22 грудня 2025 року
м. Київ
справа №280/546/25
адміністративне провадження № К/990/41859/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/546/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У 2025 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 №205150013705 від 02.01.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізької області здійснити перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118 - з 01.01.2021, від 20.12.2024 №07-37/117 - з 01.01.2022, від 20.12.2024 №07-37/116 - з 01.01.2023, від 20.12.2024 №07-37/115 - з 01.01.2024 і виплатити заборгованість за цей період з урахуванням раніше проведених виплат та, відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», нарахувати та виплатити компенсацію інфляційних втрат на час виплати перерахунку свого довічного грошового утримання.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 у справі №280/546/25, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.01.2025 №205150013705 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, №07-37/117, №07-37/116 та №07-37/115;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/117, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/116, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/115, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/118, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/117, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/116, за період з 01.01.2024 на підставі довідки Запорізького апеляційного суду від 20.12.2024 №07-37/115, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/546/25, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задоволено, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 скасовано та прийнято нову постанову, якою позивачу відмовлено у задоволені позову.
14.10.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій він просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/546/25, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2025 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30.10.2025 скаржником подано заяву про усунення недоліків та докази доплати судового збору.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
У заяві про усунення недоліків підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному рішенні застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У заяві про усунення недоліків скаржник у якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваному рішенні застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові КЦС ВС від 10.01.2025 у справі №362/643/21, постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №140/6115/21, від 08.04.2025 у справі №802/52/18-а.
Але колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанції висновку, сформульованого у постанові КЦС ВС від 10.01.2025 у справі №362/643/21, оскільки такі висновки були сформульовані щодо цивільних правовідносин при розгляді цивільної справи.
Також Суд не бере до уваги вказані позивачем у заяві про усунення недоліків висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №140/6115/21, від 08.04.2025 у справі №802/52/18-а, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин та ухвалені за абсолютно інших обставин справи.
Так у справі №140/6115/21 предметом спору є визнання протиправними дії Міністерства юстиції України щодо відмови у виділенні Західному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України коштів у сумі 123 400 гривень для виплати одноразової грошової допомоги позивачу.
Предметом спору справи №802/52/18-а є анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5832, виданий 29 липня 2013 року ПП «Будтранс сервіс-М».
Колегія суддів підкреслює, що виникнення підстав для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, на який у касаційній скарзі посилається скаржник, обумовлюється наявністю саме подібних правовідносин, які виникли у справі, у якій ухвалені судові рішення, щодо оскарження яких порушується питання, та у справах, розглянутих Верховним Судом, на які здійснюється посилання на підтвердження застосування норми права без урахування висновку цього Суду.
Отже, законодавець чітко визначив які судові рішення, з яких підстав і у яких випадках можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.
Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України і зазначає на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Однак, у цілому у касаційній скарзі лише викладено обставини, які стали підставою для прийняття спірних у цій справі рішень, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Інші наведені скаржником доводи стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з підставами касаційного оскарження судових рішень - пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і визначити норму права, яку на думку скаржника, застосовано судами без врахування висновків Верховного Суду, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).
Враховуючи, що скаржник не усунув недоліків касаційної скарги, зокрема, не обгрунтував підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав), вона підлягає поверненню.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 у справі №280/546/25 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду з підстав і у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді В.М. Шарапа
С.М. Чиркін