Справа №295/7796/25 Провадження №1-кс/0274/1872/25
16.12.2025 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 щодо протиправних дій уповноважених осіб Житомирської окружної прокуратури по невнесенню відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
І. Суть скарги
11.06.2025 ОСОБА_3 звернувся до Богунського районного суду м. Житомира зі скаргою про протиправні дії прокурора, у якій просить зобов"язати уповноважених осіб Житомирської окружної прокуратури внести відомості до ЄРДР згідно його заяви від 09.06.2025 та виконати вимоги, передбачені п. 4 ст.214 КПК України.
В обґрунтування скарги зазначає, що 09.06.2025 черговим прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 за його участю складено протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення особами, які приймали часть в пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайстві), вчиненому організованою групою в особливо великому розмірі, у службовому дробленні, тобто складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих фіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме вчинене нотаріусами 2-ї Житомирської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , суддею Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_7 , суддями апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суддями Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , дізнавачем СД Житомирського РУП-2 в Житомирській області ОСОБА_13 , суддями Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_16
09.06.2025 особою, яка прийняла його заяву про вчинення кримінального правопорушення, не вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, чим порушено вимоги ст.55 КПК України.
У порушення вимог ч.1 ст.214 КПК України, Житомирською окружною прокуратурою не було внесено відомості до ЄРДР за його заявою від09.06.2025 та не розпочато досудове розслідування.
ІІ. Процедура, позиції учасників провадження
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 27.11.2025 подання голови Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_17 - задоволено. Матеріали провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Житомирської окружної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, направлено для судового розгляду до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
Ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження за поданою скаргою та призначено скаргу до розгляду. Витребувано матеріали, сформовані на підставі заяви заяви ОСОБА_3 від 09.06.2025 для огляду в судовому засіданні.
Скаржник у судовому засіданні вимоги скарги підтримав.
Прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_18 у судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву, згідно якої у задоволенні скарги заперечує, оскільки підставою для внесенн відомостей до ЄРДР є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До суду долучено копії матеріалів, сформовані на підставі заяви ОСОБА_3 від 09.06.2025.
ІІІ. Кримінальне процесуальне законодавство, оцінка обставин та висновки
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік, визначені ч.5 ст.214 КПК України.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Згідно із п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про ЄРДР, порядком його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, до Реєстру вносяться крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Такими вагомими обставинами є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто, за таких обставин, кримінальне провадження не може бути розпочато.
Зазначене також узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.
Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості.
Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В разі ж відсутності таких даних, слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.10.2022 у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13.10.2022 у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22).
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно зі ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Слідчим суддею встановлено, що 09.06.2025 скаржник подав до Житомирської окружної прокуратури письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення нотаріусами 2-ї Житомирської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , суддею Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_7 , суддями апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , суддями Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , дізнавачем СД Житомирського РУП-2 в Житомирській області ОСОБА_13 , суддями Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_16 .
09.06.2025 черговим прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 за його участю складено протокол прийняття заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення.
Відомостей про внесення зазначеної заяви до ЄРДР в матеріалах справи не міститься.
Заява ОСОБА_3 обгрунтована тим, що перелічені особи вчиняли незаконні дії, внаслідок чого було порушено його право власності на нерухоме майно.
Так, згідно заяви, нотаріуси ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вносили неправдиві відомості до свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.09.1984 та 24.10.1996 склали та посвідчили договір дарування частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; заявник не погоджується з рішеннями суддів, які постановляли рішення не на його користь та постановою дізнавача СД Житомирського РУП-2 в Житомирській області ОСОБА_13 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні; діями прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_16 , яка не звернулась з письмовим клопотанням до слідчого судді про надання дозволу на огляд та вилучення документів з інвентарної справи.
Зміст ч. 1 ст. 21 КПК України не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Також слідчий суддя зобов'язаний дотримуватися засади судочинства (загальної засади кримінального провадження) як диспозитивність, що, серед іншого, передбачає свободу сторін в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 3 ч.2ст.129 Конституції України), зокрема, в обов'язку скаржника довести слідчому судді обґрунтованість своєї скарги.
У заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення не зазначено об'єктивних даних та обставин, які могли б свідчити про вчинення зазначеними в повідомленні особами кримінально-караних діянь та не надано жодних відомостей на підтвердження такого.
Окрім цього, на думку слідчого судді, зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, мотиви заявника є лише його незгодою з прийнятими рішеннями судів та процесуальними діями інших посадових осіб. Заява не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про злочин, яке містить достатні відомості про вчинення злочину саме в розумінні ст. 11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінальним Кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Окрім того, з матеріалів скарги вбачається, що рішення суддів, з якими не погоджується скаржник, набрали законної сили.
За висновками Пленуму Верховного Суду України у постанові №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд, згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим законом порядком у справі не допускається.
Поряд з цим, захист права власності може бути реалізований в судовому порядку, цивільного судочинства, а також, як вже вище зазначено, у випадку незгоди з рішенням шляхом його оскарження до суду вищої інстанції.
Так, КПК України не регламентує повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб'єктів фактично в один і той час щодо невиконання вимог ст. 214 КПК України, але подібними за змістом заявами про одну й ту саму, за переконанням заявника, бездіяльність різних суб'єктів, яка вже була предметом судового контролю, за наслідками чого слідчий суддя попередньо постановляв судове рішення про відмову у задоволенні скарг.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо протиправних дій уповноважених осіб Житомирської окружної прокуратури по невнесенню відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР
Керуючись ст. ст. 214, 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо протиправних дій уповноважених осіб Житомирської окружної прокуратури по невнесенню відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 22.12.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_19