Справа № 545/2638/23
Провадження № 2/545/77/25
18.12.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Путрі О.Г.,
при секретарі Литвинову В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» (попередня назва - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна») про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» (попередня назва - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна») про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно уточненої позовної заяви прохав суд стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» (попередня назва - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна») на його користь суму матеріального збитку, яка складає 73245,07 грн., суму понесених витрат на проведення оцінки транспортного засобу в розмірі 5000 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. Також прохав стягнути на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.( том 1,а.с.138-242).
Позовна заява обґрунтована тим, що 20.04.2023 року о 09 год. 20 хв. водій ОСОБА_2 у с. В.Тростянець, керуючи транспортним засобом ГАЗ 2705, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням. та допустив зіткнення з його транспортним засобом AUDI 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 12.05.2023 року у справі про адміністративне правопорушення за вказаною ДТП, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн. на користь держави. Зазначена постанова суду набрала законної сили.
На підставі поліса обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів № EP-213971699, ПрАТ «СК «Провідана» сплатила позивачу за спричинену шкоду страхове відшкодування в розмірі 37688, 54 грн.
Однак позивач не погодився із визначеним розрахунком відповідача, та звернувся до
ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» для проведення незалежної судової експертизи». Згідно звіту про оцінку майна від 14.06.2023 року №346, ринкова вартість досліджуваного КТЗ, без ПДВ становить 151494 грн., вартість відновлювального ремонту - 200296,43 грн., ринкова вартість КТЗ у пошкодженому стані, без ПДВ - 37360,39 грн.
Вказує, що належний йому автомобіль є фізично знищеним, а тому згідно ст.30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» йому має бути відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 114133,61 грн. ( 151494 грн.- 37360,39 грн.). З огляду на часткову сплату відповідачем страхової суми в розмірі 37688,54 грн. та передбаченої умовами договору франшизи в розмірі 3200 грн. відповідач повинен відшкодувати йому залишок страхового відшкодування в розмірі 73245,07 грн. ( 114133,61 грн. - 37688,54 грн.- 3200 грн.)
Крім матеріальної шкоди, позивач вважає, що йому було завдано моральну шкоду, так як, порушення його законних прав призвело до понесення ним моральних страждань, втрати душевного спокою, отримання нервового стресу. Виходячи з викладеного, прохав задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 від 26.07.2023 року відкрито провадження по справі.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 986/0/15-23 від 19.10.2023 року суддя ОСОБА_4 звільнена з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у зв"язку з поданням заяви про відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 22.11.2023 справу №545/2638/23 передано судді Путрі О.Г.
Ухвалою судді від 04.12.2023 року вищевказану справу прийнято до провадження та призначено судове засідання з викликом сторін.
Ухвалою суду від 22.05.2025 року змінено назву відповідача з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» на Приватне акціонерне товариство "ПРОВАГРОІНВЕСТ".
25.08.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що ПрАТ «СК'Провідна» заперечує проти позовних вимог. Зазначає, що цивільно-правова відповідальність осіб, що на законних підставах експлуатують транспортний засіб «ГАЗ 2705», д.н.з. НОМЕР_1 (автомобілем, який керував винуватець ДТП ) на момент дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 20.04.2023 року, була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна» за полісом обов'язкового страхування ЕР №212134379 на суму 320 000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, та на суму 160000,00 грн за шкоду, заподіяну майну. Відповідно до умов полісу, розмір франшизи становить 3200 грн. 20.04.2023 позивач ОСОБА_1 подав до ПрАт «СК «ПРОВІДНА» заяву для отримання страхового відшкодування. Відповідно до отриманого Звіту про визначення вартості матеріального збитку №39-D/12/31 від 01.05.2023 визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «AUDI 80» державний номер НОМЕР_2 становить 260 192,83 грн. та перевищує ринкову вартість автомобіля (яка складає 69 239,94 грн.), тому сума матеріального збитку дорівнює його ринковій вартості та складає 69 239,94 грн. Транспортний засіб позивача відповідно до ст. 30 ЗУ «Про ОСЦПВВНТЗ» вважається фізично знищеним. Тобто 69 239,94 грн.- це ринкова вартість непошкодженого автомобіля, який навіть у пошкодженому стані має певну цінність. Таким чином, в даному випадку, відповідно до ст. 30 ЗУ «ОСЦВВНТЗ» розмір страхового відшкодування має розраховуватись, як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, для чого необхідно визначити вартість цього автомобіля в пошкодженому стані після ДТП. Відповідно до Звіту про оцінку пошкодженого транспортного засобу №50-R/12/48 від 11.05.2023, вартість автомобіля «AUDI 80» державний номер НОМЕР_3 в пошкодженому стані (вартість залишків ТЗ) складає 28 351,4 грн. Розрахунок розміру страхового відшкодування проводилась наступним чином: 69 239,94 грн. - 28 351,4 грн. - 3 200 = 37 688,54 грн., де 69239,94 грн. - вартість транспортного засобу до ДТП, 28351,4 грн. - вартість транспортного засобу після ДТП, 3200 - франшиза, згідно умов полісу страхування. Таким чином, розмір страхового відшкодування, що підлягає сплаті позивачу в зв?язку з пошкодженням транспортного засобу, складає 37688,54 грн., яке і було сплачено позивачу, що не заперечується та підтверджується самим позивачем в позовній заяві.
Стосовно наданого позивачем звіту про оцінку майна №346 від 02.06.2023 року вказував, що зазначений звіт не може братися до уваги, з огляду на те, що він не відповідає «Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року. Щодо відшкодування моральної шкоди, зазначив, що в результаті ДТП позивач не зазнав ушкодження здоров?я, тому відшкодування такої школи взагалі не передбачено ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, посилався на роз?яснення ВСУ від 19.07.2011 року, де вказно, що моральна шкода може відшкодовуватися лише тоді, якщо це встановлено договором або законом. Таким чином, умовами договору №212134379 не передбачена можливість відшкодування страховиком моральної шкоди особам, що зазнали пошкодження майна. Стосовно витрат на правничу допомогу вказав, що позивач не додав до позову договір, укладений з адвокатом , що містить порядок сплати гонорару адвоката з урахуванням складності справи, часу витраченого адвокатом, обсягом послуг та ціни позову. З цих підстав, прохав суд відмовити в задоволенні позову позивача ОСОБА_1 (а.с.71-95).
В судове засіданні позивач та його представники, будучи належним чином повідоленими про місце на час розгляду справи не з?явилися. Представник позивача адвокат Гавриш Б.В. направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача (т.2 а.с. 26).
Представник відповідача в судове засідання не з?явився. В тексті відзиву на позовну заяву прохав суд провести розгляд справи за його відсутності та відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. (а.с.77).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 12.05.2023 року у справі №545/1449/23 встановлено, що 20.04.2023 року о 09 год 20 хв. ОСОБА_2 в с.Тростянець, керуючи транспортним засобом ГАЗ 2705, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з транспортним засобом AUDI 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , чим порушив п.12.1 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Вказаною постановою, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушеня, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 536,80 грн. на користь держави. Зазначена постанова суду набрала законної сили. (том 1, а.с.14-17).
Частиною 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вимог ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки вказана постанова суду є чинною, обставини стосовно вини ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди відповідно до вказаної норми не підлягають повторному доведенню. Тому суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ГАЗ 2705, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна» згідно полісу обов'язкового страхування ЕР №212134379 на суму 320 000 грн. за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, та на суму 160000,00 грн за шкоду, заподіяну майну. Відповідно до умов полісу, розмір франшизи становить 3200 грн. (том 1, а.с.78).
Позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу AUDI 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 04.04.2023 року (том 1, а.с.143).
У встановленому законом порядку 20.04.2023 позивач звернувся до ПрАТ «СК «Провідна» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування (том 1, а.с 141,142).
З метою визначення розміру матеріального збитку, отриманого у зв?язку з пошкодженням транспортного засобу, який належить позивачу, ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до суб?єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 для оцінки шкоди, завданої позивачу пошкодженням транспортного засобу.
Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу AUDI 80, д.н.з. НОМЕР_2 , 27.04.2023 було проведено його огляд, про що складено акт огляду транспортного засобу та ремонтну калькуляцію №2300391061, відповідно до якої вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 69239,94 грн. (том 1, а.с. 84-85, 86-88). Відповідно до повідомлення ПрАТ «СК'Провідна» від 23.05.2024 року, вбачається, що дійсною датою проведення огляду пошкодженого транспортного засобу є 27.04.2023 року, що підтверджується рапортом аварійного комісара Сови С.А., який проводив огляд (а.с.136,137)
Із виконаних на замовлення відповідача звітів вбачається що:
згідно звіту від №50 -R/12/48 від 20.04.2023 року про оцінку пошкодженого транспортного засобу AUDI 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ринкова вартість об?єкта оцінки - 69239,94 грн., ринкова вартість пошкодженого об?єкта оцінки - 28351,4 грн. (том 1, а.с.93-95);
згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку №39-D/12/31 від 01.05.2023 визначено, що ринкова вартість КТЗ транспортного засобу «AUDI 80» становить 69 239,94 грн., коефіієнт зносу 0,7 , вартість відновлювального ремонту становить 260 192,83 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 109 786,57 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ становить 96 748,81 грн. (том 1, а.с. 79-83).
Розрахунок розміру страхового відшкодування ПрАТ «СК «Провідна» проводився наступним чином: 69 239,94 грн. - 28 351,4 грн. - 3 200 = 37 688,54 грн., де 69239,94 грн. - вартість транспортного засобу до ДТП, 28351,4 грн. - вартість транспортного засобу після ДТП, 3200 - франшиза згідно умов полісу страхування.
Позивач не погодився із зазначеним розміром страхового відшкодування та 15.06.2023 звернувся із відповідною заявою до відповідача, у якій просив здійснити страхове відшкодування на підставі наданої ним незалежної експертизи № 346 (том 1, а.с.169).
Відповідно до проведеного на замовлення позивача 14.06.2023 року звіту №346 про оцінку майна (визначення вартості матеріального збитку та вартості КТЗ у пошкодженому стані) автомобіля AUDI 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вбачається, що ринкова вартість досліджуваного КТЗ, без ПДВ - 151 494 грн., вартість відновлювального ремонту - 200 296,43 грн., ринкова вартість КТЗ у пошкодженому стані, без ПДВ - 37 360,39 грн. (том 1, а.с.18-34).
Відповідач 16.06.2023 року надав відповідь на заяву позивача та повідомив, що АТ «СК «Провідна» діє у відповідності до Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вартість матеріального збитку було визначено відповідно до вказаного Закону. Крім того, відповідно до ст.29 Закону та на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 року, ПрАТ «Провідна» було замовлено оцінку експертного товарознавчого дослідження, яким було встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу AUDI 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 96 748,81 грн., що перевищує дійсну вартість ТЗ до ДТП - 69 239,9 грн. Дійсна вартість вже пошкодженого ТЗ склала 28 351,40 грн. Таким чином, різниця між вартістю ТЗ до та після ДТП склала 40 888,54 грн. Згідно п.12.1 ст.12 Закону, страхове відшкодування при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи, що згідно умов полісу страхування становить 3200 грн. З урахуванням цього, розмір завданого збитку було зменшено на розмір франшизи та склав 37 688,54 грн. (том 1, а.с.170).
19.07.2023 року ПрАТ «СК «Провідна» було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 37 638,54 грн. (том 1, а.с.44).
У позові ОСОБА_1 зазначає, що належний йому автомобіль є фізично знищеним, тому згідно вимог ст.30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова комнанія повинна була відшкодувати йому різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди в сумі 114133,61 грн. ( 151494 грн.- 37360,39 грн.), розмір якої визначений проведеним на його замовлення 14.06.2023 року звітом №346 про оцінку майна. Та з огляду на часткову сплату відповідачем страхової суми в розмірі 37688,54 грн. та передбаченої умовами договору франшизи в розмірі 3200 грн. прохав стягнути ПрАТ «СК «Провідана» на його користь залишок страхового відшкодування в розмірі 73245,07 грн. ( 114133,61 грн. - 37688,54 грн.- 3200 грн.)
Проведений на замовлення позивача звіт №346 про оцінку майна - автомобіля AUDI 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 14.06.2023 року, здійснений оцінювачем ОСОБА_6 , суд вважає нелегітимним доказом, оцінює критично та не бере до уваги з огляду на таке.
Згідно із ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або фондом державного майна України.
Відповідно до п. 1.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.07.2009 року (падалі - Методика) «Вимоги Методики є обов?язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб?ектами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб?єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб?єктами цивільно-правових відносин.
Так, оцінювач ОСОБА_6 під час проведеня звіту №346 про оцінку транспортного засобу позивача від 14.06.2023 року взяв акти виконаних робіт і просто додав цю суму до вартості колісного транспортного засобу (надалі - КТЗ) - сторінка 18 звіту №346.
Однак, по Методиці при визначенні ринкової вартості автомобіля Сдод. розраховується по іншому та регламентується пунктами 7,25 та 7,26.
Відповідно до п. 7.25 Методики додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості КТ3 виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складників визначається за формулою:
де:
СВ1-величина збільшення вартості КТЗ у разі оновлення його складників, грн;
СВ2 - величина коригування вартості КТЗ залежно від його комплектності, грн;
Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу КТЗ, розрахованого відповідно до вимог пункту 8.2, грн;
ВТВ - величина втрати товарної вартості КТЗ, розрахована відповідно до вимог підпункту 8.6.3 пункту 8.6, грн.
Відповідно до п. 7.26 Методики: Збільшення вартості КТ3 у разі оновлення його складників визначається за формулою:
де:S - знак суми;
Цс - ціна нової i-тої заміненої складової частини, грн;
Гi - показник середньої ринкової вартості i-тої складової частини на дату оцінки, %;
n - число замінених складових частин.
В зазначених формулах Методики вказано, що додаткове збільшення ринкової вартості КТЗ визначається залежно від оновлення його складників, тобто в розрахунок мають братись виключно оновлені складники.
Натомість оцінювач ОСОБА_6 , окрім складників додав також роботи, відповідно до актів виконаних робіт від 04.11.2022 (зокрема, п.п. 31- 33 Акту від 04.11.22 наданого позивачем: зняття/встановлення та ремонт ДВЗ на суму 13 500 грн., ремонт ГБЦ 2 650 грн., слюсарні роботи 6 000 грн. та інші роботи), що не передбачено Методикою, та без визначення показника середньої ринкової вартості складової частини на дату оцінки, як передбачено формулою п. 7.26 Методики.
При цьому суд звертає увагу, що зазначені акти виконаних робіт щодо автомобіля AUDI 80, які враховувалися оцінювачем при виготовлененні звіту № 346 від 14.06.2023, були виконані 04.11.2022, тобто раніше ніж за п'ять місяців до дорожньо-транспортної прогоди, яка відбулася 20.04.2023.
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що звіт №346 про оцінку майна - автомобіля AUDI 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 14.06.2023, не може братись судом до уваги, оскільки проведений з порушенням норм законодавства, що регулює оціночну діяльність.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядки оцінену шкоду, заподіяну наслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здорово, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 ЗУ № 1961-ІV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана ,зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно ст.29 ЗУ № 1961-ІV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, зокрема, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а згідно ст.30 ЗУ № 1961-ІV - транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 643/4161/15-ц, Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП.
З аналізу змісту наведених норм можна дійти висновку, що автомобіль вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є економічно необгрунтованим, витрати на ремонт перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20, у випадку економічної необґрунтованості ремонту транспортного засобу він вважається фізично знищеним, а відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному у ст. 30 Закону № 1961-IV, за яким позивач має передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, що відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
Таким чином, у випадку, погодження з визнанням автомобіля фізично знищеним, позивач повинен передати залишки транспортного засобу особі, яка відповідає за завдану шкоду, і тим самим згідно вимог ст. 30 Закону № 1961-IV набуває право отримати від останнього відшкодування завданої шкоди, чого в даному випадку не відбулось.
Окрім того, в ході розгляду справи в суді за клопотанням позивача по справі ухвалою суду від 25.06.2025 була призначена автотоварознавча експертиза ( том 1 ,а.с.150-151).
На виконання ухвали суду від 25.06.2025 року щодо проведення автотоварознавчої експертизи, експерт надіслав суду повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, оскільки відсутня інформація щодо технічного стану, комплектації та величини пробігу станом на дату ДТП - 20.04.2023 року, а також у зв?язку з повним відновленням автомобіля AUDI 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду. Тому, згідно п.8.5 методики [1] провести розрахунки вартості відновлювального ремонту та відповідно відповісти на питання, які поставлені в ухвалі суду від 25.06.2025 року у цивільній справі №545/2638/23, а саме: яка ринкова вартість досліджуваного КТЗ Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , до моменту вчинення ДТП, яка вартість відновлювального ремонту КТЗ Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , який коефіцієнт фізичного зносу складників КТЗ Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , яка вартість відновлювального ремонту КТЗ Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , з урахуванням зносу, яка ринкова вартість КТЗ Audi 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , з урахуванням пошкоджень, наявних після ДТП - не виявляється за можливе та долучив ілюстративну таблицю автомобіля AUDI 80, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з якої вбачається, що транспортний засіб повністю відновлений (том 2, зворот а.с.9 -10).
Таким чином, судом встановлено, що автомобіль позивачем відновлений в повному обсязі, в той же час він прохає стягнути зі страхової компанії різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди у зв'язку з фізичним знищенням належного йому транспортного засобу згідно вимог ст.30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У деліктних зобов'язаннях, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та розмір шкоди, протиправність дій відповідача та причинний зв'язок між ними.
За відсутності такого доказу суд позбавлений можливості визначити розмір відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.12, ст.81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першоїстатті 78ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістомстатті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши норми права та встановлені юридичні факт, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді не доведено розмір завданої матеріальної шкоди належними та допустимими доказами, не надано суду доказів вартості автомобіля до та після ДТП та не доведено факт порушення його прав та законних інтересів відповідачем ПАТ «Провагроінвест».
Таким чином, суд виходить із недоведеності позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Похідною від заявленої вимоги про стягнення матеріальної шкоди є вимога позивача про стягнення з відповідача витрат понесених за проведення оцінки транспортного засобу в розмірі 5 000 грн., а тому ця вимога задоволенню також не підлягає.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди суд зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв'язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону.
Відповідно до ст. 26-1 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Отже, аналіз змісту ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою врегульовано відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, дає підстави для висновку, що відшкодування моральної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобуне є обов'язком страховика.
Відтак належним відповідачем за вимогою про стягнення моральної шкоди є винуватець ДТП, оскільки саме він є тією особою, яка спричинила позивачу моральну шкоду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Згідно з п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 137,141, 259, 263-265 ЦПК України,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Провагроінвест» (попередня назва - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна») про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.Г.Путря