Справа № 165/4466/25
Провадження № 3/165/2046/25
19 грудня 2025 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Рибас А.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До суду 18.12.2025 року надійшли справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП.
У протоколах про адміністративне правопорушення зазначено наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 206691 складеного 10.12.2025 року інспектором СРПП ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Гаврилюком М.В., 10.12.2025 близько 20:40 год., перебуваючи за адресою: м. Нововолинськ, вул. Героїв ЗСУ, 19, гр. ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою, проте до реальних дій не вдавався, а також виражався нецензурною лайкою до гр. ОСОБА_2 , чим принижував людську гідність та громадську мораль.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 206693, складеного 12.12.2025 року інспектором СРПП ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Гаврилюком М.В., 12.12.2025 близько 18:45 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Нововолинськ, вул. Героїв ЗСУ, 19, погрожував фізичною розправою, проте до реальних дій не вдавався, словесно принижував, вживаючи нецензурну лайку до гр. ОСОБА_2 , чим принижував людську гідність та громадську мораль.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Враховуючи положення статті 277 КУпАП, відповідно до якої справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 173, розглядаються протягом доби, справи відносно ОСОБА_1 призначено на 19.12.2025 року о 15:00 та 15:05 год.
Відповідно до ст. 36 КупАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об'єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об'єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).
Виходячи з вищевикладеного, суддя дійшов переконання, що вказані справи про адміністративні правопорушення підлягають об'єднанню в одне провадження з наданням номеру справи № 165/4466/25 (провадження № 3/165/2046/25).
Здійснючи підготовку справ про адміністративні правопорушення до розгляду, суддя встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Судом встановлено, що розгляд даних справ про адміністративні правопорушення віднесений до компетенції Нововолинського міського суду Волинської області; особа, яка притягується до відповідальності повідомлена про місце, дату та час розгляду справи, проте у суд ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справ повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber», причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
При цьому, суддя враховує, що статтею 268 КУпАП встановлений обов'язок учасника судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами. В свою чергу, судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для інформування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи. Крім цього, на офіційному сайті Нововолинського міського суду Волинської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їх частин, інформацію про призначені судові засідання.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» (п. 41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Реалізуючи положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава -учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «… «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
З урахуванням того, що ОСОБА_1 достовірно обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, спрямування їх для розгляду до суду та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотання від нього про відкладення розгляду справи до суду не надходило, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Крім того, судом під час підготовки справи до розгляду встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення складені неправильно та не відповідають вимогам до змісту протоколів, визначеним ст. 256 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Разом з тим, обставини, які зазначені у протоколі, не відповідають об'єктивній стороні складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП, вчинення яких інкримінується особі.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Cтаттею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Всупереч цьому, у протоколах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 вказано, що останній погрожував фізичною розправою та виражався нецензурною лайкою на адресу конкретної фізичної особи та своїми діями принижував людську гідність та громадську мораль.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Крім того, за змістом диспозиції статті 173 КУпАП обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством.
При цьому, імперативною складовою наявності в діях особи адміністративного правопорушення, передбаченого cт. 173 КУпАП є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.
Диспозицією cт. 173 КУпАП передбачено наслідки за вчинення хуліганських дій, як порушення громадського порядку і спокою громадян.
Сам лише факт висловлювання особою нецензурної лайки без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого cт. 173 КУпАП. А таких наслідків в протоколах про адміністративні правопорушення не зазначено та у матеріалах справи вони не вбачаються.
Зокрема, якщо дії особи були викликані неприязними відносинами до певної особи, як довго триваючими так і тими, які виникли раптово, в тому числі і у випадку неправомірної поведінки особи, то такі не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого cт. 173 КУпАП.
Нецензурна лайка між особами, які знаходяться в неприязних стосунках, без наслідків порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого cт. 173 КУпАП.
Разом з тим, матеріали справ не містять доказів вчинення ОСОБА_1 таких дій, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Наведене дає підстави стверджувати про те, що мотив дій ОСОБА_1 , які проявились в висловлюваннях нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , був не хуліганським, а вказані дії вчинені через особисту неприязнь, яка могла мати і раптово виниклий характер, що вказує на відсутність в його діях як хуліганського мотиву зокрема, так і суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП в цілому.
Більше того, вчинення правопорушення у громадському місці передбачає наявність очевидців такої події. Однак у протоколах про адміністративні правопорушення серії ВБА № 206691 від 10.12.2025 та ВБА № 206693 від 12.12.2025 свідків вчиненого ОСОБА_1 правопорушення в графі «Свідки» не зазначено.
За змістом ст. 279 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, тобто, суд має здійснювати судовий розгляд справи в межах протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки суті зазначеного в ньому адміністративного правопорушення, яке висувається особі та під час підтвердження обставин описати їх в своєму рішення.
Зокрема, ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.
Суддею звертається увага на те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При розгляді даних справ суддя зауважує на тому, що доказова база, яка долучена до протоколів, ґрунтується лише на письмових поясненнях ОСОБА_2 , який є заявником, та не підтверджується будь-якими доказами, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Встановлені при розгляді справ обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Таким чином, всі обставини поведінки ОСОБА_1 , які були встановлені судом, не свідчать про хуліганський мотив його дій, що такі дії були вчинені саме з мотивів неповаги до громадського порядку і спокою громадян, при скупченні людей, не свідчать про прагнення останнього показати зневагу до існуючих правил поведінки в суспільстві, що були безпричинними та порушували громадський порядок і спокій громадян, а тому дії ОСОБА_1 не утворюють об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП, і таких доказів не здобуто в ході судового розгляду, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу означеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173, 247, 280, 283-284КУпАП,
ухвалив:
Справи стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справи № 165/4466/25 та № 165/4467/25) об'єднати в одне провадження.
Присвоїти об'єднаній справі номер № 165/4466/25.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя А.В. Рибас