22 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 560/921/24
адміністративне провадження № К/990/39834/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.03.2024 (в особі головуючого-судді Салюка П.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 (у складі колегії суддів: Сапальової Т.В., Ватаманюка Р.В., Капустинського М.М.) у справі № 560/921/24 за позовом ОСОБА_1 до 5 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. В січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (далі - 5 державний пожежно-рятувальний загін, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність 5 державного пожежно-рятувального загону щодо неврахування індексації грошового забезпечення як обрахункової величини при обрахунку йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та доплату йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з урахуванням індексації грошового забезпечення як обрахункової величини.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 5 державний пожежно-рятувальний загін протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення при обрахунку розміру одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, на яку він має право відповідно до положень статті 118 Кодексу цивільного захисту України у редакції, чинній на час звернення до суду (далі - КЦЗ України). Такі дії відповідача призвели до виплати одноразової грошової допомоги у меншому розмірі, що є протиправним, а тому така виплата підлягає перерахунку.
2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 15.03.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025, у задоволенні позову відмовив.
3. 30.09.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Верховний Суд ухвалою від 27.10.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. У відзиві на касаційну скаргу 5 державний пожежно-рятувальний загін просить залишити рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивач проходив службу цивільного захисту у 17 державній пожежно-рятувальній частині Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (правонаступником якого є 5 державний пожежно-рятувальний загін).
7. Відповідно до копії наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 19.07.2018 № 381 позивача звільнено у відставку (із зняттям з військового обліку) за станом здоров'я на підставі висновку Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби) з посади начальника 17 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області.
8. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 16.12.2020 позивач є особою з інвалідністю 2 групи, яка встановлена у зв'язку з проходженням служби.
9. У зв'язку зі встановленням позивачу 2 групи інвалідності Комісією з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту позивачу призначено та виплачено одноразову грошову допомогу.
10. В свою чергу, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 560/3583/23, окрім іншого, зобов'язано 5 державний пожежно-рятувальний загін здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з врахуванням виплачених сум.
Нарахування вказаної виплати на виконання рішення суду здійснено відповідачем 20.12.2023.
11. Проте при обрахунку одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не була врахована індексація грошового забезпечення.
12. Позивач вважаючи вказані дії відповідача протиправними, звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з неможливості здійснення індексації одноразової грошової допомоги, виплаченої на підставі статті 118 КЦЗ України, оскільки вказана допомога має разовий характер і не включена ані Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошовий доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ), ані Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), до виплат, які підлягають індексації.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
14. В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що предметом спору між сторонами у цій справі є питання субсидіарного застосовування положень спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті) та врахування розміру індексації грошового забезпечення як складової місячного грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Проте, суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували до чого зводяться спірні правовідносини, а відповідно надали правову оцінку правовідносинам щодо проведення/непроведення індексації одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Позивач таких вимог не заявляв та не вимагав провести індексацію одноразової грошової допомоги, тому просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
15. У відзиві на касаційну скаргу 5 державний пожежно-рятувальний загін, зокрема, зазначив, що розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, а не з проіндексованого грошового забезпечення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
17. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
19. Згідно статті 101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
20. Відповідно до статті 115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
21. Згідно статті 125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
22. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 та абзацу 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», чинної на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 908), грошова допомога виплачується особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.
Розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
23. Предметом спору в цій справі є право позивача на одноразову грошову допомогу із урахуванням індексації грошового забезпечення до складу місячного грошового забезпечення як складової, з якого здійснюється обрахунок одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
24. Натомість суди першої та апеляційної інстанцій, аналізуючи положення статті 118 КЦЗ України, Закону № 1282-ХІІ, Порядку № 1078, дійшли висновку, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту має разовий характер, а тому не підлягає індексації.
25. З огляду на наведене, доводи касаційної скарги частково знаходять своє підтвердження під час розгляду справи у Верховному Суді.
26. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували змісту спірних правовідносин, мотивів звернення до суду з цим позовом, аргументів, викладених позивачем в обґрунтування своєї позиції.
27. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
28. Під час нового розгляду справи судам необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини, надати мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову з урахуванням викладених у цій постанові висновків та правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
29. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. Без дослідження і з'ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими.
32. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
33. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
34. Оскільки порушення допущені судами першої та апеляційної інстанцій, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.03.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 скасувати.
Справу № 560/921/24 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
Судді: Н.В. Коваленко
Л.В. Тацій