22 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/14888/25
адміністративне провадження №К/990/52745/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 420/14888/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 з урахуванням коефіцієнта зменшення пенсії згідно статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 без урахування коефіцієнта зменшення пенсії, передбаченого статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням фактично проведених виплат.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18.09.2025 позов задовольнив.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.12.2025 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
16.12.2025 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 ухвалена за результатами розгляду справи в порядку письмового провадження.
Позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою 16.12.2025, тобто в межах строку касаційного оскарження, установленого нормою частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
При цьому у частині п'ятій цієї ж статті міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
На обґрунтування права на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 навела обґрунтовані доводи про наявність виключних обставин, передбачених підпунктами а) та в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставин, наведених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржниця обґрунтовує підстави звернення з цією касаційною скаргою посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, вказуючи на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1) внаслідок неврахування висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 22.10.2025 у справі № 520/11006/25.
Ці доводи щодо підстави касаційного оскарження підлягають перевірці під час касаційного перегляду справи.
Зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору, сплаченого заявницею касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», перевірено.
Як підсумок, Суд констатує, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги, залишення її без руху чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 КАС України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 420/14888/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи № 420/14888/25.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали в порядку, встановленому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.В. Тацій
Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду