Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/18274/25
02 грудня 2025 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження № 12024100000001403, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, про арешт майна -
До Подільського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження №12024100000001403 від 09.12.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, про арешт майна.
Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснюють прокурори Подільської окружної прокуратури міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до матеріалів, які надійшли до органу досудового розслідування від Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України, встановлено, що на форумах хакерського спрямування «Lolz.guru» користувачами здійснюється діяльність, пов?язана з наданням послуг з розробки, модифікації та збуту шкідливого програмного забезпечення, яке використовується для вчинення подальших несанкціонованих втручань в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних систем.
Зокрема встановлено, що у мережі Інтернет на форумі хакерського спрямування «Lolz.guru» наявний обліковий запис під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розмістив оголошення щодо розробки та збуту різнопланового шкідливого програмного забезпечення, функціонал якого направлений на несанкціоноване проникнення до інформаційних мереж, збір інформації з обмеженим доступом, отримання віддаленого доступу до ЕОМ, а також контроль та ураження мережевого обладнання як державних, так і приватних установ України та іноземних компаній.
Вказаний користувач, контактуючи з клієнтами, які звернулись за оголошенням, здійснює розробку шкідливих програмних засобів під замовлення, а також здійснює подальший їх збут, приймаючи оплату за свої послуги на підконтрольні криптогаманці.
Крім цього, встановлено інших користувачів форуму, які з використанням підконтрольних облікових записів під назвами «Access» та «Murphy» є модераторами розділів, пов?язаних зі створенням та розповсюдженням шкідливого програмного забезпечення, здійснюючи координацію учасників форуму при створенні і збуті ШПЗ, надаючи їм відповідні поради та вказівки, а також виступають гарантами форуму, здійснюючи організацію та контроль проведення угод щодо купівлі-продажу різнопланового ШПЗ, стягуючи відсотки від вартості угоди за надані посередницькі послуги, які приймають на підконтрольні криптогаманці.
Разом з тим, у ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення зазначеного кримінального правопорушення може бути причетний громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, з метою встановлення об?єктивної істини у кримінальному провадженні та притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності, 13.11.2025, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03.11.2025 (у справі № 758/16957/25) за фактичним місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим зі складу групи слідчих у даному кримінальному провадженні, проведено обшук, в ході якого вилучено: мобільний телефон Redmi А3 зеленого кольору (IMEІ1 НОМЕР_2 ; IMEI2 НОМЕР_3 ) з номером НОМЕР_4 , поміщено до сейф-пакету ЕХР0126855.
13.11.2025 слідчим слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві було винесено постанову про визнання речовими доказами вилучених речей, а саме: мобільний телефон Redmi А зеленого кольору (ІМЕІ1 НОМЕР_2 ; IMEІ2 НОМЕР_3 ) з номером НОМЕР_4 , що поміщено до сейф-пакету EXP0126855, і який належить ОСОБА_4 .
Орган досудового розслідування вважає, що зазначені речі мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і можуть бути використані як доказ під час судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила клопотання задовольнити за вказаних у ньому підстав.
Володілець майна або його представник в судове засідання не з'явилися, причини не повідомили, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином; інших клопотань, заяв, звернень не заявили.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані документи, вирішуючи питання про обґрунтованість доводів клопотання та наявність підстав для його задоволення, слідчий суддя виходить з наступного.
Про факти, встановлені під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, зазначено вище. Вказані у клопотанні обставини справи відповідають долученим до нього матеріалам.
Зокрема, в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні №12024100000001403 від 09.12.2024, за результатом обшуку, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено речі, щодо яких внесено вказане клопотання.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Загальні правила (засади) застосування заходів забезпечення визначені ст. 132 КПК України, за змістом частини 3 якої: застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; а за змістом частини 5 якої: для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 КПК України майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
У даному випадку виявлені та вилучені речі та документи, ймовірно були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зокрема, може зберігати на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матимуть значення для проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні.
Таким чином вилучені речі підпадають під ознаки речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.
Метою застосування заходу забезпечення - арешту майна є збереження речових доказів.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу в кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, враховуючи обставини кримінального провадження, та того, що вилучене майно являється речовими доказами, з метою досягнення дієвості кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на майно, що було вилучено під час обшуку, проведеного 13.11.2025.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, приходжу до висновку про наявність достатнього обґрунтування стороною обвинувачення відповідності вилучених речей критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема, що вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, чи є вони об'єктами кримінально протиправних дій, речами, набутими кримінально протиправним шляхом. Накладення арешту на зазначене вилучене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно з положеннями ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження. Клопотання подано в строки, визначені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, наявні підставі для арешту майна, визначені ст. 170 КПК України.??
Зазначене дає підстави для задоволення клопотання.
Окремо звертається увага, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 168, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, подане прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження № 12024100000001403, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 361 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 13.11.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Redmi А зеленого кольору (ІМЕІ1 НОМЕР_2 ; IMEІ2 НОМЕР_3 ) з номером НОМЕР_4 , що поміщено до сейф-пакету EXP0126855, і який належить ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1