про повернення касаційної скарги
22 грудня 2025 року
м. Київ
справа №340/4194/24
адміністративне провадження № К/990/36141/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі №340/4194/24 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного центру зайнятості, Міністерства економіки України, Державного центру зайнятості про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградського обласного центру зайнятості, Міністерства економіки України, Державного центру зайнятості, у якому просив:
1) визнати бездіяльність протиправною:
- Кіровоградського обласного центру зайнятості, за нездійснення в повному обсязі перерахунку ОСОБА_1 виплат допомоги по безробіттю (з врахуванням індексації), компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;
- Державного центру зайнятості, за нездійснення належного контролю за діями Кіровоградського обласного центру зайнятості, та не надання методичних рекомендацій під час підготовки Кіровоградським обласним центром зайнятості, відповіді на звернення ОСОБА_1 , та не вжиття заходів щодо усунення недоліків відповіді;
- Міністерства економіки України, за нездійснення належного контролю за діями Державного центру зайнятості та Кіровоградського обласного центру зайнятості, не надання методичних рекомендацій під час підготовки Кіровоградським обласним центром зайнятості відповіді на звернення ОСОБА_1 , та невжиття заходів щодо усунення недоліків відповіді;
2) протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним, зобов'язати Міністерство економіки України нарахувати та виплатити на користь, ОСОБА_1 :
- допомогу по безробіттю у сумі 1765,58 грн (включаючи суму індексації допомоги по безробіттю у розмірі 707,20 грн), нараховану відповідно до закону;
- кошти у сумі 12571,20 грн, як компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх сплати;
- кошти у сумі 2623,19 грн, як три відсотка річних від простроченої суми;
- кошти у сумі 13845,23 грн, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди;
- кошти у сумі 31915,49 грн, як пеню за порушення строків виконання зобов'язання;
- кошти у сумі 2209368,66 грн, як штраф за порушення строків виконання зобов'язання;
- кошти у сумі 738421,14 грн, як компенсацію моральної шкоди;
- зобов'язати Міністерство економіки України, діючий як податковий агент, вутримати податки та збори передбачені Податковим кодексом України.
3) У випадку невиплати чи несвоєчасної виплати Міністерством економіки України, належної заявникові суми на неї нараховуватиметься:
- пеня, яка дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку плюс три відсотки (simple interest) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання, з часу, коли закінчиться вищезгаданий тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку;
- пеня, яка дорівнює 0,1 відсотка від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожний календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання, з часу, коли закінчиться вищезгаданий тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку;
- штраф, який дорівнює 7,0 відсоткам від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, з якого допущено прострочення виконання грошового зобов'язання понад тридцять днів, за кожний календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання, з часу, коли закінчиться вищезгаданий тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку;
- три відсотка річних від простроченої суми з часу, коли закінчиться вищезгаданий тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку;
- відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, яка дорівнює ставки дисконту, обчисленої із застосуванням ринкової ставки доходу за високоліквідними корпоративними облігаціями на дату повного розрахунку, з часу, коли закінчиться вищезгаданий тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку.
- компенсація моральної шкоди, яка дорівнює середньоденній заробітної плати за календарний день помноженої на кількість календарних днів прострочення виконання грошового зобов'язання, з часу, коли закінчиться вищезгаданий тримісячний строк, і до моменту повного розрахунку. Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.
Кіровоградський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 14.03.2025 у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
За результатом апеляційного перегляду Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 скасував в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Кіровоградського обласного центру зайнятості, за нездійснення в повному обсязі перерахунку ОСОБА_1 виплат допомоги по безробіттю (з врахуванням індексації), зобов'язання Кіровоградського обласного центру зайнятості нарахувати та виплатити на користь, ОСОБА_1 : допомогу по безробіттю у сумі 1765,58 грн (включаючи суму індексації допомоги по безробіттю у розмірі 707,20 грн), нараховану відповідно до закону.
Прийняв нове судове рішення у цій частині, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Визнав протиправними дії Кіровоградського обласного центру зайнятості щодо відмови у проведенні перерахунку допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 20.05.2016 по 15.05.2017 з урахуванням його середньоденної заробітної плати розрахованої за даними відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та довідки ГУ ДПС у Кіровоградській області про заробітну плату за період квітень 2015 - березень 2016 року від 31.07.2024 №4949/5/11-28-10-32.
Зобов'язав Кіровоградський обласний центр зайнятості здійснити перерахунок та виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 з 20.05.2016 по 15.05.2017 з урахуванням його середньоденної заробітної плати розрахованої за даними відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та довідки ГУ ДПС у Кіровоградській області про заробітну плату за період квітень 2015 - березень 2016 року від 31.07.2024 №4949/5/11-28-10-32, з врахуванням виплачених сум.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний Суд» 01.09.2025 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Верховний Суд своєю ухвалою від 18.09.2025 касаційну скаргу залишив без руху та надав десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом уточнення вимог у касаційній скарзі при посиланні на частину 4 статті 328 КАС України.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали, від скаржника на адресу суду надійшла заява про внесення змін та доповнень до касаційної скарги.
Оцінюючи доводи наведені відповідачем у касаційній скарзі та у заяві про усунення недоліків, колегія суддів приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути скаржнику з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Крім того, Суд вважає помилковим твердження скаржника про можливість застосування судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 19.12.2011 у справі №6-58цс11, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16 та правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.07.2028 у справі №521/940/17, від 19.09.2019 у справі №664/4070/15-а, від 30.04.2025 у справі №280/6041/24, оскільки такі є нерелевантними до цієї справи, , ці рішення ухвалені за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Таким чином, з огляду на недостатнє обґрунтування скаржником у касаційній скарзі посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також враховуючи те, що наведені скаржником постанови та оскаржувані судові рішення, прийняті з урахуванням різних фактичних обставин, у різні періоди часу, з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування, колегія суддів вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.
Натомість, замість наведення та обґрунтування конкретних підстав (підстави), скаржник лише цитує положення вказаних вище норм.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, скаржником не виконано вимог ухвали Верховного суду від 18.09.2025 про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі №340/4194/24 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного центру зайнятості, Міністерства економіки України, Державного центру зайнятості про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Судді В.М. Шарапа
Я.О. Берназюк О.П. Стародуб