Справа № 524/3247/24 Номер провадження 22-ц/814/290/25Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
11 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
Суддів: Бутенко С.Б., Пікуля В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Охмак Валентина Івановича
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.05.2024 року ухвалене у складі головуючого судді Предоляк О.С., повний текст судового рішення складено - дати не вказано
у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Державна казначейська служба України, про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди,-
Зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Державна казначейська служба України, про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди.
Просила стягнути на свою користь 3% річних у розмірі 75,77 грн та інфляційні втрати у розмірі 687,14 грн. за порушення строку виконання грошового зобов'язання та моральну шкоду 6000 грн.
Позов мотивовано тим, що вона перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як малозабезпечена особа, та відповідно до ЗУ «Про державну допомогу малозабезпеченим сім'ям» має отримувати державну соціальну допомогу.
Протягом тривалого часу відповідач порушує її право на отримання такої допомоги. B зв'язку з чим неодноразово зверталась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовами про визнання неправомірними рішень відповідача про відмову у призначені їй державної соціальної допомоги.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року у справі № 440/2044/22 частково задоволені її позовні вимоги, визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району від 09.11.2021 року № 15188 про відмову у наданні держаної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, зобов'язано відповідача поновити виплату соціальної допомоги з 01.10.2021 року з виплатою недоотриманих сум.
Згідно з довідкою УСЗН № 82 від 18.01.2023 року відповідач мав проводити їй виплату допомоги в сумі 541.91 грн. щомісячно за період з 01.10.2021 року по 30.04.2023 р. Відповідно, на виконання рішення суду від 14.06.2022 р. щодо виплати соціальної допомоги починаючи з 01.10.2021 року станом на липень 2023 року мало бути виплачено 11922,02 грн. (541,91 грн. х 22 міс. = 11922,02 грн.), фактично станом на лютий 2023 р. виплачено 8670,56 грн. (в липні 2022 р. - 5419,10 грн., в серпні 2022 р. 541,91 грн., в жовтні 2022 р. - 541.91 грн., 06.02.2023 р. - 2 167.64 грн.).
Відповідач систематично порушував строки виплати, а саме: в липні 2022 року виплачена допомога за 10 місяців: за жовтень 2021 р. липень 2022 року по 541.91 грн. щомісячно, в серпні 2022 року сплачено за серпень 2022 р., за вересень 2022 року допомога виплачена в жовтні 2022 року, 06 лютого 2023 року виплачена допомога в сумі 2167,64 грн. за 4 місяця (жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень 2023 року).
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07.12.2023 року частково задоволені її позовні вимоги і за затримку виплат в період з жовтня 2022 року по січень 2023 року на її користь стягнуто на відшкодування моральної шкоди 2 680 грн.
Вважає, що відповідач на підставі ст. 625 ЦК України за порушення строку виконання грошового зобов'язання має додатково виплатити їй 3 відсотки річних у розмірі 75,77 грн. та втрати від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 687,14 грн.
Внаслідок порушення відповідачем її законних прав на одержання соціальної допомоги, їй завдано моральної шкоди. Отримавши відмову відповідача у виплаті соціальної допомоги, фактично позбавлена засобів існування. Протягом тривалого часу, коли не отримувала соціальної допомоги і відчувала скрутне матеріальне положення, стан її здоров'я значно погіршився, в тому числі вона неодноразово зверталась до лікарів з різних причин та вважає, що ускладнення у стані здоров'я виникали в тому числі з психологічних причин.
Так, з 14.10.2022 року по 02.11.2022 року перебувала на амбулаторному лікуванні згідно з випискою із медичної карти від 18.01.2023 року. 26.10.2022 року та 28.10.2022 року була на прийомі у лікаря, діагноз - гостра інфекція верхніх дихальних шляхів.
22.11.2022 року була на прийомі у лікаря, діагноз - остеохондроз, ускладнення, фурункул стегна. 05.12.2022 року була на прийомі у лікаря зі скаргою на неврологічні симптоми. 09.12.2022 року була на прийомі у лікаря, діагноз - остеохондроз, ускладнення, фурункул стегна. 23.01.2023, 24.01.2023 та 21.02.2023 року була на прийомі у лікаря, діагноз - хронічний цистит, загострення. Завдану моральну шкоду оцінює у розмірі 6000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.05.2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Державна казначейська служба України, про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. віднесено на рахунок держави.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів які б свідчили про наявність незаконних, протиправних дій чи бездіяльності посадових осіб Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Також матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про заподіяння позивачці моральної шкоди.
Врахувавши, що між відповідачем та ОСОБА_1 не виникли грошові зобов'язання в розумінні ЦК України як між боржником та кредитором, судом першої інстанції також відмовлено в стягненні 3% річних та інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Охмак В.І.подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Зазначає, що ОСОБА_1 не відомо чи навмисно працівниками відповідача порушувалося її право на отримання соціальної допомоги, чи це відбулося внаслідок недбалого виконання ними своїх посадових обов'язків, але такі дії або бездіяльність є протиправними і такими, що порушують конституційне право на отримання мінімального доходу за рахунок держави.
Неодноразові звернення до відповідача не мали позитивного вирішення, тому ОСОБА_1 змушена була звертатися до суду з відповідним позовом про визнання рішень, дій та бездіяльності щодо невиконання судового рішення протиправними.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який припустив порушення строку виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний виконати його з урахуванням річних відсотків та інфляційних втрат.
Внаслідок порушення відповідачем законних прав ОСОБА_1 , а також порушення відповідачем вимог чинного законодавства України, їй було завдано моральної шкоди. Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Судом першої інстанції було безпідставно не взято до уваги доданих до заяви медичних документів, оскільки погіршення здоров'я ОСОБА_1 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із протиправною поведінкою відповідача
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року у справі №440/2044/22 позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 09.11.2021 № 15188 про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області поновити ОСОБА_1 виплату соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з 01.10.2021 з виплатою недоотриманих сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 07.12.2023 року позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2680 грн. В решті позову відмовлено.
Згідно довідки про отримання допомоги № 82 від 18.01.2023 р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» їй виплачується державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року з 01.10.2022 по 30.04.2023 у розмірі 541,91 грн. щомісяця.
Згідно довідки про отримання допомоги № 91 від 12.01.2024 р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» їй виплачується державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям згідно з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2022 року. Загальна сума доходу за період з січня 2023 до січня 2024 становить 3793,37 грн.
Згідно виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.07.2022 року по 31.12.2022 року від Управління соціального захисту населення надійшли виплати соціальної допомоги: у липні 2022 року у розмірі 5419,10 грн., у серпні 2022 року 541,91 грн., у жовтні 2022 року у розмірі 541,91 грн.
Згідно виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.06.2023 року по 11.10.2023 року від Управління соціального захисту населення надійшли виплати соціальної допомоги: у червні 2023 року у розмірі 541,91 грн., у липні 2023 року 541,91 грн.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джереласуми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 30.01.2024 Управлінням соціального захисту населення Автозаводського району у лютому 2023 нараховано 2709,55 грн., у березні 2023 541,91 грн., у квітні 2023 541,91 грн., у травні 2023 541,91 грн., у червні 2023 541,91 грн., у липні 2023 р. 541,91 грн.
Згідно з випискою із медичної карти від 18.01.2023 року з 14.10.2022 року по 02.11.2022 року ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні - 26.10.2022 року та 28.10.2022 року була на прийомі у лікаря, діагноз - гостра інфекція верхніх дихальних шляхів.
22.11.2022 року була на прийомі у лікаря, діагноз - остеохондроз, ускладнення, фурункул стегна. 05.12.2022 року була на прийомі у лікаря зі скаргою на неврологічні симптоми. 09.12.2022 року була на прийомі у лікаря, діагноз - остеохондроз, ускладнення, фурункул стегна. 23.01.2023, 24.01.2023 та 21.02.2023 року була на прийомі у лікаря, діагноз - хронічний цистит, загострення.
Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційний суд із висновками суду першої інстанції в повній мірі погоджується з огляду на наступне.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України).
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування та їх посадовими особами визначені статтями 1173, 1174 ЦК України.
Згідно із приписами частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Тобто, відповідно до положень статей 1173, 1174 ЦК України зобов'язання з відшкодування моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Лише за сукупності усіх складових цивільного правопорушення настає відповідальність держави незалежно від вини цих органів/посадових або службових осіб.
У справах про відшкодування моральної шкоди у разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв'язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов'язання з її відшкодування. Покладення обов'язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20, постанова Верховного Суду від 05 грудня 2022 у справі №214/7462/20).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Так, з аналізу матеріалів справи вбачається, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07.12.2023 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 і за затримку виплат в період з жовтня 2022 року по січень 2023 року на її користь стягнуто на відшкодування моральної шкоди 2 680 грн.
Беручи до уваги засади розумності та справедливості, з урахуванням характеру та часу дії правопорушення щодо несвоєчасної виплати коштів, відсутності доказів щодо доведення глибини фізичних та душевних страждань позивача, ступеня вини посадових осіб Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у завданні моральної шкоди, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що підстави для стягнення моральної шкоди на користь позивача відсутні.
Стосовно твердження позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що між відповідачем та ОСОБА_1 не виникли грошові зобов'язання у розумінні ЦК України як між боржником та кредитором відповідальність за порушення яких передбачена ст.. 625 ЦК України.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який постановив правильне по суті судове рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.05.2024 року - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Охмак Валентина Івановича залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2025 року.
Головуючий суддя О.О. Панченко
Судді С.Б. Бутенко
В.П. Пікуль