Справа № 161/26086/25
Провадження № 1-кс/161/7494/25
м. Луцьк 22 грудня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна, -
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до суду з клопотанням про арешт майна, із позбавленням можливості відчужувати його для забезпечення конфіскації майна, як виду додаткового покарання у кримінальному провадженні №12022030000000343 від 19.12.2022, а саме: - житловий будинок садибного типу загальною площею 295,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку площею 0,25 га, з кадастровим номером 0721187701:01:001:0181.
З матеріалів клопотання вбачається, що СУ ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022030000000343 від 19 грудня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.
20 жовтня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.
Один із злочинів, який інкримінується ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким і його санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років і з конфіскацією майна.
Слідчий у кримінальному провадженні за погодженням із прокурором 20.10.2025 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 із позбавленням останнього можливості відчужувати його для забезпечення конфіскації майна, як виду додаткового покарання у кримінальному провадженні, а саме: житлового будинку садибного типу загальною площею 295,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,25 га, з кадастровим номером 0721187701:01:001:0181.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.10.2025 вказане клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 .
Вказана ухвала скерована до Центру надання адміністративних послуг у м. Луцьку Луцької міської ради для виконання.
Водночас, 30.10.2025 рішеннями № 81606755 та № 81606442 державного реєстратора прав на нерухоме майно відмовлено слідчому у проведенні реєстраційних дій у зв'язку із тим, що право власності на заявлені об'єкти нерухомого майна зареєстровані за іншою особою.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що 18.10.2025 на підставі договору дарування № 1879 від 18.10.2025 від імені ОСОБА_5 приватним нотаріусом ОСОБА_6 здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на об'єкти - житловий будинок садибного типу загальною площею 295,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку площею 0,25 га, з кадастровим номером 0721187701:01:001:0181.
ОСОБА_5 , будучи обізнаним про необхідність явки 16.10.2025 в СУ ГУНП у Волинській області для отримання повідомлення про підозру, оскільки він був викликаний слідчим завчасно по телефону та повідомлений про проведення зазначеної процесуальної дії на зазначену дату до СУ ГУНП у Волинській області не з'явився.
У подальшому з метою приховання належного на праві приватної власності майна, яке може бути конфіскованим за вироком суду, 18.10.2025 ОСОБА_5 уклав договір, відповідно до якого зазначений вище житловий будинок та земельну ділянку подарував своїй дружині ОСОБА_7 .
Здійснення вказаного дарування ОСОБА_5 18.10.2025 належних йому будинку та земельної ділянки в користь своєї дружини ОСОБА_7 напередодні повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких санкція статті (ч. 5 ст. 191 КК України) передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, свідчить про фіктивність такого правочину та умисне приховування майна від можливої його конфіскації.
Таким чином, з урахуванням реальної загрози подальшого відчуження вищевказаного майна, яке перебуває у власності дружини підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , так як останній підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене додаткове покарання у виді конфіскації майна, тому, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий за погодженням з прокурором, звернулася до суду з вказаним клопотанням.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, водночас, подали до суду заяви про проведення судового засідання за їх відсутності, клопотання підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити.
Разом з тим, положеннями ч. 2 ст. 172 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Таким чином, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку про проведення розгляду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна без повідомлення підозрюваного, його захисника та власника майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, згідно з ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина 1 ст. 170 КПК України передбачає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Таким чином, враховуючи, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.10.2025 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , з урахуванням реальної загрози подальшого відчуження вищевказаного майна, яке перебуває у власності дружини підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України, а санкція ч. 5 ст. 191 КК України та санкція ч. 1 ст. 209 КК України передбачають застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, тому, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на нього слід накласти арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: - житловий будинок садибного типу загальною площею 295,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельну ділянку площею 0,25 га, з кадастровим номером 0721187701:01:001:0181.
Заборонити відчуження майна, на яке накладено арешт.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1