22 грудня 2025 року
Справа № 642/6250/25
Провадження № 3-зв/642/14/25
22 грудня 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши заяву адвоката Антоненка Ігоря Миколайовича про відвід судді Холодногірського районного суду м. Харкова Цибульської С.В. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Антоненко І.М., подав заяву про відвід судді Цибульської С.В. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
В обґрунтування зазначив, що ним було подано клопотання про виклик свідка по справі, яке суддею було залишено без задоволення, з мотивів наявності достатніх доказів для вирішення справи по суті. Фактично суд дійшов висновку про доведеність вини до початку безпосереднього дослідження доказів у судовому засіданні, без надання особі можливості надати пояснення щодо суті адміністративного правопорушення, подати докази та реалізувати інші процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП. Вважає, що такі дії судді викликають сумніви у її неупередженості.
Адвокат Антоненко І.М. 22.12.2025 надав заяву про розгляд заяви без його участі, заяву про відвід судді підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду заяви про відвід, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Дослідивши матеріали судової справи та оцінивши доводи, які викладені в заяві про відвід, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду заяв про відвід (самовідвід) судді.
Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для забезпечення виконання положень ст. 1 КУпАП, при вирішенні питання про відвід судді у цій справі про адміністративне правопорушення, виникла необхідність у застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права, тобто кримінального процесуального права, та при розгляді заяви про відвід суду необхідно керуватися положеннями КПК України.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, в рішеннях у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», існування безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п.43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 року по справі №826/11409/17.
Вимогами ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, оскільки відповідно до вимог ст. 252 КУпАП докази у справі оцінюються у їх сукупності.
При цьому, належить врахувати, що, відповідно до чинного КУпАП, суд будь-якої інстанції не позбавлений процесуальної можливості здійснювати підготовчі дії, зокрема і щодо огляду відеозапису, матеріалів справи, оскільки такий огляд об'єктивно займає певний час. Водночас, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності також має право ознайомитись із всіма матеріалами про адміністративне правопорушення, зокрема і з відеозаписом, до початку судового розгляду та звернути увагу суду на певні обставини, зафіксовані на цьому відеозапису з якими вона не погоджується.
Наведені доводи про упередженість судді фактично зводяться до незгоди з вчиненням процесуальних дій судді під час судового розгляду справи.
Сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Оцінивши наведені в заяві доводи, які зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу та будується виключно на власному трактуванні та порядку застосування норм законодавства, тому суд не знаходить підстав для задоволення заяви про відвід, оскільки незгода з процесуальними діями судді під час судового розгляду, не може розглядатися як обставина, що свідчить про упередженість судді.
Той факт, що заявник внаслідок суб'єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про його реальну упередженість та необ'єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду судової справи.
Дослідивши заяву суд вважає за необхідним у задоволенні заяви про відвід судді відмовити, оскільки суд не вбачає обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в її неупередженості або інших підстав, наявність яких перешкоджає їй брати участь у вказаному проваджені.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ч. 2 ст.7, ст. 245, 283 КУпАП, ст. ст. 75, 80, 81 КПК України,-
В задоволенні заяви адвоката Антоненка І.М. про відвід судді Цибульської С.В. у справі № 642/6250/25 - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г. Проценко