22 грудня 2025 року
м. Київ
справа №200/4649/25
адміністративне провадження № К/990/52642/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №200/4649/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
У 2025 році ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зазначення у довідці від 04.06.2025 №ФС-89791/09/01/2069 нерелевантних показників додаткових видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762 грн.);
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (з урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (обчислених у відсотках від основних видів грошового забезпечення з урахуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2023 (2684 грн.), зазначивши надбавку за особливості проходження служби (65%) - 8713,25 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1191 грн., відомості про розмір щомісячної премії (140%) - 11116 грн. для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 у справі №200/4649/25, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №200/4649/25 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії закрито.
16.12.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №200/4649/25, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що випадком для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Твердження скаржника про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб'єктивний характер.
Отже, наведені посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України мають загальний характер і не можуть вважатися винятковими.
Скаржник, зазначаючи підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження вказує, що ця касаційна скарга має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значне виняткове значення саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Отже, наведені посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України мають загальний характер і не можуть вважатися винятковими.
Скаржник лише формально покликається на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, однак не зазначає конкретних підстав касаційного оскарження, та в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не доведено існування випадків, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Cудами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №200/334/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі №200/334/25 відповідач виготовив довідку від 04.06.2025 № ФС-89791/09/01/2069 станом на 01.01.2023, в яких вказано розміри грошового забезпечення, розраховані з застосуванням прожиткового мінімуму станом 01.01.2023.
Таким чином, спір у даній справі виник у зв'язку з незгодою позивача із діями відповідача, вчиненими на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25, яке набрали законної сили.
У межах розгляду цієї справи (№200/4649/25) позивач просить суд зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (з урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду від 28.03.2025 по справі № 200/334/25 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (обчислених у відсотках від основних видів грошового забезпечення з урахуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2023 (2684 грн.), зазначивши надбавку за особливості проходження служби (65%) - 8713,25 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1191 грн., відомості про розмір щомісячної премії (140%) - 11116 грн. для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії.
Отже позовні вимоги зводяться до оскарження дій відповідача щодо неналежного виконання рішення суду в іншій справі (№ 200/334/25).
Колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Відтак спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки рішення суду набрало законної сили з того самого фактичного предмету спору (видача довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом, за відповідною (аналогічною) посадою і між тими самим сторонами, то є підстави для закриття провадження у справі №200/4694/25 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити випадки, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.09.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 у справі №200/4649/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати у порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Шарапа
С.М. Чиркін