19.12.2025
Єдиний унікальний № 371/2049/25
провадження № 3-зв/371/4/25
19 грудня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/2049/25
Провадження № 3-зв/371/4/25
Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,
за участі секретаря судових засідань Чайки А.В.,
розглянувши заяву судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко Марини Олексіївни про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП,
У провадженні судді Кириленко М.О. перебуває справа про адміністративне правопорушення, порушена відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП, ЄУН 371/2049/25, провадження № 3/371/777/25.
09 грудня 2025 року головуючим з розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею Кириленко М.О. подано заяву про самовідвід від розгляду справи.
Заяву про самовідвід суддя обґрунтувала тими обставинами, що ОСОБА_1 є присяжним Миронівського районного суду Київської області, його статус прирівнюється до статусу судді цього суду. ОСОБА_1 як присяжний неодноразово брав участь в судових засіданнях в період з 2023 року до 2025 року. Розгляд справи про адміністративне правопорушення, яка порушена відносно ОСОБА_1 суддею Миронівського районного суду Київської області може викликати у стороннього спостерігача об'єктивне та обґрунтоване побоювання щодо неупередженості, безсторонньості та справедливості такого розгляду.
Про розгляд заяви про самовідвід судді повідомлено учасників справи про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні Романченко Р.В. висловив позицію про обґрунтованість поданої заяви про самовідвід, пояснив, що він має статус присяжного Миронівського районного суду Київської області.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. У заяві вказала, що присяжні прирівнюються до суддів під час виконання своїх обов'язків, тому з метою виключення сумнівів щодо об'єктивного розгляду справи про корупційне адміністративне правопорушення не заперечує проти задоволення ссамовідводу судді.
Доводи, викладені у заяві про самовідвід, вказують на наявність підстав для її задоволення.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами статті 246 КУпАП України порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17 листопада 2009 року).
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, у зв'язку з відсутністю у нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення процедури вирішення питання про відвід судді, судом застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України за аналогією закону.
На підставі частини першої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Судом встановлено такі обставини.
Згідно протоколу автоматизоіваного розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2025 року судді Кириленко М.О. до провадження передано справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП, ЄУН 371/2049/25, провадження № 3/371/777/25.
ОСОБА_1 має статус присяжного Миронівського районного суду Київської області, що підтверджено відомостями довідки керівника апарату Миронівського районного суду Київської області № 371/2049/25/17841/2025 від 19 грудня 2025 року.
Як присяжний ОСОБА_1 неодноразово вирішував справи у складі суду разом із суддею Кириленко М.О.
На підставі частини першої статті 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Відповідно до частини третьої статті 68 вказаного Закону на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
У рішенні у справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Суддя, у відношенні якого існує легітимний привід боятися відсутності безсторонності, має вийти зі справи. Сумніви можуть бути фактично необґрунтованими; достатньо того, що у розумної людини, на її перший погляд, вони викликають побоювання упередженості суду.
Повідомлені суддею обставини щодо учасника справи про адміністративне правопорушення в сукупності з позицією учасників цієї справи, на підставі пункту 4 частини першої статті 75 КПК України, є підставою для відведення головуючого в судовому засіданні з розгляду справи про адміністративне правопорушення судді з метою забезпечення високого рівня довіри учасників справи до суду та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об'єктивний розгляд справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 246 КУпАП, статтями 75, 80-82, 369 - 372 КПК України,
Заяву судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко Марини Олексіївни про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення, порушеній відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП, задовольнити.
Відвести головуючого у судовому засіданні з розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушеної відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП, суддю Кириленко Марину Олексіївну від розгляду справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О.Капшук