Справа № 22ц-1481/2006 р Головуючий по першій інстанції
Категорія: про виплату заробітної плати Шарко О.П.
Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н.В.
УХВАЛА іменем України
9 серпня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддів Корнієнко Н.В., Бородійчука В.Г.
при секретарі Шульга Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 6 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Катеринопільської центральної районної лікарні про стягнення невиплаченої заробітної плати, -
встановила:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Катеринопільської центральної районної лікарні про стягнення невиплаченої заробітної плати у вигляді доплати до посадового окладу за суміщення та доплати у зв'язку з використанням у роботі дезинфікувальних засобів за період з 1.06.1996 року по 1.01.2006 року в сумі 11 660 грн.59 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, в цей період вона поряд із виконанням своєї основної роботи старшої медсестри хірургічного відділення рай лікарні виконувала обов'язки перев'язувальної медсестри цього ж відділення. Тому вважає, що їй належало проведення доплати за суміщення посад на підставі ст. 19 Закону України Діро оплату праці" та ст. 105 КЗпП України.
Крім того, вважає, що їй повинна проводитися доплата у розмірі 10 % посадового окладу у зв'язку з використанням дезинфікувальних засобів. При цьому посилається на вимоги Спільного Наказу Міністра охорони здоров'я України та Міністра пралі і соціальної політики України Діро впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення" №308/519 від 5.10.2005 року та відповідних наказів №161/137 від 6.04.2001 року та № 629/1 від 13.09.1996 року.
Рішенням Катеринопільського районного суду від 6 травня 2006 року відмовлено у задоволенні позовної заяви.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Катеринопільського районного суду від 16. 03. 2006 року, як необгрунтоване, таке, що не відповідає обставинам справи та постановити ухвалу, якою вдоволити позовні вимоги в частині стягнення на її користь невикористаної заробітної плати за виконання нею поряд з основною роботою, роботи перев'язувальної сестри хірургічного відділення Катеринопільської ЦРЛ та стягнути на її користь невиплачену заробітну плату в розмірі 9 768 грн.08 коп. Стягнути на її користь понесені судові витрати та витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляцій та матеріали справи, колегія вважає, що скарга підлягає відхиленню. Під час розгляду справи по суті встановлено, що позивачка ОСОБА_1 згідно наказу головного лікаря Катеринопільської ЦРЛ НОМЕР_2 зарахована на посаду старшої медичної сестри хірургічного відділення рай лікарні з 1 серпня 1987 року, де працює і по теперішній час.
Згідно іншого наказу головного лікаря Катеринопільської ЦРЛ № 22/ко від 6.05.1996 року з 1.07.1996 року штатну одиницю сестри перев'язувальної хірургічного відділення рай лікарні скорочено.
В той же час наказом НОМЕР_1 ОСОБА_1 за її заявою, встановлено доплату в розмірі 15% за шкідливі умови праці /перев'язки хірургічного відділення, в зв'язку з тим, що Стангріт В.В. переведена на іншу посаду/.
Вважаючи, що вона виконувала роботу за суміщенням професій (посад), просить стягнути з відповідача - ЦРЛ доплату в розмірі, як це передбачено законодавством. Також при цьому просить стягнути доплату в розмірі 10% посадового окладу у зв'язку з використанням у повсякденній роботі дезинфікувальних засобів.
Як видно з матеріалів справи, позивачка крім оплати за роботу старшої медсестри хірургічного відділення районної лікарні одержувала 15 відсоткову доплату за шкідливі умови праці (перев'язки хірургічного відділення).
Про це вона сама не заперечує, стверджуючи і в апеляційній скарзі в тому числі, що це була доплата за виконувану додаткову роботу за іншою професією (посадою), тобто роботу «перев'язувальної медичної сестри хірургічного відділення Катеринопільської ЦРЛ".
В апеляційній інстанції вона підтвердила, що останні дев'ять років посада перев'язувальної медичної сестри в хірургічному відділенні була відсутня.
На думку колегії, таке трактування позивачки щодо доплати є помилковим, оскільки, як зазначалося вище, згідно наказу головного лікаря Катеринопільської ЦРЛ №22/ко від 6.05.1996 року з 1.07.1996 року штатну одиницю сестри перев'язувальної хірургічного відділення рай лікарні скорочено, так як відбулося скорочення ліжкового фонду. Тобто, такої посади, як медсестра перев'язочна, починаючи з 1.07.1996 року в хірургічному відділенні не існувало. Тому позивачка одержувала доплату до окладу за шкідливі умови праці, що не було суміщенням професій (посад), на що остання вказує при зверненні до суду, посилаючись на ст. 105 КЗпП України (а.с.30,35).
Колегія вважає, що суд першої інстанції виніс рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, вірно відмовивши позивачці ОСОБА_1 в задоволенні позову в пій частині. Що стосується рішення суду в частині стягнення доплат в розмірі 10% посадового окладу у зв'язку з використанням у повсякденній роботі дезинфікувальних засобів, на яку також претендує позивачка, то і в цій частині суд вірно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до п.п.3.5.14 спільного Наказу Міністерства пралі та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров'я України №161/137 від 6.04.2001 року, керівникам закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення надано право в межах фондів заробітної плати, передбачених у кошторисі доходів і видатків, установлювати місячні оклади прибиральників приміщень, які використовують дезінфіційні засоби, а також тих, що зайняті прибиранням туалетів ( у т.ч. молодших медичних сестер), підвищується на 10 відсотків.
Так як виконання жодної із вказаних функцій на позивачку не покладено, будь-який наказ про роботу позивачки за сумісництвом у вказаний період у рай лікарні відсутній, то і підстав для нарахування їй доплат за таку роботу немає.
Доводи, наведеш ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, висновку суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кагериношльського районного суду Черкаської області від 6 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Катеринопільської центральної районної лікарні про стягнення невиплаченої заробітної плати, залишите без змів.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді:
/