Справа № 212/8299/25
Провадження № 2/642/2220/25
Іменем України
22 грудня 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Вікторова В.В.
за участю секретаря Гриценко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Твердохліб М.В. звернулася до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати укладений між позивачем та відповідачем шлюб, зареєстрований 29 травня 2021 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №1439.
В обґрунтування позову зазначено, що 29.05.2021 року позивач ОСОБА_3 уклала шлюб з відповідачем, ОСОБА_2 . У шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що З перших днів подружнього життя у них була дружна сім'я, заснована на почуттях любові, поваги та вірності один до одного, але з часом почуття любові, поваги та розуміння згасли і поступово стосунки між ними зіпсувались. Позивач та Відповідач неодноразово намагались зберегти сім'ю та жити заради дитини, однак, їм це не вдалось, що призвело до остаточного припинення шлюбних відносин наприкінці 2022 року. Враховуючи, що Позивач з Відповідачем не проживають однією сім'єю, не ведуть спільного господарства, не підтримують сімейні відносини як подружжя подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них. Між сторонами відсутні спори з приводу розподілу спільного майна та про утримання дитини, оскільки такі питання вирішено в позасудовому порядку. Враховуючи наявність неповнолітньої дитини та небажання Відповідача приймати участь в оформленні розірвання шлюбу Позивач вимушена звернутись із позовом до суду про його розірвання.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16 вересня 2025 року справу передано для розгляду за підсудністю до Холодногірського районного суду м. Харкова.
24.10.2025 року цивільна справа № 212/8299/25 надійшла до Холодногірського районного суду м.Харкова.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 року визначено головуючим суддею у справі Вікторова В.В.
Ухвалою Холодногірського районного суду м.Харкова від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Твердохліб М.В. у судове засідання не прибули, надали заяви про розгляд справи без їх участі, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі шляхом оголошення на сайті «Судова влада», про причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав. Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлялася відповідачу засобами поштового зв'язку, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суд з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою".
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач та його представник не заперечували проти такого порядку вирішення спору.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Частиною 1статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 29 травня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб, зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис №1439, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 29 травня 2021 року.
У шлюбі у подружжя народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 від 10.06.2021. Станом на 22.12.2025 року донька проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Спірні питання щодо поділу майна та утримання дитини між сторонами на даний час відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористалася даним правом та звернулася через свого представника до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім'ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам сторін, спір щодо поділу майна відсутній, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У відповідності до ст. 113 СК України суд залишає прізвище відповідача « ОСОБА_6 ».
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За правилами ч.1, ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач просила покласти на неї судові витрати, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв'язку із розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29 травня 2021 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №1439.
Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивача « ОСОБА_6 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Холодногірського районного суду м. Харкова протягом 30 днів з дня оголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , місце реєстрації як ВПО за адресою: АДРЕСА_4 .
Повний текст заочного рішення складено 22.12.2025 року.
Суддя В.В. Вікторов