Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/7879/25
Провадження № 2/279/3556/25
про залишення позовної заяви без руху
"22" грудня 2025 р. м. Коростень
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., розглянувши позовну заяву у цивільній справі №279/7879/25 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васянович Марія Іванівна, до територіальної громади в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
19.12.2025 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васянович Марія Іванівна, до територіальної громади в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
В позовній заяві просить: 1) встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2) визнати за - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно у вигляді 47/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що залишився після смерті його матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до вимог ст.185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175-177 вказаного Кодексу. Нормами ст.175, 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Дослідивши позовну заяву та долучені до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17).
Як вбачається, з позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги немайнового та майнового характеру.
Відповідно до п.п. 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025 року.
Порядок сплати та розміри судового збору визначаються у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у редакції на час подання позовної заяви.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3028,00 грн. Тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
За ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи або суб'єкта оціночної діяльності).
Зі змісту позовної заяву слідує, що ціну позову позивач визначив в розмірі 68000,00 гривні, проте жодних доказів на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна до матеріалів позовної заяви не надав.
Аналіз поданої позовної заяви та доданих до неї документів, зокрема інформації з продажу нерухомості на невідомому сайті, без зазначення року отримання інформації, місця знаходження будинків, їх характеристик, а також значної розбіжності у розмірі ринкових цін на будинки, зокрема від 314087 грн до 686414 грн, не дозволяє суду встановити ціну позову на день її подання відповідно до дійсної вартості спірного майна.
Таким чином, позивачем вказані вимоги вищезазначених норм є невиконаними.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.175-177, 185, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васянович Марія Іванівна, до територіальної громади в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя Оксана ІВАШКЕВИЧ