Справа № 276/2050/25
Провадження по справі №2-а/276/20/25
22 грудня 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Бобра Д.О.,
при секретарі судового засідання Свиридок А.В.,
за участю:
представника відповідача Ярошенко О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6149636 від 14.11.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, провадження у справі закрити. В позовній заяві позивач зазначає, що згідно винесеної постанови ЕНА № 6149636 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14.11.2025 року 11:55:41 дорога М06 Київ-Чоп 236 км керував транспортним засобом з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого шини мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, відео п/в 475812, чим порушив п.31.4.5 б ПДР. Позивач вказує, що працівники поліції не повно з'ясували усі фактичні обставини справи, не надали позивачу можливості реалізувати його права, передбачені ст. 286 КУпАП, у тому числі не вирішено питання заявлених клопотань, не досліджені докази вчинення правопорушення, чим порушили порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Працівниками поліції не задокументовано та не доведено належними доказами факт порушення позивачем правил дорожнього руху, пошкоджена шина є лише конструктивною особливістю самої шини, він надав поліцейським протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 07.11.2025, згідно якого ТЗ у справному стані. Позивач також зазначає, що поліцейськими не складено Акт відповідності технічного стану ТЗ, а в оскаржуваній постанові не вказано конкретні розміри пошкодження та місце пошкодження.
Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 09.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 12.12.2025 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Представник відповідача вказує, що зі змісту постанови вбачається, що 14.11.2025 року на автодорозі М06 Київ-Чоп 236 км водій керував транспортним засобом Volvo FH 440 з номерним знаком НОМЕР_2 з напівпричепом KOEGEL, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого шини мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, чим порушив п.31.4.5 б ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП. Відповідач вказує, що за допомогою портативного відео реєстратора зафіксовано рух автомобіля, яким керував позивач, процедуру розгляду справи, ознайомлення позивача зі змістом оспорюваної постанови та безпосередня наявність пошкодження шин на причепі (22 хвилина 52 секунди відеозапису export-2knjg та 23 хвилина 02 секунди відеозапису export-2knjg), дій які б обмежили права позивача при розгляді справи відповідачем вчинено не було, штраф накладено в межах санкції ч.1 ст. 121 КУпАП.
Судове засідання, призначене на 18.12.2025 відкладено за клопотанням представника позивача, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.
Позивач та його представник у судове засідання 22.12.2025 не прибули, представник позивача - адвокат Шморгун О.П. подав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві.
Згідно ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6149636 від 14.11.2025, винесеною поліцейським Управління патрульної поліції в Житомирській області Лугиною В.О., копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 14.11.2025 року ОСОБА_1 11:55:41 дорога М06 Київ-Чоп 236 км керував транспортним засобом з напівпричепом KOEGEL, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого шини мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, відео п/в 475812, чим порушив п.31.4.5 б ПДР.
З вказаною постановою позивач не згоден, так як вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП, а також внаслідок порушення працівниками поліції порядку розгляду справи, що призвело до порушення прав позивача та неповного з'ясування обставин справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначено Правилами дорожнього руху (ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно із п. 31.4.5 б ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.
Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами Закону України «Про національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.
Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 121 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
У відповідності до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано суду відеозапис з портативного відеореєстратора, з якого встановлено, що позивач 14.11.2025 року керував транспортним засобом з напівпричепом KOEGEL, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого шини мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, що спростовує доводи позивача, викладені ним у позовній заяві, зокрема про відсутність порушень в його діях та відсутність доказів, які підтверджують обставини правопорушення.
Також, з долучених до відзиву відеодоказів не вбачається заперечення позивачем факту керування транспортним засобом та виявлених поліцейським порушень в частині пошкодження шин причепу, зокрема не підтверджується надання позивачем протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу від 07.11.2025.
Суд відхиляє наданий позивачем протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 07.11.2025, оскільки подія правопорушення відбулася 14.11.2025, тобто через 7 днів після його складення та він повністю спростовується відеозаписом з портативного відео реєстратора, на якому зафіксовано значні пошкодження шин причепу.
Також, суд відхиляє доводи позивача про незаконність оскаржуваної постанови з тих підстав, що поліцейськими не складено Акт відповідності технічного стану ТЗ, а в оскаржуваній постанові не вказано конкретні розміри пошкодження та місце пошкодження шин, оскільки нормами КУпАП не передбачено обов'язкового складення Акту відповідності технічного стану ТЗ. При цьому пункт 31.4.5 б ПДР не передбачає наявність складу правопорушення в залежності від розміру та місця пошкодження шин. Експлуатація транспортного засобу забороняється за наявності місцевих пошкоджень шин (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, що в повному обсязі відповідає відомостям, викладеним в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 6149636 від 14.11.2025 та підтверджується долученим до відзиву відеозаписом.
Частиною другою та четвертою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Частиною 5 ст.258 КУпАП не передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. З огляду на положення наведеної норми, з урахуванням приписів статті 258 КУпАП, слідує, що в даному випадку при вчиненні адміністративного правопорушення пов'язаного з безпекою руху, чітко визначена правова можливість для інспектора патрульної поліції винесення постанови на місці вчинення цього порушення.
За приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справ і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.
Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має змогу спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.
Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов, зокрема, у справі 537/6068/16-а від 20.08.2020 року.
Окрім того, досліджуючи відеозапис із нагрудного відео реєстратора поліцейського та законність винесеної постанови серії ЕНА № 6149636 від 14.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також дотримання процедури її винесення, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 були роз'яснені його процесуальні права, ОСОБА_1 будь-яких заяв чи клопотань при розгляді справи не подавав, у тому числі про дослідження певних доказів, необхідність скористуватися правовою допомогою, а тому поліцейський при винесенні постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Доводи сторони позивача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення іншим поліцейським, ніж тим що зупинив транспортний засіб, не повідомлення ним посади чи не пред'явлення посвідчення, в тому числі з огляду на те, що ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки не ставилося під сумнів повноваження поліцейського та не вимагалося від нього пред'явлення документів, суд вважає необґрунтованими, такими що не свідчать про порушення прав позивача та не є істотними обставинами, які б вказували на протиправність винесеної постанови.
Дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що вони не спростовують правомірність оскаржуваної постанови та не є безумовними підставами для її скасування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд приходить до висновку, що постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням вимог чинного законодавства щодо порядку розгляду справи, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення доведений відповідачем та підтверджується матеріалами справи, доказів, які б спростовували факт адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено, а тому у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
У відповідності до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 22,23, 213, 251, 280 КУпАП, ст. 90, 241-246, 250-251, 286 КАС України,суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6149636 від 14.11.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ: 40108646.
Суддя Д.О.Бобер