Справа № 761/42703/23
Категорія 82
19 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Омельченко К. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Першої київської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Першої київської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна.
Зазначала, що 03.10.2023 відділом приватизації майна комунальної власності Подільської районної у м. Києві державної адміністрації було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В процесі приватизації встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на зазначену квартиру накладено арешт, підставою накладення арешту є - лист від 19.04.2000 Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації.
12.10.2023 державним реєстратором відмовлено у проведенні реєстраційних дій на зазначену квартиру за наявності обтяження на неї.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донькою, вона неодноразово укладала шлюб, останнім її прізвищем було - ОСОБА_3 . ЇЇ донька померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.04.2000 у справі за позовом Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, метою накладення арешту на квартиру був захист малолітніх дітей для уникнення неправомірних дій щодо нерухомого майна.
Посилаючись на зазначені обставини, просила зняти арешт з АДРЕСА_1 .
У судове засідання позивач не з'явися, його представник подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій вказав на те, що позов підтримує у повному обсязі та просить його задовольнити.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд увалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідно до ордеру, виданого виконавчим комітетом Ленінградської районної ради народних депутатів м. Києва від 30.07.1982 ОСОБА_6 було надано на сім'ю з трьох чоловік: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.04.2000 справі за позовом Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на зазначену квартиру накладено арешт, підставою накладення арешту є - лист від 19.04.2000 Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва.
03.10.2023 відділом з питань майна комунальної власності Подільської районної у м. Києві державної адміністрації видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зазначена квартира належить на праві приватної, спільної сумісної або часткової) власності ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 ,, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в рівних частках.
Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 03.10.2023 № 125.
12.10.2023 державним реєстратором відмовлено у проведенні реєстраційних дій на нерухоме майно, оскільки відповідно до Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявні зареєстровані обтяження за іншими фізичними особами на зазначену квартиру.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У підпунктах 11.82-11.85 постанови від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 та підпунктах 8.43-8.46 постанови від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23) та від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 (підпункт 8.47)).
Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 58 постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, пункті 23 постанови від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 та підпункті 8.49 постанови від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що наявне обтяження створює для позивача та інших осіб перешкоди в реалізації права реєстрації прав на нерухоме майно як власників майна, отриманого внаслідок приватизації.
Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Як установлено судом, відповідно до рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18.04.2000 справі за позовом Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна підставою накладення арешту на зазначену квартиру є - лист від 19.04.2000 Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва.
У судовому засіданні 18.02.2025 представник Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації проти позову не заперечував та надав лист начальника служби у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва від 19.04.2000, який було надіслано до 1-ї нотаріальної контори лист, відповідно до якого останній просив не проводити ніяких дій з житлом, у зв'язку з позбавленням батьківських прав громадянки ОСОБА_2 по відношенню до своїх неповнолітніх дітей, які прописані по АДРЕСА_2 .
Оскільки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на час розгляду справи є повнолітніми особами, приймають участь у приватизації квартири АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , накладеного на підставі листа начальника служби у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва від 19.04.2000.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24), Першої київської державної нотаріальної контори (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 11) про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук