Суддя Зайцева М. С.
Справа № 644/6612/25
Провадження № 2-о/644/185/25
18.12.2025
18 грудня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Зайцевої М.С.
секретаря судового засідання Селіхової А.В.
за участю заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду і в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту спільного постійного проживання,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання її ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Ленінськ-Кузнецький Кемеровської області рф, про що Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції 24 лютого 2025 року складено відповідний актовий запис за №2350 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Причиною смерті чоловіка був гострий інфаркт міокарда, згідно довідки №121 від 22 лютого 2025 року міської лікарні №25 м. Харкова про причину смерті. Вона та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який зареєстровано Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції 26 липня 2024 року, про що в книзі реєстрації актів про шлюб складено актовий запис за №931 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 . Від шлюбу вони дітей не мають. Вона та ОСОБА_2 перебували у цивільному шлюбі з 1994 року, більше тридцяти років, мешкали в належній йому на праві власності двокімнатній ізольованій квартирі АДРЕСА_2 . Чоловік був пенсіонером за віком, перебував на пенсії з 14 березня 2005 року, згідно пенсійного посвідчення. Згідно довідки про перерахунок пенсій станом на 28 лютого 2023 року Індустріального об'єднаного управління ПФУ м.Харкова, ОСОБА_2 отримував пенсію у сумі 12958 грн.17 коп., станом на день смерті працював. Згідно трудової книжки від 27 квітня 1973 року чоловік мав музичну освіту, по професії - музикант, працював артистом симфонічного оркестру - першим флейтистом, концертмейстером Харківської обласної філармонії, був викладачем Харківського державного університету мистецтв на посаді доцента кафедри оркестрових духових інструментів. З 1 листопада 2012 року, у зв'язку з обранням за конкурсом, переведений на посаду професора цієї ж кафедри, виключений зі списку співробітників кафедри 22.02.2025 року, у зв'язку зі смертю. Згідно копії розрахункового листа за листопад 2021 року його заробітна плата складала на місяць 26 686 грн. 33 коп. Щомісячний дохід чоловіка становив у середньому 40 тис. грн. Вона на пенсії за віком згідно посвідчення відділу пенсійного забезпечення Індустріального районного управління УПФ України від 27.10.2022 року, отримує пенсію у сумі 3400 грн., що підтверджується довідкою від 01.03.2023 р., працює продавцем продовольчих товарів, має щомісячний дохід у середньому 3100-3500 грн. на місяць за період з 01.08.2023 року по 30.05.2025 року, згідно довідок про заробітну плату половини ставки продавця. Отже, її дохід становить у середньому 7 тис. грн. Порівняння цих сум дає зрозуміти, що, безумовно, матеріально чоловік її забезпечував, оскільки його дохід був у рази більший. Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи Реєстру територіальної громади м.Харкова Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 01.05.2025 р. вона зареєстрована в квартирі АДРЕСА_3 , разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З 24 лютого 2022 року разом з сином в квартирі мешкає племінник, ОСОБА_5 , син її сестри, оскільки будинок по АДРЕСА_4 , в якому він жив, розбитий зовсім. Згідно довідки від 02.05.2025 року Департаменту реєстрації Харківської міської Ради, копії паспорту чоловіка, він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у двокімнатній ізольованій квартирі приватизованій ним згідно свідоцтва про право власності у порядку приватизації від 06 грудня 1993 року. Перебуваючи у шлюбі, кожний з них був зареєстрований за різними адресами, але фактично вони вели спільне господарство та з 1994 року спільно постійно проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , у належній чоловікові квартирі. 15 травня 2025 року вона звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Харківської області про перехід та призначення їй (перерахунок) пенсії чоловіка. Згідно рішення №204650015864 ГУ ПФУ у Дніпропетровський області від 22 травня 2025 року відмовлено у переході на пенсію чоловіка, оскільки не підтверджено факт перебування на утриманні померлого чоловіка чи спільне проживання разом з годувальником за однією адресою на день смерті, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з даною заявою.
В судовому засіданні заявниця підтримала заяву, просила її задовольнити, вказавши, що перебувала в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 з 1994 року, зареєстрували шлюб 26.07.2024 року, ініціатором реєстрації шлюбу був чоловік, стан здоров'я якого погіршувався та у зв'язку з чим він вирішив зареєструвати їх фактичні шлюбні відносини. Зазначила, що з 1994 року вони разом з ОСОБА_2 проживали у квартирі останнього за адресою: АДРЕСА_1 , за адресою її реєстрації проживають її діти від попереднього шлюбу. Відмова пенсійного фонду у переході на пенсію чоловіка через відсутність підтвердження спільного проживання через різні адреси реєстрації змусили її звернутися до суду з даною заявою.
Представник заінтересованої особи Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, через систему «Електронний суд» надіслав заяву про розгляд справи без участі представника, проти задоволення заяви не заперечують.
Представник заінтересованої особи Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області надіслали письмові заперечення на заяву про встановлення факту спільного проживання, просили розглядати справу без участі представника управління, просили заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду у зв'язку з існуванням спору про право.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні 23.10.2025 року вказала, що заявниця ОСОБА_1 є її сусідкою, мешкають у поряд розташованих квартирах близько 20 років. Вказала, що колишня дружина ОСОБА_2 загинула у ДТП більше 20 років тому назад. Заявницю вона вважала дружиною ОСОБА_2 , не знала про те, що вони не перебували у зареєстрованому шлюбі тривалий час, вважала заявницю у справі та ОСОБА_2 сім'єю, яка мала спільний побут, вела спільне господарство, все робили разом, відпочивали разом.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні 23.10.2025 року показала, що заявницю знає як сусідку більше 10 років, яка наразі проживає одна у квартирі АДРЕСА_2 , до смерті чоловіка проживала з останнім, вважала їх подружжям, вони завжди були разом, перша дружина ОСОБА_2 загинула. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали спільний бюджет та вели спільне господарство.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, дійшов наступних висновків.
Між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26 липня 2024 року укладено шлюб, відповідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 26 липня 2024 року Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
З 1994 року заявниця проживала спільно з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 27 березня 2025 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили факт спільного проживання та ведення спільного побуту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1994 року.
Заявниця перебуває на обліку в Індустріальному районному управлінні пенсійного фонду в Харківській області та отримує пенсію за віком.
Оскільки померлий ОСОБА_2 за життя отримував пенсію у більшому розмірі, ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 22 травня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено в переході на пенсію у разі втрати годувальника, оскільки факт перебування на утриманні померлого чи спільне проживання разом з годувальником за однією адресою на день його смерті не було підтверджено довідкою органів місцевого самоврядування.
Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.
Відповідно до ч.1-3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з п. 2.3 порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2,3 пункту 2.1 цього розділу, а також надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
У відповідності до п. 2.11 вказаного порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 суду надали пояснення, відповідно до яких зазначили, що заявниця проживала разом з чоловіком з 1994 року до моменту смерті ОСОБА_2 в 2025 році, вели спільне господарство.
З урахуванням наведеного, в ході розгляду справи встановлено, що заявниця та померлий ОСОБА_2 є подружжям, лише зареєстровані за різними адресами, але з 1994 року фактично постійно спільно проживали за адресою реєстрації ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , тому суд вважає за необхідне встановити даний факт.
Суд не погоджується із доводами представника заінтересованої особи, щодо наявності спору про право, оскільки в даному випадку заявницею не оскаржується прийняте рішення пенсійного органу та іншим чином, ніж у судовому порядку, неможливо підтвердити факт сумісного проживання заявниці з її покійним чоловіком, враховуючи реєстрацію за різними адресами, при цьому питання підстав призначення пенсії буде предметом розгляду пенсійного органу, в подальшому.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-81,263-265,293,294,315,319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту спільного постійного проживання - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На підставі частини 1 статті 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 22.12.2025 року.
Заявниця:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ;
Заінтересовані особи:
Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, адреса: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26);
Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344, адреса: м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 5, 3 під., 2 пов.)
Головуючий: М.С. Зайцева