Справа № 362/3215/25
Провадження № 2-о/362/120/25
22 грудня 2025 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Мартинцової І.О.,
за участі секретаря судового засідання - Жеребко Ю.І.,
розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Васильківська міська рада,-
У травні 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області та просив встановити факт родинних стосунків між померлою ОСОБА_2 як тіткою та ОСОБА_3 як племінником. Зазначив, що він є чоловіком померлої ОСОБА_2 . Після її смерті він у встановлений законом строк прийняв спадщину після померлої дружини. У свою чергу його дружина за життя прийняла спадщину але не оформила своїх спадкових прав після смерті свого племінника ОСОБА_3 .
Заявникові, ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки неможливо встановити родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через відсутність актового запису про народження ОСОБА_4 , що підтверджується Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. № 85/02-31, виданою 31 березня 2025 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Тернюк Єлизаветою Володимирівною.
З метою захисту своїх спадкових прав заявник звернувся про встановлення факту родинних відносин.
Ухвалою від 09.05.2024 справу прийнято до провадження судді Мартинцової І.О. та призначено до розгляду за правилами окремого провадження та витребувано спадкові справи після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
У судовому засіданні 20.08.2025 представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Больботенко А.Р. заяву про встановлення факту підтримала.
Заінтересована особа - Васильківська міська рада свого представника у судове засідання не направила, через електронний суд представник заінтересованої особи подав заяву із проханням розглядати справу без його участі.
25.09.2025 представник заявника подала заяву із проханням розглядати справу без участі її та заявника, вимоги заяви підтримала та просила її задовольнити.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Встановлені судом обставини справи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 14 листопада 2023 року Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1411, складено за місцем реєстрації свідоцтва.
Із заявою про прийняття спадщини після його смерті звернулась ОСОБА_2 (а.с.52)
Із матеріалів спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 вбачається, що інших спадкоємців які прийняли спадщину після його смерті немає.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 03 липня 2024 року Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 441, складено за місцем реєстрації свідоцтва.
Із матеріалів спадкової справи від заведеної після смерті ОСОБА_2 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернувся заявник, ОСОБА_1 .
Заявник є чоловіком померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим 10 жовтня 1962 року Васильківським районним бюро запису актів громадянського стану.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. № 85/02-31, виданою 31 березня 2025 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Тернюк Єлизаветою Володимирівною відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 оскільки неможливо встановити родинні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через відсутність актового запису про народження ОСОБА_4 .
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 10 жовтня 1962 року Васильківським районним бюро запису актів громадянського стану прізвище ОСОБА_2 до одруження ОСОБА_5 .
Відповідно до Посвідки про народження серії НОМЕР_4 , виданою 06 червня 1941 року Районним відділом запису актів громадянського стану, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Тальне Київської області. Її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є донькою ОСОБА_10 , дівоче прізвище її матері ОСОБА_5 . У її матері була ще одна сестра ОСОБА_11 та були рідни брати ОСОБА_4 та ОСОБА_12 . ОСОБА_2 приходиться свідку рідною діткою. Тому їй достовірно відомо, що померла ОСОБА_2 є рідною тікою ОСОБА_3 .
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 які є синами ОСОБА_2 також підтвердили, що їм достовірно відомо, що їх матір та батько ОСОБА_3 - ОСОБА_4 були рідними братом та сестрою. Відтак ОСОБА_3 є племінником матері.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданим 22 червня 2005 року відділом реєстрації смерті у місті Києві вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Погребище Погребищенського району Вінницької області. Але свідоцтво про народження в родичів не збереглось. Тому документально підтвердити походження ОСОБА_4 від батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , неможливо.
Згідно із відповіддю Державного архіву Київської області № 08-08/133 від 29 січня 2025 року на зберігання до Державного архіву Київської області від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшли книги реєстрації актів цивільного стану за 1919-1948 роки згідно з сучасним адміністративно - територіальним поділом України (архівний фонд Р-5634), а саме: згідно з Постановою ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 року «Про поділ Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської на Київську і Житомирську, Вінницької на Вінницьку і Кам'янець - Подільську і Одеської на Одеську і Миколаївську області» були ліквідовані округи та Погребищенський район зі складу Київської області увійшов до складу Вінницької області.
Державний архів Вінницької області відповіддю № 08-276/7 від 03 лютого 2025 року повідомив, що книги актових записів про народження громадян по місту Погребище Вінницької області за 1927 рік в архіві на зберіганні немає, у зв'язку з чим неможливо видати довідку про народження ОСОБА_4 .
У заяві справжність підписів на якій засвідчено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріально округу Київської області Тернюк Єлизаветою Володимирівною 03 квітня 2025 року за реєстровими номерами 683, 684, 685 ОСОБА_9 , дочка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_13 та ОСОБА_17 - сини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , заявляють, що їм відомо, що у їхніх матерів, а саме: ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , були рідни брати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Виходячи з заявленого вище можна зробити висновок, що ОСОБА_19 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , були рідними братами та сестрами.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданим 21 грудня 1954 року Мгачинською радою Олександрівського району Сахалінської області ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_13 і його батьком є ОСОБА_4 .
Отже ОСОБА_3 доводиться племінником ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України в постанові № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру ( п. 36 рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» ).
У силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі " Бочаров проти України "( остаточне рішення від 17 червня 2011 року ), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення " поза розумним сумнівом ". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Згідно з вимогами ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Зважаючи на викладене та на наявні в матеріалах справи документи, суд приходить до висновку, що наведених обґрунтувань та зібраних доказів достатньо на підтвердження родинних зв'язків між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, оцінивши усі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги є обґрунтованими і підтверджені письмовими доказами, тому є всі підстави для задоволення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 є рідною тіткою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мартинцова І.О.