Житомирський апеляційний суд
Справа №278/3763/25 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.
Категорія 68 Доповідач Павицька Т. М.
22 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Шевчук А.М., Борисюка Р.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №278/3763/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Дубовик О.М. у м. Житомирі,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом у якому просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10.04.2019 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Позов обґрунтовано тим, що 28.09.2022 позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , від якого в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка - ОСОБА_7 . Зазначав, що у зв'язку із народженням дитини у новому шлюбі він зобов'язаний забезпечувати належне матеріальне становище обох дітей, відтак сплата аліментів у встановленому судом розмірі є неможливою. Також зазначав, що на його утриманні перебуває дружина, яка на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має ІІІ групу інвалідності. Вказував, що проходить військову службу в лавах ЗСУ з 2003 року та приймає активну участь в бойових діях; переніс операцію, що суттєво вплинула на його стан здоров'я, яке значно погіршилось, він потребує додаткових витрат на своє лікування та, оскільки продовжує проходити військову службу, має необхідність у закупівлі речей для проходження служби, а також витрати на сплату комунальних послуг.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10.04.2019 у справі № 278/280/19 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що позивач придбав новий автомобіль своїй дружині. Також не взято до уваги, що позивач має стабільний дохід. Позивач не надав належних доказів на підтвердження обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів. Зазначає, що народження інших дітей у платника аліментів не є підставою для зменшення розміру утримання першої дитини, оскільки не свідчить про об'єктивне погіршення матеріального стану платника аліментів. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Також судом не було досліджено суттєве покращення матеріального становища позивача.
22 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 подала відзив у якому просить в задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відмовити. Вказує, що до матеріалів справи було долучено документи, з яких вбачається, що у власності сім'ї позивача перебував автомобіль, Skoda Oktavia, придбаний в 2021 році. Судом першої інстанції правильно зроблено висновок щодо того, що цей автомобіль з'явився у власності задовго до подання позову про зменшення аліментів. Обґрунтування апеляційної скарги, зводиться до необхідності доведення значного погіршення майнового стану позивача та недопущення порушення інтересів дитини. В той же час, відповідач не звертає увагу на те, що аналіз ст. 192 СК України, дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів (Постанова Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі №686/22677/23). При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Чинне сімейне законодавство, чітко вказує на те, що окремими підставами для зменшення розміру аліментів є: - зміна сімейного стану (в даному випадку народження дитини в іншому шлюбі); - погіршення стану здоров'я (як позивача, так і дружини); - наявність інших істотних обставин, що мають значення і повинні бути враховані в даному випадку ( витрати, пов'язані з проходженням військової служби). Чинне сімейне законодавство (а саме положення статті 192 СК України), не вказує на те, що підставою для зменшення розміру аліментів, являється лише погіршення майнового стану платника аліментів. Законодавець чітко вказує на те, що підставами для перегляду розміру аліментів є зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення стану здоров'я та інші випадки, передбачені Кодексом. В даному випадку, підставою для зменшення розміру аліментів, являється саме зміна сімейного стану, що призводить до збільшення грошових витрат; збільшення грошових витрат, в результаті проходження військової служби, котра потребує витрачання власних коштів; погіршення стану здоров'я, в результаті отриманих травм в період перебування в зоні бойових дій; стан здоров'я дружини, а також те, що розмір аліментів, котрі стягуються на утримання дитини є більш, ніж достатнім для забезпечення дитини всім необхідним. В апеляційній скарзі зазначено, що у власності позивача перебуває будинок та земельні ділянки. В той же час, в апеляційній скарзі не зазначено, що будівництво будинку, про який йде мова, розпочато ще в 2017 році і знаходиться він на земельній ділянці № НОМЕР_1 (придбана в 2015 році), котра вказана в апеляційній скарзі, як окремий об'єкт нерухомого майна. В той же час, дана ділянка та будівництво будинку, розпочато за 2 роки до вирішення судом питання про стягнення аліментів. В 2015 році з'явилась земельна ділянка та в 2017 році розпочато будівництво будинку, а в 2019 році, судом вирішено питання про стягнення аліментів. Тобто, судом першої інстанції, правильно зроблено висновок, щодо того, що вищезазначене майно з'явилось у власності позивача задовго до вирішення питання про стягнення аліментів, а тому не може бути взяте до уваги як підстава, котра б вказувала на покращення майнового стану. Звертає увагу на те, що позивач не приховує власний дохід. Батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ст. 141 СК України). Це означає, що мати, має нести такі самі витрати на утримання дитини, як і батько. В місяць, на дитину стягуються аліменти, в розмірі 18 000 - 20 000 грн. В такому випадку, мати також має витрачати на дитину 18 000 - 20 000 грн. на місяць, а в загальному (від двох батьків) - 36 000 - 40 000 грн. Ця сума, майже в 5 разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати в Україні, а також, більше ніж в 20 разів розмір мінімальних аліментів. При зменшені розміру аліментів до 1/6 частини від доходу, щомісячно з позивача буде стягуватись в середньому 13 500,00 грн. Даний розмір аліментів є більш ніж достатнім для дитини та перевищує в 4 рази мінімальний рекомендований розмір аліментів. Тобто, при зменшенні розміру аліментів, інтереси дитини не постраждають, розмір аліментів залишиться більше ніж достатнім для задоволення потреб дитини.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволеною з наступних підстав.
Одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства. Так, за положеннями частини другої ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За положеннями частини третьої ст.12 та частини першої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Частини п'ята та шоста ст.81 ЦПК України передбачають, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 14 березня 2019 року шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2019 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 в розмірі частину всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2019 року.
Позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем та у зв'язку із проходженням військової служби у складі Збройних Сил України має травму. Травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, згідно довідки.
Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, ОСОБА_1 втратив працездатність на 25%.
Із 28 вересня 2022 року ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_10 .
Дружина позивача - ОСОБА_11 має статус особи з інвалідністю 3-ї групи (продовжено з 09.09.2025), основний діагноз - цукровий діабет 1-го типу, з іншими ускладненнями, рекомендації: лікування у ендокринолога, невролога, санітарне лікування.
Позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 . Дружина позивача ОСОБА_11 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Задовольняючи позовні вимоги та зменшуючи розмір аліментів, суд першої інстанції дійшов висновку, що сімейний стан позивача змінився, у нього народилась донька, також позивач є військовослужбовцем, який у зв'язку із проходженням військової служби втратив працездатність на 25% та потребує постійного лікування.
Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов'язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
При розгляді справ зазначеної категорії до предмета доказування відносяться обставин, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному становищі платника аліментів, і що саме такі зміни вплинули на його здатність сплачувати аліменти в присудженому судовим рішенням розмірі.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів необхідно з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з вказаним позовом про зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 посилався на те, що у другому шлюбі у нього народилася донька, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дружина на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має ІІІ групу інвалідності, він зобов'язаний забезпечувати належне матеріальне становище обох дітей та дружини. Крім того, він проходить військову службу в лавах ЗСУ з 2003 року, має необхідність у закупівлі речей для проходження служби, а також витрати на сплату комунальних послуг.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач посилалася на те, що матеріальний стан ОСОБА_1 після стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_14 не погіршився, а навпаки покращився.
Так, за повідомленням територіального сервісного центру МВС №1841 №3135-1841-2025 з 22.01.2021 за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб SKODA OCTAVIA 1590.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 є власником з 08.02.2025 садового будинку, площею 90,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане рухоме та нерухоме майно придбане ОСОБА_9 після ухвалення судового рішення про стягнення з нього аліментів на утримання малолітнього сина.
Матеріали справи не містять доказів щодо зміни розміру його доходів в бік погіршення. Навпаки, позивач не заперечує у позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу, що має великий розмір доходу.
Медичні документи щодо стану здоров'я позивача в більшій кількості стосуються періоду за 2020 рік та 2021 рік. На теперішній час ОСОБА_1 є працездатною особою.
Позивач ОСОБА_1 , як на підставу для зменшення розміру аліментів посилався на те, що дружина ОСОБА_11 має третю групу інвалідності. Однак, ОСОБА_11 отримує пенсію, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 . Згідно довідки до акта огляду медико- соціальної експертної комісії від 04.03.2025, третя група інвалідності із загального захворювання встановлена ОСОБА_11 без обмежень до праці за виключенням важкої фізичної праці.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що розмір аліментів на дитину ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягується за рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10.04.2019 року, відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дитину від другого шлюбу та дружину, наявність інших витрат у зв'язку із проходженням військової служби, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення сина ОСОБА_5 та суперечитиме його інтересам.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим в розумінні статті 263 ЦПК України, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За звернення до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_2 сплатила 1816,80 грн судового збору, згідно платіжної інструкції від 30.11.2025 року.
Апеляційну скаргу задоволено, відтак, відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК Украйни, із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816,80 грн.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1816,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді