Справа № 357/8821/24
Провадження № 2-о/362/20/25
19.12.25 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
присяжних Бізяєвої Т.В., Подмогильної Ю.П.,
за участі секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області в порядку окремого провадження цивільну за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Ковалівської сільської ради про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,
ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою в якій просить суд визнати недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає у с. Пологи, встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що заявниця звертається до суду про визнання недієздатною та встановлення опіки над її рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та про призначення її опікуном, оскільки він є особою з інвалідністю з дитинства першої групи, згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серія МСЕ №122017 є інвалідом довічно. Унаслідок неврологічної хвороби він не може висловлювати свої думки, бо не розмовляє, не може одягнутись, приготувати собі їжу, не розуміє обставин, що відбуваються навколо нього, не може дати оцінку своїм діям чи діям оточуючих, самостійно вийти з дому. ОСОБА_2 проживає разом з Заявницею за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцової І.О. від 09.09.2024 року прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання (а.с. 45-46).
Згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 року у зв'язку із перебуванням судді на довготривалому листі непрацездатності, справа передана на розгляд головуючому судді Лебідь-Гавенко Г.М.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2024 року прийнято до свого провадження вказану цивільну справу та призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження за участю присяжних (а.с.82).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.01.2025 року, клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи, задоволено, призначено судово-психіатричну експертизу. На час проведення експертизи провадження по справі було зупинено (а.с.105-107).
07.11.2025 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області від КНП КОР «ОПНМО» надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 305-ц.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.11.2025 року відновлено провадження у цивільній справі (а.с.115-116).
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, до суду надійшло клопотання в якому просить проводити розгляд справи без її участі та задовольнити заяву. До клопотання додано довідку про неможливість явки заінтересованої особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_2
Адвокат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 просив задовольнити заяву.
Ковалівська сільська рада, як орган опіки та піклування в судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання щодо проведення судового розгляду без участі їх представника, та не заперечують щодо задоволення позовних вимог.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, розглянувши заяву в межах заявлених вимог, ознайомившись з висновком органу опіки та піклування, вивчивши та дослідивши докази у цивільній справі, приходить до висновку про обгрунтованість заяви та визнання її такою, що підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьками якого є батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.34).
Відповідно до копії посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом з дитинства 1 групи довічно, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_3 (а.с.32).
Відповідно до Висновку судово - психіатричного експерта № 305-ц виданої КНП КОР «ОПНМО» відділення амбулаторних судово-психіатричних експертиз від 05.11.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає на хронічний, стійкий психіатричний розлад - важку розумову відсталість, F 72.1 за МКХ-10. За своїм психічним станом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.113-114).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, з урахуванням віку та стану здоров'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за медичними висновками та результатами проведеної судово-психіатричної експертизи страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - «Важку розумову відсталість», за своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання його недієздатною.
Щодо вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 41 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій-п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).
Згідно з Рішення органу опіки та піклування Ковалівської сільської ради від 10.06.2025 №41 вважає, за доцільне призначити опікуном ОСОБА_1 , над своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалідом 1 групи з дитинства, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.28).
Судом встановлено, що матеріалами справи в їх сукупності підтверджується факт того, що ОСОБА_1 доглядає свого сина, забезпечує необхідними речами побутового вжитку, створює всі умови для нормальної життєдіяльності, своєчасно лікує, захищає його права та обов'язки.
Аналізуючи обставини справи та зміст наявного у матеріалах справи висновку органу опіки і піклування, відсутні підстави вважати, що він не відповідає вимогам закону щодо змісту та обґрунтованості чи процесуальної форми.
Крім того, органом опіки враховано інтереси особи, щодо якої встановлюється опіка, та встановлені всі обставини щодо можливості заявника виконувати функції опікуна.
При розгляді справи не встановлено обставин, які вказують на те, що поведінка ОСОБА_5 , яка виявила бажання бути опікуном, суперечить інтересам недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та призначення опікуна підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ч.6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Суд вважає правильним встановити строк дії рішення два роки і роз'яснити заінтересованим особам положення ч. 7, 8 ст. 300 ЦПК України згідно яких клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 39, 40, 60, 63 ЦК України, статтями 293, 295, 296, 298, 300 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Ковалівської сільської ради про визнання особи недієздатною та встановлення опіки- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 - недієздатним.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витрати за проведення судово-психіатричної експертизи - віднести на рахунок держави.
Встановити строк дії рішення - 2 (два) роки з моменту набрання ним законної сили.
Крім того, за приписами ч. 5 ст. 300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Роз'яснити положення ч. ч. 7, 8 ст. 300 ЦПК України, згідно яких клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено 19.12.2025 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко
Присяжні Т.В. Бізяєва
Ю.П. Подмогильна