судових витрат, а всього 1 641 200,00 грн. Постановою від 16.07.2025 року відкрито виконавче провадження, про що боржник повідомлений у встановленому законом порядку.
З метою виконання судового рішення, приватним виконавцем встановлено, що боржнику ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 0,06 га, кадастровий номер 5324080207:07:001:0339, за адресою: Полтавська обл., Полтавський р., с. Петрівка, садівниче товариство «Джерело-2». З 16.09.1994 по 21.05.2021 року ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , яка під час шлюбу набула низку об'єктів нерухомого майна, зокрема: - земельну ділянку, площею 2,5041 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0009; - земельну ділянку, площею 0,2901 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0021; - земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0020; - 1/2 нежитлових приміщень, загальною площею 88,2 кв.м., кімнати АДРЕСА_1 , № 45, № 46, №47, №48, №49, АДРЕСА_2 . Також, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,1245 га, кадастровий номер 5324080207:07:002:0815, за адресою; АДРЕСА_3 та на садовий будинок, з господарськими будівлями, площею 48,0 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 ..
Всі вищезазначені об'єкти нерухомого майна набуті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час перебування їх у шлюбі.
Враховуючи норми СК України, прохав визначити частку боржника ОСОБА_2 у вище переліченому нерухомому майні у розмірі частини.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2025 року подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами було задоволено.
Визначено частку боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні - земельна ділянка, площею 0,06 га, кадастровий номер 5324080207:07:001:0339, що розташована за адресою: полтавська область, с. Петрівка, садівниче товариство «Джерело - 2» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 905724053240) у розмірі 1/2 частини.
Визначено частку боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні - земельна ділянка, площею 2,5041 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0009 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2263803553222) у розмірі 1/2 частини.
Визначено частку боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні - земельна ділянка, площею 0,2901 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0021 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2263792453222) у розмірі 1/2 частини.
Визначено частку боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні - земельна ділянка, площею 0,25 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0020 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2263781253222) у розмірі 1/2 частини.
Визначено частку боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні - 1/2 нежитлових приміщень, загальною площею 88,2 кв.м., кімнати АДРЕСА_4 , № 46, №47, №48, №49, №50, за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1356096353101) у розмірі 1/2 частини.
Визначено частку боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні - земельна ділянка, площею 0,124 га, кадастровий номер 5324080207:07:002:0815 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1485541353240) - у розмірі 1/2 частини.
Визначено частку боржника ОСОБА_1 у нерухомому майні - садовий будинок, з господарськими будівлями, площею 48,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 37596196) у розмірі 1/2 частини.
З вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2025 року, подання приватного виконавця залишити без розгляду.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що вказана ухвала підлягає скасуванню, оскільки судом не встановлено повноти обставин справи, не враховано вимоги ЦПК України та роз'яснень пленуму Верховного суду України.
Акцентує увагу, що ухвала суду була винесена за відсутності сторін у справі, що позбавило можливості висловити заперечення.
30.09.2025 року на адресу Полтавського апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_4 , яка прохає залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Крім того 07.10.2025 року на адресу Полтавського апеляційного суду заява про приєднання до апеляційної скарги, в якій представник ОСОБА_2 - адвокат Артеменко А.О. прохає скасувати ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2025 року, відмовивши у задоволенні подання приватного виконавця про визначення частки майна боржника у майні. Вказує на те, що суд першої інстанції при постановлені ухвали не взято до уваги, що майно у складі якого судом визначено частку боржника ОСОБА_1 , в 2020 та 2025роках змінило правовий режим власності із спільної на особисту.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні представники боржника, кредитора та зацікавлених осіб, інші особи, які брали участь в розгляді справи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися..
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 24 травня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 19 грудня 2019 року в сумі 1621200 грн. ( один мільйон шістсот двадцять одна тисяча двісті гривень) , 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень) судових витрат, а всього 1641200 грн.( один мільйон шістсот сорок одна тисяча двісті гривень). Рішення набрало законної сили та звернуто до виконання.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. (далі - приватний виконавець) перебуває виконавче провадження ВП № 78629026 з примусового виконання виконавчого листа №552/4720/21 виданого 15 червня 2023 року Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за договором позики від 19 грудня 2019 року в сумі 1 621 200 грн., 20 000 грн. судових витрат, а всього 1 641 200 грн. Боржником за даним виконавчим документом визначено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», 16.07.2025 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 78629026.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб боржник з ОСОБА_1 з 16.09.1994 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 .. Рішенням Київського районного суду м. Полтави про розірвання шлюбу № 552/1718/21 від 21 травня 2021 р. шлюб розірвано. Рішення набрало законної сили 23 червня 2021 року.
Приватним виконавцем в ході проведення виконавчих дій на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що боржнику ОСОБА_1 належить земельна ділянка, площею 0,06га, кадастровий номер5324080207:07:001:0339,що розташована за адресою: Полтавська обл., Полтавський р., с. Петрівка, садівниче товариство «Джерело-2». Право власності набуто згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А. 04.07.2012 за реєстровим № 3763, зареєстровано на підставі дублікату зазначеного договору виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В. А 25.11.2015, за реєстровим № 7323.
Також приватним виконавцем встановлено, що ОСОБА_2 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 набуто право власності на: - земельну ділянку, площею 2,5041 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0009, на підставі свідоцтва про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу від 30.12.2020, за реєстровим № 1009; - земельну ділянку, площею 0,2901 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0021, на підставі свідоцтва про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу від 30.12.2020, за реєстровим № 1008; - земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0020, на підставі свідоцтва про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу від 30.12.2020, за реєстровим № 1007; - 1/2 нежитлових приміщень, загальною площею 88,2 кв. м., кімнати № 44, № 45, № 46, №47, №48, №49, №50, за адресою: АДРЕСА_5 , на підставі свідоцтва про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу від 15.04.2021, за реєстровим № 286; -земельну ділянку площею 0,1245 га, кадастровий номер 5324080207:07:002:0815, за адресою; АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А від 02.10.2012, за реєстровим № 5618, свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 , видане 15.11.2013 реєстраційною службою Полтавського районного управління юстиції Полтавської області та державного акта на право приватної власності на землю І-ПЛ № 011498, виданого 14.09.2001 Бричківською сільською радою Полтавського району Полтавської області зареєстровано право власності на земельну ділянку. Дана земельна ділянка утворилась шляхом об'єднання земельної ділянки кадастровий номер 5324080207:07:002:0498, що була набута на підставі договору купівлі-продажу, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А від 02.10.2012, за реєстровим № 5618 та земельної ділянки кадастровий номер 5324080207:07:002:0564, яка була набута на підставі, свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 , видане 15.11.2013 реєстраційною службою Полтавського районного управління юстиції Полтавської області; - садовий будинок, з господарськими будівлями, площею 48,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу, виданого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В. А від 02.10.2012, за реєстровим № 5620.
Задовольняючи подання приватного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано належних доказів, щодо того що заборгованість за виконавчим провадженням №18629026 погашена, крім того визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу.
Колегія суддів погоджується з таким висновок районного суду з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII(далі - Закон України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Підставою звернення приватного виконавця до суду із цим поданням стало те, що бездіяльність боржника ускладнює виконання рішення та на переконання виконавця є необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, яким він володіє спільно з іншими особами. Таке майно є спільною сумісною власністю боржника та її чоловіка, набуте ними в шлюбі, частку боржника в цьому майні не визначено.
За змістом частини шостої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця (стаття 443 ЦПК України).
При вирішенні вказаного питання суд враховує, що виділ частки боржника із спільної сумісної власності у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства.
При розгляді подання державного виконавця в порядку ст.443 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки, що не є його поділом чи виділенням частки та не тягне за собою припинення права спільної часткової власності, а такий захід спрямований лише на забезпечення виконання рішення суду. За результатами розгляду подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд постановляє ухвалу, в якій зазначається конкретне майно, що підлягає саме виділу.
Відповідно до статей 60,70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності. Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Наведені норми надають право приватному (державному) виконавцю звертатись до суду з поданням про визначення частки боржника у спільному сумісному майні.
Судом встановлено, що 16.09.1994 по 21.05.2021 року ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , яка під час шлюбу набула низку об'єктів нерухомого майна, зокрема: - земельну ділянку, площею 2,5041 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0009; - земельну ділянку, площею 0,2901 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0021; - земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 5322283702:02:001:0020; - 1/2 нежитлових приміщень, загальною площею 88,2 кв.м., кімнати АДРЕСА_1 , № 45, № 46, АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_2 . Також, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0,1245 га, кадастровий номер 5324080207:07:002:0815, за адресою; АДРЕСА_3 та на садовий будинок, з господарськими будівлями, площею 48,0 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 .
Всі вищезазначені об'єкти нерухомого майна набуті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час перебування їх у шлюбі, а тому є спільним майном подружжя. Доказів на спростування вказаного висновку боржником та зацікавленою особою у суді першої інстанції не надано.
Відповідно до ч. 2ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Отже, судом першої інстанції було вірно визначено частку в майні, що перебуває у спільній сумісній власності, крім того дана дія є необхідною для подальшого вирішення виконавцем питання про можливе звернення стягнення на цю частку. Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подання слід задовольнити, визначивши частку у майні боржника.
Доводи апеляційної скарги щодо розгляду без участі подання є необґрунтованими, оскільки суд повідомив сторін за електронними адресами зареєстрованими у передбаченому законом порядку. Будучи повідомленими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не скористалися своїм правом на подачу доказів на спростування обставин викладених в поданні.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків ухвали суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.
Доводи і докази надані ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги ОСОБА_1 , та заяви про приєднання до апеляційної скарги, зважаючи на вище наведенні висновки колегії суддів, не беруться до уваги. При цьому колегією суддів враховано, що ОСОБА_2 не позбавлена можливості оскарження дій виконавця щодо законності накладення арешту на спірне майно та звернення стягнення на нього в порядку передбаченому законодавством про виконавче провадження.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність ухвали суду в апеляційній скарзі не наведено, тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , до якої приєдналася ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 21 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 18 грудня 2025 року.
Головуючий суддя : _____________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна