про залишення касаційної скарги без руху
22 грудня 2025 року
м. Київ
справа №240/21472/25
адміністративне провадження №К/990/50510/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Чиркіна С.М., суддів Берназюка Я.О., Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №240/21472/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі ГУПФУ в Житомирській області, відповідач), у якому просив:
- зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу заборгованість по пенсійним виплатам за період з 18 листопада 2020 року по 19 листопада 2022 року.
Ухвалою судді від 11.09.2025 року позовна заява була залишена без руху та визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви та її копії із зазначенням характеру спірних відносин, із обґрунтуванням того, що такі відносини є новим спором між сторонами та не зумовлені неналежним виконанням відповідачем судового рішення в адміністративній справі №240/9832/22;
- документу, що підтверджує наявність пільг щодо сплати судового збору, встановлених ст. 5 Закону України "Про судовий збір" або докази сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.;
- клопотання про поновлення строку звернення, в якому вказати документально обґрунтовані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду разом із доказами поважності його пропуску.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 позовна заява була повернута позивачу, з огляду на те, що останній у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Не погодившись із ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху та надано 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 апеляційну скаргу було повернуто ОСОБА_1 у зв'язку із неусуненням недоліків.
04.12.2025 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду надійшла касаційна скарга, у якій ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №240/21472/25 та направити справу до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду по суті.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Водночас в касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. п. 1, 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» .
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон № 3674-VI є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статті першої Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Закон № 3674-VI є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статті першої Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, перевіривши надані скаржником документи, які долучено скаржником до касаційної скарги, Суд зазначає, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік або документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2025 рік.
Проте, скаржником на підтвердження інформації про його доходи за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, будь - яких доказів не надано.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких суд може зменшити судові витрати, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому зобов'язана навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, КАС України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19. Без пред'явлення документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу і розглянути заявлене клопотання, або без сплати судового збору, розгляд апеляційної скарги неможливий.
Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 05.02.2025 по справі № 990/33/25.
Зокрема, факт відсутності доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, тощо.
Аналогічна правова позиція з даного питання висловлена у Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.04.2022 у справі № 9901/377/21.
Таким чином, належними доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, тощо.
Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Разом з тим, з 05 жовтня 2021 року почато функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку. У зв'язку з цим, ст. 4 Закону № 3674-VI було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 2422,40 грн.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у сумі 2422,40 грн, або доказів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору: довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, довідку органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету - 22030102, "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) номер справи, у якій сплачується судовий збір.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору на суму 2422,40 грн або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України №3674-VI, з поданням відповідних доказів.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених 330 КАС України, таку треба залишити без руху на підставі статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №240/21472/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.М. Чиркін
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа