Справа № 361/13938/25
Провадження № 2/361/5484/25
04.12.2025
про залишення позовної заяви без руху
04 грудня 2025 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Старосамбірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Самбірського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити, ОСОБА_3 є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язати Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання сторін.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 126 Сімейного кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Процедура внесення змін до актового запису про народження дитини, на підставі спільної заяви жінки та чоловіка, за умови що реєстрація народження дитини проведена на підставі ст.135 СКУкраїни (відомості про батька дитини внесено за заявою жінки, яка не перебувала у шлюбі), визначена розділом ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом МЮУ № 96/5від 12.01.2011.
Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини є заява про визнання батьківства, що може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження.
Відповідно до п.п. 2.13.4 п. 2.13 розділу ІІ Порядку, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, серед іншого, є заява про визнання батьківства (додаток 3), тобто спільна заява батьків, тобто спільна заява чоловіка що визнає своє батьківство відносно дитини та жінки, яка є матір'ю дитини, яка в заяві підтверджує що певний чоловік є батьком дитини.
Отже, законодавством України визначений позасудовий порядок визнання батьківства за спільною заявою чоловіка та жінки, при цьому така заява може бути подана як до народження дитини, так і після цього.
Позивачем в позові не викладено обставин, які перешкоджають визнанню батьківства в позасудовий спосіб, обставин які б свідчили про існування спору про право, зокрема спору про батьківство. В позові не викладено чи оспорюється право позивача на батьківство, що перешкоджає реалізації права на батьківство без звернення до суду, та чи взагалі реалізував позивач право на досудове вирішення вказаного питання.
Зміст позову є вказівкою позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), однак в позові не вказано якими саме діями відповідач не визнає, порушує, чи оспорює його права. Не роз'яснено в чому саме полягає спір між позивачем і відповідачем в цій частині.
Частина 1 ст.135 СК України встановлює, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Серед доданих до позовної заяви письмових доказів відсутні відомості про те, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України, тобто при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1ст. 135СК).
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем в позовній заяві вказано, що реєстрація в графі батька дитини проводилася за вказівкою матері дитини, оскілки позивач перебував в місцях позбавлення волі. Разом з тим, позивачем не надано доказів, які б підтверджували викладені обставини.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно з ч. 1, 2, 4, абз. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів станом на день звернення позивача з даним позовом до суду визначений п 5.26. ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого Державним підприємством Український науково - дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості №144 від 01.07.2020, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Однак, подані позивачем як додатки до позовної заяви копії відповідних документів не відповідають вказаним вимогам, оскільки не містять відповідних реквізитів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Таким чином, судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме позивачу необхідно надати до позовної заяви докази перебування його у місцях позбавлення волі, докази того, що батько дитини записаний у свідоцтві про народження дитини зі слів матері, тобто по ст. 135 СК, долучити до матеріалів справи ще один екземпляр позовної заяви з додатками, а також оформити додатки належним чином, засвідчивши їх.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Ведмідь