22 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 560/2527/25
адміністративне провадження № К/990/52668/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 560/2527/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
16.12.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 560/2527/25.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що Міністерство оборони України, не погоджуючись з прийнятим Хмельницьким окружним адміністративним судом рішенням від 22.08.2025, подало апеляційну скаргу на нього.
Ухвалою судді Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано йому строк для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору.
06.10.2025 судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу, якою повернуто апеляційну скаргу відповідачу, з причини того, що скаржник у встановлений судом строк виявленого недоліку апеляційної скарги не усунув - не надав суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Скаржник повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження та відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою судді Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.
В межах визначеного судом строку апелянт на виконання вимог ухвали судді Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
27.11.2025 суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу, якою визнав неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник послався на обставини, аналогічні тим, що були визнані неповажними ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025, зокрема на відсутність можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів для його сплати.
Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, які б перешкоджали подати належним чином оформлену апеляційну скаргу вчасно, а обставини, на які посилається скаржник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не є непереборними чи такими, що унеможливлювали своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження.
Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами, а обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, зокрема відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги, що в свою чергу є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 560/2527/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
Н.В. Коваленко
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду