Справа 362/8196/25
Провадження 3/362/3124/25
16.12.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130, статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
14 жовтня 2025 року о 21 год. 40 хв. в селі Березенщина Фастівського району Київської області по вулиці Г.Петровського водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
Крім того, 14 жовтня 2025 року о 22 год. 10 хв. в селі Березенщина Фастівського району Київської області по вулиці Г.Петровського водій ОСОБА_1 не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, шарпав працівника поліції за формений одяг, наніс поліцейському удар кулаком в обличчя, виражався в його бік нецензурною лайкою, чим чинив злісну непокору працівнику поліції. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за статтею 185 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Так, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення та виклику ОСОБА_1 у призначені судові засідання: неодноразово викликався до суду шляхом надсилання на адресу його місця проживання судових повісток про виклик до суду, які повернуті з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18.03.2021 у справі 911/3142/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17) є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним.
Крім того, на офіційному сайті "Судова влада України" у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
За таких обставин, зважаючи на вжиття судом всіх можливих заходів для повідомлення особи про судові засідання в її справах, з метою дотримання розумних строків розгляду справ, суддя вважає за можливе проводити судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Вказане узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною, зокрема, у рішенні від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 вказаної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (пункт 35).
Дослідивши матеріали справ, суд дійшов таких висновків.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад зазначеного правопорушення.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння).
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння регулюється статтею 266 КУпАП.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок, а не право водія пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків з цього (брак часу, небажання водія, погане самопочуття, відсутність адвоката тощо) Правила дорожнього руху не містять.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, підтверджується такими доказами:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 950533 від 14.10.2025, складеного уповноваженою особою у відповідності до вимог статті 256 КУпАП, в якому зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому поліцейським зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та те, що огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводився через відмову водія
направленням ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я (КНП "Васильківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування") на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції, від 14.10.2025, яке не реалізовано через відмову водія;
рапортом поліцейського від 14.10.2025;
матеріалами відеозапису з нагрудної камери поліцейського, де зафіксовано факти: на відеозапису № 2 - керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 ; на відеозаписі № 1 - зупинки транспортного засобу, виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння та його відмова від проходження огляду (21:49); в подальшому зафіксовано факт складання та ознайомлення з протоколом, а саме під час того як поліцейський почав підходити до водія для ознайомлення з протоколом, водій тікає з місця події (22:19); в подальшому проведено затримання транспортного засобу, відсторонення водія від керування шляхом евакуації транспортного засобу (22:19-22:39).
Враховуючи застосування поліцейським у відповідності до вимог статті 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у цій справі.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейським було дотримано норми Інструкції №1452/735, у нього були наявні підстави вважати, що водій ОСОБА_1 як водій транспортного засобу керує ним з ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку, однак водій відмовився пройти огляду, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Отже, під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння суд розуміє свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд у силу існування певних мотивів, відомих цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формах.
При цьому суд бере до уваги, що у разі ухиляння водія від проходження огляду з тих чи інших підстав, правоохоронці позбавлені процесуальної можливості застосовувати стосовно водія заходи примусу, спрямовані на проведення такого огляду.
У зв'язку з наведеним дії водія ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною першою статті 130 КУпАП, так як він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, суд зазначає таке.
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:
відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 851544 від 14.10.2025;
рапортом поліцейського від 14.10.2025;
відеозаписом події, долученим до матеріалів справи на диску, на якому зафіксовано, як водій ОСОБА_2 тікає від поліцейського та його затримання поліцейськими.
За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за статтею 185 КУпАП як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Вивчивши матеріали адміністративних справ, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та статтею 185 КУпАП.
Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки стосовно ОСОБА_1 до суду надійшло дві окремі справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються одним складом суду одночасно, суд вважає за необхідне об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №362/8196/25 (провадження №3/362/3124/25) і №362/8198/25 (провадження № 3/362/3125/25), присвоївши їм спільний № 362/8196/25 (провадження № 3/362/3124/25), та накладати стягнення з дотриманням вимог частини другої статті 36 КУпАП.
Більш серйозним правопорушенням з числа вчинених є адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а тому стягнення згідно з вимогами статті 36 КУпАП накладається в межах санкції вказаної частини статті.
Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 9, 23, 30, 33, 36, 38, 40-1, 130, 185, 221, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя
Об'єднати в одне провадження справи за № 362/8196/25 (провадження №3/362/3124/25) та № 362/8198/25 (провадження № 3/362/3125/25) стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоїти об'єднаній справі № 362/8196/25.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130, статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до частини другої статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф, накладений за вчинення адміністративних правопорушень, сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: Київська обл./м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку надсилається правопорушником до органу (посадової особи), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан