печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52768/20-к
12 грудня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву слідчого першого слідчого відділу Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року у справі №757/52768/20-к за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Центрального апарату Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою від 20 жовтня 2020 року, -
До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла заява слідчого першого слідчого відділу Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року у справі №757/52768/20-к за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Центрального апарату Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою від 20 жовтня 2020 року.
Мотивуючи означену заяву заявник вказує, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України слідчі Державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених Президентом України, повноваження якого припинено.
Відповідно до ст. 105 Конституції України Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.
Стаття 111 Конституції України визначає, що Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.
Рішенням Конституційного Суду України - справа №1-17/2003 від 10 грудня 2003 року надано офіційне тлумачення положенням ч. 1 ст. 105 та ч. 1 ст. 111 Конституції України. Так положення ч. 1 ст. 105 Конституції України треба розуміти так, що Президент України на час виконання повноважень не несе кримінальної відповідальності, проти нього не може бути порушена кримінальна справа. Положення ч. 1 ст. 111 Конституції України треба розуміти так, що конституційна процедура розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється без порушення проти нього кримінальної справи.
З викладеного слідує, що чинним законодавством України до повноважень слідчих Державного бюро розслідувань не віднесено здійснення досудового розслідування щодо чинного Президента України.
Окрім того, заявник зауважує й на те, що вимогами ч. 1 ст. 214 КПК України, визначено не лише обов'язок слідчого про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а й, безальтернативно, зобов'язують його розпочати досудове розслідування.
Однак, Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30.09.2020 (справа №563/1118/16-к, провадження № 51-1078км20) вказав, що здійснення досудового розслідування не уповноваженими на те особами (органами) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.
Тобто, у разі здійснення досудового розслідування, розпочатого за повідомленням ОСОБА_4 про кримінальне правопорушення, здобуті у результаті такого розслідування докази, можуть бути визнані недопустимими, як такі, що зібрані з порушенням правил підслідності, визначеними ст. 216 КПК України.
Наведені обставини вказують на неможливість виконання рішення від 17.12.2020, без його роз'яснення.
У судове засідання учасники провадження не з'явились.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Роз'яснення полягає у викладенні рішення у більш ясній та зрозумілій формі і, виходячи з вимог кримінального процесуального закону, може бути здійснене у разі, якщо без такого роз'яснення судове рішення складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної його частини. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд жодним чином не вправі змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні, і торкатись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності. При цьому в заяві про роз'яснення рішення повинно бути зазначено, що саме в цьому рішенні є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань та найголовніше як це впливає на неможливість реалізації судового рішення.
Схожий правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 202/4467/14-к (провадження N 13-33зк19) який полягає в тому, що роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №202/4467/14-к визначено, що роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі N 21-452іп16).
Крім того, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвала Великої палати Верховного суду від 15.09.2020 (справа №1-26/04).
Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення саме з метою наступного його виконання.
Виходячи із системного тлумачення положень глави 29 КПК України, відповідно до вимог ст. 380 цього Кодексу, роз'яснено може бути вирок чи ухвалу суду в разі, якщо без такого роз'яснення їх складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
При цьому, роз'ясненням рішення вважається викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд має відмовити в роз'ясненні рішення.
Таким чином, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю, викладених у ньому висновків. Виходячи зі змісту вказаної норми, роз'ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати. При роз'ясненні судового рішення, більш повно і зрозуміло здійснюється виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносяться зміни до рішення по суті і не розглядаються ті питання, які не були предметом судового розгляду.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що за заявою про роз'яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз'яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації. При цьому, згідно ч. 4 ст. 380 КПК України за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.12.2020, задоволено скаргу ОСОБА_4 та зобов'язано уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, виконати вимоги ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 20.10.2020 року, про що проінформувати заявника.
Разом з тим, судове рішення за своїм змістом є зрозумілим, зазначені мотиви прийняття рішення, а від так задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 28, 110, 167, 168, 170, 171, 173, 380 КПК України, -
Заяву слідчого першого слідчого відділу Управління з досудового розслідування військових кримінальних правопорушень Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2020 року у справі №757/52768/20-к за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Центрального апарату Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою від 20 жовтня 2020 року - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1