22 грудня 2025 року
м. Київ
справа №240/2688/25
адміністративне провадження № К/990/51159/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л. О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі № 240/2688/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні в період з 01 липня 2022 року до 19 травня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 скласти, оформити належним чином та надати до військової частини НОМЕР_1 відомість доплати за період з 01 липня 2022 року по 19 травня 2023 року включно належних з урахуванням проведених раніше виплат сум грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-1X «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 на підставі наданої військовою частиною НОМЕР_2 відомості доплати за період з 01 липня 2022 року по 19 травня 2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02 грудня 2021 року №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 липня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, без урахування посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01 липня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року №1928-ІХ, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ, на відповідний тарифний коефіцієнт, та Військовій частині НОМЕР_1 провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
На зазначене рішення, Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року залишено без руху із встановленням десятиденного строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2 906,88 грн.
10 червня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 1453,28 грн.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 червня 2025 року продовжив Військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
В подальшому, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
08 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 , У якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року, а справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року без руху суд апеляційної інстанції вказав відсутність документу про сплату судового збору у розмірі 2 906,88 грн.
10 червня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору у розмірі 1 453,28 грн.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року продовжено Військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, оскільки Військовою частиною НОМЕР_1 сплачено судовий збір не в повному обсязі.
Копію ухвали про продовження терміну для усунення недоліків апелянтом отримано 10 червня 2025 року, тобто, останнім днем строку, що встановлений судом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, враховуючи положення частини шостої статті 120 КАС України, було 16 червня 2025 року.
Станом на 22 липня 2025 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано.
Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги у повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі № 240/2688/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповіда судді А. Г. Загороднюк Л. О. Єресько В. М. Соколов