Справа №295/17886/25
1-в/295/1226/25
22.12.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» про звільнення від відбування покарання за хворобою засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
з участю:
прокурора ОСОБА_4
представника
установи ОСОБА_5
представника
ЦОЗ ДКВС ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
До суду з поданням звернулася адміністрація ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» про звільнення від відбування покарання за хворобою засудженого ОСОБА_3 . В обґрунтування зазначили, що висновком лікарсько-консультативної комісії засудженому встановлено тяжку хворобу.
В судовому засіданні представник установи подання підтримав.
Засуджений ОСОБА_3 згоден на розгляд справи у його відсутність. Суд, за погодженням з учасниками судового провадження, проводить розгляд подання у відсутність засудженого.
Представник ДУ «ЦОЗ ДКВСУ» ОСОБА_8 показав, що в листопаді 2025 у засудженого виявлено тяжку хворобу, стан хворого тяжкий.
Захисник подання підтримав.
Прокурор висловив думку про задоволення подання, оскільки неможливість подальшого відбування покарання засудженим ОСОБА_3 зумовлено наявністю тяжкої хвороби, яка підтверджена висновком лікарсько-консультативної комісії.
Заслухавши учасників судового провадження, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, медичну карту амбулаторного хворого № 116 на ім'я ОСОБА_3 , висновок лікарсько-консультативної комісії, суд приходить до наступного висновку
Відповідно до вимог ч.2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або подальшого його відбування. Наявність іншого тяжкого захворювання визначається спеціальною медичною комісією.
Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 30.06.2023 ОСОБА_3 засуджено за ст. 115 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили та звернутий до виконання.
Згідно висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» № 541 від 17.12.2025, ОСОБА_3 встановлено діагноз: рак середньонижнього відділу стравоходу ст. IV T4An2M0 кл.гр. ІІ. Дисфагія ІІІ- IV ст. Вторинна анемія.
Згідно з пунктами IV.І Переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, наведеного у додатку 13 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 01.07.2020 № 2256/5/1491, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.07.2020 за №614/34897, матеріали на засудженого ОСОБА_3 можуть бути подані на розгляд суду.
Статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини (ст. 27 Конституції України).
Згідно ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.
Частина 1 статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає про право кожного на життя, яке охороняється законом. Статтею 3 Конвенції закріплено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або катування.
Відображення такої практики висвітлено в судових рішеннях Європейського Суду з прав людини "Єрмоленко проти України, "Ошурко проти України" тощо, в яких наголошено, що якість і оперативність медичної допомоги не має ставити під загрозу життя і здоров'я людини, при цьому обов'язок держави захищати життя людей, що перебувають під вартою, у зв'язку з чим встановлено порушення ст. 2 Конвенції.
З урахуванням безпосередньо досліджених належних та допустимих доказів, судом встановлено, що ОСОБА_3 хворіє на тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання згідно з пунктом IV Переліку хвороб, яка є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання установи підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 84 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України, суд, -
Подання задоволити.
Засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від подальшого відбування покарання за хворобою у виді 4 (чотирьох) років 11 (одинадцяти) днів за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 30.06.2023.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня вручення її копії.
Суддя ОСОБА_1