22 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/6631/24 пров. № А/857/13729/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
судді-доповідача Іщук Л. П.,
суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЖЕК ПБК" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року (головуючий суддя Скраль Т.В., м. Ужгород) у справі № 260/6631/24 за адміністративним позовом Приватного підприємство "ЖЕК ПБК" до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови,
ПП "ЖЕК ПБК" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 09 жовтня 2024 року № 2 по акту від 18 вересня 2024 року № 0000009, припис № 3 від 19 вересня 2024 року про стягнення з ПП “ЖЕК ПБК» штрафу у розмірі 340 грн. та закрити провадження за відсутності складу адмінправопорушення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що виключно регулятор є органом, що має право забезпечувати контроль за суб'єктами господарювання, діяльність яких пов'язана прямо чи опосередковано з електроенергією, а не органи, що здійснюють захист прав споживачів. Вказує, що основним видом діяльності ПП “ЖЕК ПБК» є комплексне обслуговування об'єктів (КВЕД 81.10), а тому Управитель ПП “ЖЕК ПБК» не виробляє електроенергію, не є кінцевим споживачем; виключно та в інтересах співвласників транзитує від виробника до власника - кінцевого споживача - ліфти, освітлення загальних місць; розраховується з виробниками, надавачами електроенергії за спожиту співвласниками послугу, товар - електроенергію. Відтак, вважає, що управитель не має правових підстав, виставляти меншу ціну, ніж тариф затверджений регулятором. Наголошує, що відповідачем перевищено повноваження і перейнято компетенцію НКРЕЕП, як регулятора і контролюючого органу у сфері енергетики, в тому числі споживання та тарифної сітки. Акцентує увагу суду, що відсутні підстави для виконання позивачем вимог припису, оскільки нарахування проведено відповідно до рішень ОТГ та регулятора НКРЕЕП.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що позивачем здійснено заходи щодо приведення у відповідність актів, що регламентують порядок встановлення розмірів послуг, що надаються ним, як Управителем, що свідчить про неправомірне застосування самовільно збільшеного розміру плати за надання послуги позивачем, а саме ПП “ЖЕК ПБК», всупереч затвердженому тарифу 4,80 грн. за 1 м2 загальної площі житлового/нежитлового приміщення застосовувало нарахування 5,20 грн, тобто з різницею 0.40 грн. на за 1 м2.
Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 20 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, в якій просить прийняти міри щодо нарахування квартплати ЖЕКОМ “ПБК», оскільки платіжки на протязі року різняться (а.с. 39).
17 вересня 2024 року наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області № 187-п “Про проведення позапланового заходу на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів» наказано начальнику відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області Кобалю О.Є. провести позапланову перевірку ПП “ЖЕК ПБК» за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Волошина, 6, прим. 2. Строк здійснення позапланового заходу з 18.09.2024 по 19.09.2024 (а.с. 112).
17 вересня 2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області згідно з наказом № 187-п від 17 вересня 2024 року сформовано направлення № 181, яким доручено ОСОБА_2 провести позапланову перевірку ПП “ЖЕК ПБК» за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Волошина, 6, прим.2. Підстава здійснення заходу: звернення гр. ОСОБА_1 від 21.08.2024р.; наказ Головного управління Держпродспоживслужби від 17.09.2024р. №187-п “Про проведення позапланового заходу на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів», погодження Держпродспоживслужби на проведення позапланового заходу від 27.08.2024р. №15.1.2-6/17754. Предмет здійснення заходу: перевірка фактів порушень законодавства про захист прав споживачів, зазначених у зверненні гр. ОСОБА_1 від 21.08.2024р., (а.с. 77).
Начальником Відділу контролю у сфері торгівлі та послуг Кобаль Олександром Євгеновичем в присутності уповноваженої особи Малеш Валентина Івановича у період з 18 по 19 вересня 2024 року було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю).
У процесі позапланової перевірки було встановлено:
- порушення пунктів 1,2 статті 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»;
- порушення пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №712.
Вказані порушення зафіксовано у Акті № 000009 від 18 вересня 2024 року, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, (а.с. 49-66).
19 вересня 2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області прийнято припис № 3 “Про припинення порушень законодавства про захист прав споживачів», яким приписано ПП “ЖЕК ПБК» Ужгородський р-н, с. Минай, вул. Волошина А., будинок 6а, приміщення 2: 1. Здійснити перерахунок споживачу ОСОБА_1 оплати послуг за затвердженим тарифом 4.80 грн.; 2. Залишок коштів повернути споживачу ОСОБА_1 у повному обсязі; 3. Забезпечити неухильне виконання даного припису; 4. Про виконання припису письмово повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області до 30.09.2024р., (а.с. 70).
30 вересня 2024 року ПП “ЖЕК ПБК» звернулося з листом вих. № 53/24 до Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, в якому зазначає, що в ПП “ЖЕК ПБК» відсутні правові підстави до виконання вимог визначених у приписі у зв'язку з тим, що нарахування проведено у відповідності до рішення ОТГ та регулятора НКРЕЄП (а.с. 113-119).
09 жовтня 2024 року постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів № 2 , керуючись статтями 23 і 26 Закону України “Про захист прав споживачів» та Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим постановою КМУ від 17 серпня 2002 року № 1177, за невиконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав позивачів застосовано до ПП “ЖЕК ПБК» штраф у розмірі 340 грн. (а.с. 6).
Не погоджуючись з приписом та постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються нормами Закону України від 05.04.2007 №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).
Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
При цьому, пунктом 13 частини першої статті 26 Закону України “Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1023-ХІІ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
В силу приписів статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Тобто, чинним законодавством визначено виключні підстави, за наявності яких може проводитись позаплановий захід, за наслідками якого у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства орган державного нагляду (контролю) може виносити відповідну вимогу - припис щодо усунення порушень вимог законодавства.
Як вбачається з Акту № 000009 від 18 вересня 2024 року, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, щодо позивача було встановлено порушення пунктів 1,2 статті 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»; порушення пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №712.
19 вересня 2024 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області прийнято припис № 3 “Про припинення порушень законодавства про захист прав споживачів», який позивачем виконано не було.
Скаржник наголошує, що відсутні правові підстави до виконання вимог визначених у приписі у зв'язку з тим, що нарахування проведено у відповідності до рішення ОТГ та регулятора НКРЕЄП.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.
Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід'ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території враховує обов'язковий перелік робіт (послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Управитель у порядку та з періодичністю, визначеними договором, та/або на вимогу споживача зобов'язаний інформувати споживача про фактичні витрати та виконані (надані) роботи (послуги) з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.
На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих послуг з управління, їхню вартість, а також галузева звітність.
У разі якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі при визначенні управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою споживачів із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати.
Інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
На вимогу органу місцевого самоврядування надається інформація про кількісні та якісні показники наданих комунальних послуг, їхню вартість, а також галузева звітність.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
Відповідно до пунктів 31 - 32 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 ціна послуги з управління визначається за домовленістю сторін, а у разі визначення управителя на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташовані багатоквартирні будинки, або іншим органом - суб'єктом владних повноважень, якому делеговано функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання, ефективної експлуатації та необхідного рівня і якості послуг - на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу.
Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління, та включає: витрати на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису; винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 березня 2024 року рішенням Виконавчого комітету Холмківської сільської ради Закарпатської області № 472 “Про погодження тарифу на послуги з утримання будинків 1 споруд та прибудинкових територій ПП “ЖЕК ПБК», відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» та розглянувши звернення ПП “ЖЕК ПБК» № 07 від 09 лютого 2024 року, вирішено погодити ПП “ЖЕК ПБК» на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 4,80 грн згідно додатку (а.с. 43, зворот).
Водночас, відповідно до наданих споживачем ОСОБА_1 квитанцій встановлено і даний факт визнається сторонами, що ПП »ЖЕК ПБК» з червня 024 року проводить нарахування по тарифу 5,20 грн. за один квадратний метр загальної площі житлового/нежитлового приміщення.
Причиною такого збільшення тарифу ПП «ЖЕК ПБК» аргументовано зростанням цін на електроенергію для населення.
Разом з тим, чинним законодавством чітко регламентовано порядок встановлення вищевказаних тарифів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем було самовільно здійснено (без погодження органу місцевого самоврядування - Холмківської сільської ради) збільшення тарифів, а саме ПП «ЖЕК ПБК», всупереч затвердженому тарифу 4,80 грн. за 1 м2 загальної площі житлового/нежитлового приміщення застосовано нарахування 5,20 грн., тобто з різницею 0.40 грн. на за 1 кв.м.
Щодо доводів скаржника, що моніторинг та контроль за діяльністю суб'єкта господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг має виключно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а не Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 13 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право:
- давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів (пункт 1);
- накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 13).
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості 5 харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Зазначене також регламентоване Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області, що затверджене наказом Держпродспоживслужби №150 від 24.02.2020 року, за змістом підпункту 8 пункту 4 якого Держпродспоживслужба, відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння), перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Аналіз наведених норм свідчить, що органи Держпродспоживслужби наділені повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів, та у разі виявлення порушення вимог законодавства, видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства, а також накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг стягнення, передбачені статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів від 09 жовтня 2024 року № 2 є такою, що прийнята у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, та відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, а тому не підлягає скасуванню.
Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЖЕК ПБК" залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі № 260/6631/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
М.А. Пліш