532/3019/25
1-в/532/52/2025
22 грудня 2025 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області
у складі судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
лікаря-психіатра - ОСОБА_4 ,
захисника- ОСОБА_5 ,
особи, відносно якої розглядається заява - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки заяву лікаря-психіатра поліклінічного відділення КНП «Кобеляцька міська лікарня Кобеляцької міської ради» про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_6 , -
Встановив:
До Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла заяву лікаря-психіатра поліклінічного відділення КНП «Кобеляцька міська лікарня Кобеляцької міської ради» про продовження надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_6 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_6 психічно хворіє з 1983 року. У 1991 році встановлено діагноз: шизофренія параноїдна форма.
В 1993 році встановлена друга група інвалідності.
В 1994 році скоїв зґвалтування неповнолітньої, був визнаний неосудним та застосовано лікування в психіатричній лікарні з суворим наглядом.
В 2018 році перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння скоїв СНД.
18.04.2024 змінено ПЗМХ на посилений нагляд, 18.02.2025 - змінено на звичайний нагляд.
Відповідно до ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області хворий знаходиться під АППД.
Хворому встановлений діагноз: шизофренія, параноїдна форма, афективно-маячний (при загостренні) безперервний тип перебігу хвороби, з вираженим дефектом особистості по змішаному типу (психопатоподібний, параноїчний, емоційно-вольовий), стан ремісії «С» вираженою стійкою соціально-трудовою дезадаптацією.
Враховуючи нетривалий час спостереження та нетривалий час спостереження та хронічний перебіг хвороби, скоєння СНД лікар-психіатр прохає продовжити надання амбулаторної психіатричної допомоги ОСОБА_6 в примусовому порядку.
В судовому засіданні лікар-психіатр поліклінічного відділення КНП «Кобеляцька міська лікарня Кобеляцької міської ради» ОСОБА_4 заяву підтримала, просила її задовольнити, оскільки відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів ОСОБА_6 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної примусової психіатричної допомоги в примусовому порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, оскільки розуміє, що потребує лікування.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення заяви.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
З положень частин 1-3 статті 514 Кримінального процесуального кодексу України слідує, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру може також здійснюватися за письмовою заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.
Статтями 506-507 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, зокрема, здійснює їх через законного представника, захисника, при цьому участь захисника є обов'язковою.
В судовому засіданні встановлено, що згідно ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23.07.2025 року змінено ОСОБА_6 вид примусового заходу медичного характеру з лікування у закладі з надання психіатричної допомоги зі звичним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів від 10.12.2025 комісією рекомендовано продовжити надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, враховуючи нетривалий час спостереження та хронічний перебіг хвороби, скоєння суспільно-небезпечних діянь.
Суд зазначає, що коло осіб, щодо яких можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, визначено статтею 93 Кримінального кодексу України, а вичерпний перелік видів цих заходів передбачено статтею 94 Кримінального кодексу України, зокрема, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом, госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом та госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Статтею 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи іншого законного представника, у разі якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення, продовження або про зміну застосування таких заходів. Після проведення огляду представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, направляє до суду за місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що містить обґрунтування необхідності продовження зміни або припинення застосування примусового заходу медичного характеру відповідно. У подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, що не перевищує 6 місяців.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 95 Кримінального кодексу України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі, якщо така особа за станом свого здоров'я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Жодних даних про те, що на момент судового розгляду ОСОБА_6 видужав або внаслідок змін у стані його здоров'я відпала потреба у продовженні застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, до суду не надано.
На підставі викладеного суд дійшов висновку що заява лікаря-психіатра поліклінічного відділення КНП «Кобеляцька міська лікарня Кобеляцької міської ради» ОСОБА_4 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_6 є обґрунтованою, а тому її слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 92, 94, 95 Кримінального кодексу України, 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. ст. 369-372, 376, 395, 514 КПК України, -
Постановив:
Заяву лікаря-психіатра поліклінічного відділення КНП «Кобеляцька міська лікарня Кобеляцької міської ради» ОСОБА_4 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на строк, який не перевищує шести місяців.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя