Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1176/24
Провадження № 2/935/925/25
17 грудня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області :
у складі головуючого судді: Щербаченко І.В.,
за участю секретаря: Кумечко С.М.,
представника позивача - Осадчого А.А.(ВКЗ)
представник відповідача - ОСОБА_1 (ВКЗ)
розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у цивільній справі №273/1176/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,
установив:
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, в якій він просить суд поновити строк для подання зустрічного позову та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 13135,87 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. В обґрунтування пропущення строку для подання зустрічного позову позивач зазначив, що останньому 23.07.2025 Центром надання безоплатної вторинної правничої допомоги було призначено адвоката Богданович М.В. для здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 у справі № 273/1176/24. В подальшому відбулась заміна адвоката та 30.09.2025 було видано доручення адвокату Павловій Д.Д. для надання БВПД у вигляді здійснення представництва інтересів особи в судах по справі № 273/1176/24 про відшкодування моральної шкоди. 06.10.2025 надано адвокату доступ до матеріалів справи, а лише 15.10.2025 відбулась перша зустріч з клієнтом для узгодження правової позиції у справі, тому раніше не могли подати зустрічну позовну заяву. А тому вважають поважним причинами пропуску строку подання зустрічного позову.
Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про таке.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 29 липня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 травня 2025 року прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено розгляд справи.
23 липня 2025 року дорученням для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені п.п.1-2, 9-23, 26-29 ч.1 ст.14 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу» від 23 липня 2025 року №004-0606953 призначено адвоката Богданович М.В. для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_2
18.09.2025 заявою від ОСОБА_4 до в.о. директора північного міжрегіонального центру з наданням безоплатної правничої допомоги М. Лукіяновій про заміну адвоката.
Дорученням для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені п.п.1-2, 9-23, 26-29 ч.1 ст.14 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу» від 30 вересня 2025 року №004-0609127 призначено адвоката Павлову Д.Д. для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_2
06.10.2025 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи від представника ОСОБА_2 - адвоката Павлової Д.Д.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та зустрічний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Згідно п.3 ч.1 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Положеннями ст.191ЦПК України визначено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1)суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2)позивачу, іншим відповідачам,а також третім особам-копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позову строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Факт подання особою клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування причин пропуску цього строку. Цивільний процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Верховний Суд у постановах від 27.01.2021 року у справі за єдиним унікальним номером 908/1688/20 та від 13.03.2019 року у справі за єдиним унікальним номером 916/3245/17 зазначав, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним, при цьому взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах.
Висновок суду за результатами вирішення питання про прийняття зустрічного позову. Виходячи з наведених положень чинного ЦПК України, суд наголошує, що прийняття зустрічного позову дозволяє розглянути в одному судовому провадженні вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі. Крім того, слід зазначити, що подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Предмет спору за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 стосується стягнення моральної шкоди в не поверненні йому ОСОБА_2 переданих йому документів - посвідчення ветерана війни, посвідчення партизана, посвідчення інваліда ІІ-ї групи, виданих на ім'я його батька - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у психологічному впливі на стан його здоров'я, моральних стражданнях.
Предметом спору за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зазначив, що у межах виконавчого провадження № 70201394 з ОСОБА_2 було стягнено виконавчий збір у розмірі 13000,00 грн. та мінімальні витрати виконавчого провадження у розмірі 135,87 грн. У зв'язку з довготривалим судовим процесом, виконання рішення суду у справі №935/2782/20, витрачання часу та коштів на чотири поїздки до місця проживання ОСОБА_3 у смт. Полянка Баранівського району Житомирської області для повернення йому документів на виконання рішення суду останньому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює 10 000,00 грн.
Аналізом змісту зустрічного позову та пред'явлених вимог у розрізі з первісним позовом, суд дійшов висновку, що обидва позови абсолютно не взаємопов'язані між собою, а їх спільний розгляд не є доцільним та може призвести до затягування розгляду справи. Крім того, задоволення зустрічного позову жодним чином не вплине на задоволення первісного позову, бути за достатню підставу для прийняття його до спільного розгляду з первісним позовом. Відтак суд не вбачає правових підстав для прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 , що відповідно до ч.2 ст.193, ч.3 ст.194 ЦПК України є підставою для повернення зустрічного позову відповідачеві.
Отже суд виснує, що в даному випадку не встановлено взаємопов'язаності позовів та доцільності їх спільного розгляду, а також можливості виключення задоволення первісного позову у разі задоволення зустрічного, водночас об'єднання вимог за первісним та основним позовами може ускладнити розгляд справи.
Враховуючи констатацію судом недодержання у даному випадку також і приписів ч. 2 ст. 193 ЦПК України, то правовими наслідками такого є відмова у прийнятті зустрічного позову та застосування вимог, наведених у ч. 3 ст. 194 ЦПК України, про повернення зустрічної позовної заяви.
В свою чергу, повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє ОСОБА_2 подати свій позов на загальних підставах.
При цьому, суд також враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» (Osman v. the United Kingdom) від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 року вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Із зазначеного слідує, що повернення зустрічної позовної заяви у відповідності до ст. 194 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача (заявника) на повторне звернення до суду із позовом.
Суд роз'яснює відповідачу його право звернутися до суду з позовом у загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 127, 191, 193, 194 ЦПК України суд
постановив:
Поновити ОСОБА_2 пропущений строк для подання зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у цивільній справі №273/1176/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Відмовити в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди та об'єднанні в одне провадження із позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - повернути ОСОБА_2 .
Роз'яснити ОСОБА_2 право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Повний текс ухвали складено 19.12.2025
Суддя І.В. Щербаченко