22 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/13362/24 пров. № А/857/8881/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Пліша М.А. та Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2025р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській обл., Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій обл. про визнання протиправною відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Костюкевич С.Ф., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 07.02.2025р., м.Луцьк; дата складання повного рішення суду І інстанції: не зазначена),-
14.11.2024р. (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
визнати протиправною відмову Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України в Донецькій обл. у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати відповідача ГУ ПФ України у Волинській обл. зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи дояркою з 1989 року по 2013 рік, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.1-3, 26).
Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами (а.с.30 і на звороті).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2025р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФ України в Донецькій обл. № 032450008764 від 22.10.2024р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язано ГУ ПФ України в Донецькій обл. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2024р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ГУ ПФ України в Донецькій обл., зарахувавши до пільгового стажу період роботи дояркою з 1989 року по 2013 рік у Приватному підприємстві /ПП/ «Вітчизна-Ф»; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Донецькій обл. на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. (а.с.49-52).
Не погодившись із винесеним рішенням суду, його оскаржив відповідач ГУ ПФ України в Донецькій обл., який, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.56-61).
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає у випадку підтвердження саме пільгового стажу.
Однак, ОСОБА_1 трудову книжку для призначення пенсії не надавала, оскільки трудова книжка позивача втрачена.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви про призначення пенсії, до страхового стажу позивача зараховано усі періоди. Водночас до пільгового стажу роботи позивача не зараховано періоди роботи дояркою в ПП «Вітчизна-Ф» протягом 1988-2013 років згідно пільгової довідки № 15 від 19.09.2024р., оскільки відсутні накази на прийняття та звільнення, відсутні відомості про встановлені норми обслуговування за кожен рік, перебування у відпустках по догляду за дитиною до 3-х років, довідка потребує зустрічної перевірки відповідності підставам видачі.
Отже, за матеріалами електронної пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 становить 29 років 00 місяців 25 днів; стаж роботи у якості доярки не підтверджений.
Відтак, ГУ ПФ України в Донецькій обл. прийнято рішення № 032450008764 від 22.10.2024р. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи у якості доярки 20 років.
Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як з'ясовано під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 15.10.2024р. до пенсійного органу із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.41 і на звороті).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності ГУ ПФ України в Донецькій обл. визначено органом, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_2 від 15.10.2024р.
За результатами зазначеної заяви відповідачем ГУ ПФ України в Донецькій обл. прийнято рішення № 032450008764 від 22.10.2024р. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Підставою для такого рішення визначено відсутність необхідного пільгового стажу (не менше 20 років). Зазначено, що вік заявниці - 55 років 05 днів, страховий стаж особи становить 29 років 00 місяців 25 днів; стаж роботи у якості доярки не підтверджений (а.с.8).
Не погоджуючись із відмовою пенсійного органу щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та вважаючи достатньою тривалість пільгового стажу на дату звернення з заявою про призначення пенсії, позивач звернулася до суду із розглядуваним позовом.
Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова пенсійного органу не ґрунтується на вимогах закону, при цьому представлені позивачем документи підтверджуються період роботи позивача дояркою в ПП «Вітчизна-Ф» протягом 1988-2013 років.
Зокрема, спірний період роботи позивача підтверджується архівними документами та довідками, виданими КУ «Трудовий архів Іваничівської селищної ради» та ПП «Вітчизна-Ф», які сформовані на підставі книг обліку трудового стажу і заробітку колгоспника, протоколів зборів, книг обліку; у ОСОБА_1 наявний встановлений необхідний мінімум людиноднів та за вказаний період нарахована грошова винагорода; довідкою ПП «Вітчизна-Ф» № 16 від 19.09.2024р. підтверджується нарахування заробітної плати позивачу з січня 1995 року по грудень 1999 року.
Згідно наданих документів ОСОБА_1 виконувала роботи безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду у тваринництві: обслуговувала таку групу корів, яку доручало керівництво, а саме: не менше 25 голів корів, які були за нею закріплені в період 1989 року по 2013 рік; за період роботи в колгоспі відпрацювала встановлений мінімуму вихододнів, переведень на іншу роботу, чи на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати не було.
При цьому формальні неточності у документах не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист шляхом призначення пенсії.
Відтак, рішення ГУ ПФ України в Донецькій обл. про відмову позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах є протиправним.
Водночас, належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання ГУ ПФ України в Донецькій обл., як належного відповідача за цією позовною вимогою, як орган, що визначає стаж та вирішував питання призначення пенсії, зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи дояркою з 1989 року по 2013 рік в ПП «Вітчизна-Ф» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.10.2024р. з врахуванням висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із роз'ясненнями, які наведені в п.13.1 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом (п.13.2 цієї постанови).
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині незадоволених (відмовлених) позовних вимог, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Стосовно решти позовних вимог колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі ст.12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Конституцією України, Законом України № 1788-XIІ від 05.11.1991р. «Про пенсійне забезпечення» /Закон № 1788-XIІ/, Законом України № 1058-IV від 09.07.2003р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» /Закон № 1058-IV/, який набрав чинності 01.01.2004р.
Частиною 1 ст.9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 цього Закону. Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року за наявності страхового стажу не менше 31 року.
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені приписами ст.114 Закону № 1058-IV.
Згідно з ч.1 ст.114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 5 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 637 від 12.08.1993р. затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній /Порядок № 637/.
Пунктом 1, 2, 3 цього Порядку передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України № 7 від 20.01.1992р., згідно змісту якого до доярок належать працівники, які оформлені на роботу доярками, свинарками, мають відповідні посвідчення, які постійно зайняті протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Дояркам, свинаркам, які відпрацювали повний польовий період на колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, доярки та свинарки яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії доярка та свинарка, запроваджена в 1961 році.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання роботи доярки, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019р. у справі №701/1232/16-а.
При цьому основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість, необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, зважаючи на втрату трудової книжки позивача, спірний період роботи ОСОБА_1 підтверджується архівними документами та довідками, виданими КУ «Трудовий архів Іваничівської селищної ради» та ПП «Вітчизна-Ф», які сформовані на підставі книг обліку трудового стажу і заробітку колгоспника, протоколів зборів, книг обліку.
Зокрема, відповідно до архівної довідки КУ «Трудовий архів Іваничівської селищної ради» № 313/01-15 від 14.08.2021р. та довідки ПП «Вітчизна-Ф» № 17 від 19.09.2024р. ОСОБА_1 працювала дояркою у період з 1989 року по 2013 рік в колгоспі « 1-ше Травня» (у 1993 році перейменовано в СВК «Вітчизна, а у 2011 році - ПП «Вітчизна-Ф»); у ОСОБА_1 наявний встановлений необхідний мінімум людиноднів та за вказаний період нарахована грошова винагорода (а.с.12-13).
Згідно довідки ПП «Вітчизна-Ф» № 16 від 19.09.2024р. ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за період з січня 1995 року по грудень 1999 року, яка враховується при обчисленні пенсії; на всі виплати нараховані та сплачені страхові внески; довідка видана на підставі особових рахунків за 1988-2013 роки (а.с.14).
Відповідно до довідки ПП «Вітчизна-Ф» № 15 від 19.09.2024р. ОСОБА_1 виконувала роботи безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в тваринництві: обслуговувала таку групу корів, яку доручало керівництво, а саме не менше 25 голів корів, які були за нею закріплені в період 1989 року по 2013 рік; за період роботи в колгоспі відпрацювала встановлений мінімуму вихододнів, переведень на іншу роботу, чи на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати не було.
Вказані документи були надані пенсійному органу при зверненні за призначенням пенсії.
При цьому формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів ПФ України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Вказана позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019р. у справі № 593/283/17, від 30.09.2019р. у справі № 638/18467/15-а, від 20.01.2021р. у справі № 588/647/17.
Наведене також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018р, в якій суд касаційної інстанції вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що згідно з ч.3 ст.44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків у органів ПФ під час вирішення питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
Органи ПФ України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
При цьому, позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФ України в Донецькій обл. належним чином не були досліджені та взяті до уваги всі надані позивачем при зверненні до пенсійного органу документи для підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та, як наслідок, не надано їм належної оцінки.
Відтак, рішення ГУ ПФ України в Донецькій обл. № 032450008764 від 22.10.2024р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що обраний спосіб захисту прав позивача повністю відповідає вимогам діючого законодавства.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача частково задоволені у визначений спосіб.
Допущена судом неточність в частині дати заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах не впливає на правильність висновків суду та вирішення розглядуваного спору і може бути усунута судом в порядку ст.253 КАС України як описка судового рішення.
Відповідно до правил ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта ГУ ПФ України в Донецькій обл.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2025р. в адміністративній справі № 140/13362/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді М.А. Пліш
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 22.12.2025р.