Справа № 627/915/25
16.12.2025
16.12.2025 рокус-ще Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Бугаєнко І.В., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП № 1 Богодухівського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 126 КУпАП
До Краснокутського районного суду Харківської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 460247 вбачається, що 20.09.2025, о 23:57 по вул. Центральній, 20, в с. Каплунівка Богодухівського району Харківської області, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099, н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлявся. Крім того, його інтереси представляє його захисник адвокат Гайворонський О.А.
16.12.2025 до суду надійшло клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гайворонського О.А., у якому він просить суд закрити справу відносно ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Просить розглянути клопотання без участі притягуваного та його захисника.
У клопотанні зазначено, що відповідно до відео, яке додано до адміністративного протоколу, розпочинається о 00 год. 13 хв. 57 сек. З відео вбачається, що на узбіччі стоїть автомобіль, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомляє, що причиною зупинки транспортного засобу стало порушення п.9.2.б ПДР, оскільки ОСОБА_1 не подав сигнал показником повороту праворуч. Також поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 порушив комендантську годину.
Крім того, захисник зазначає, що момент самої зупинки транспортного засобу, та момент порушення ОСОБА_1 п.9.2.б ПДР на відео не зафіксований. Відповідно до тексту протоколу, адміністративне правопорушення інкриміноване ОСОБА_1 вчинене о 23 год. 57 хв. 00 сек. На території Харківської області комендантська година запроваджена наказом Харківської обласної військової адміністрації № 13 В від 15.08.2025 року, з 00 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., під час дії комендантської години заборонено перебування осіб на вулицях та в інших громадських місцях без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Таким чином посилання працівників поліції щодо порушення притягуваним комендантської години, не має під собою ніякого підґрунтя, оскільки вона ще не наступила, а в матеріалах справи немає жодного доказу того, що ОСОБА_1 порушив будь-які правила дорожнього руху чи взагалі керував транспортним засобом. Таким чином, захисник вважає, що дії поліцейського не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», якою передбачений вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу, внаслідок чого не було і правових підстав для вимоги вподальшому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Захисник зазначає, що відповідно до матеріалів адміністративної справи, як доказ до адміністративного протоколу долучено пояснення ОСОБА_1 , проте, з матеріалів відеозапису вбачається, що 00 год. 56 хв. 00 сек. поліцейський розпочав опитування ОСОБА_1 , а у 01 год. 06 хв. 37 сек., тільки роз'яснив права ОСОБА_1 , і лише в 01 год. 27 хв. 13 сек., ОСОБА_1 була надана можливість поспілкуватися зі своїми батьками.
Захисник звертає увагу, на те, що поліцейський, усвідомлюючи, що ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, не роз'яснив йому процесуальні права, не дав скористатися правом на правничу допомогу, провів опитування неповнолітнього за відсутності батьків.
Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд доходить наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , 28.06.2008 року є неповнолітньою особою /а.с.2/.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які додані до них як докази винуватості ОСОБА_1 , проаналізувавши докази щодо їх належності та допустимості, дійшов висновку, що вони викликають сумніви у своїй достовірності та допустимості в розумінні приписів ст. 251 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно з приписами ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 44, 51, 89, 121-127, 130, ст.139, ч.3 ст.154, ч.2 ст.156, ст.ст.173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст. 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу.
Враховуючи приписи вказаних норм, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку, та вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 121-127 КУпАП.
До вказаних осіб можуть бути застосовані заходи впливу, однак це не обов'язок суду, а право із урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що уповноважені особи, які складали протокол про адміністративне правопорушення, не ознайомили неповнолітнього ОСОБА_1 зі спеціальним правом, визначеним у ст. 270 КУпАП.
За вимогами ч.1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мають право представляти її законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу (ч.3 ст. 270 КУпАП).
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію», проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №460247 від 21.09.2025 вбачається, що працівниками поліції були відібрані пояснення у неповнолітньої особи без участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Крім того, з дослідженого відеозапису доданого до про протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №460247 від 21.09.2025 вбачається, що під час виявлення неповнолітнього ОСОБА_1 , та розгляді справи про адміністративне правопорушення, поліцейськими не було забезпечено участь батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога, як того вимагає чинне законодавство. Присутність матері була забезпечена працівниками поліції лише майже ніж через дві години після виявлення події, коли вже її син, притягуваний по справі, був опитаний та його покази були внесені працівниками поліції до всіх складених ними у той вечір документів. Більш того, матеріали справи навіть не містять доказів родинних зв'язків між притягуваним та ОСОБА_2 , підписи якої як законного представника останнього наявні у справі.
Отже, судом встановлено, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було істотно порушено право неповнолітнього ОСОБА_1 на захист. Встановивши, що поліцейські спілкуються з неповнолітнім, вони були зобов'язані забезпечити прибуття на місце події законного представника, однак у порушення вимог ст. 270 КУпАП, ч.2 ст. 33 Закону України "Про національну поліцію" цього не зробили.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з вимогами п.7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов'язкового залучення законного представника.
При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.
Уповноважені особи (автори протоколів про адміністративні правопорушення) не переконалась у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушень, вчинення яких йому ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов'язані були такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи захисника та його батьків-законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного, так і міжнародного, зокрема, Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.
Наведені обставини вказують на порушення прав ОСОБА_1 на захист та роблять недопустимими докази у справі.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що наведені обставини вказують на істотне порушення права на захист неповнолітнього, що дає підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, є недопустимими доказами, що тягне за собою очевидну недопустимість всіх інших зібраних доказів, які не підлягають аналізу з огляду на їх очевидну протиправність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватись на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ст. 247 КУпАП).
Отже, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, за відсутності допустимих доказів обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена, тому провадження у справі підлягає закриттю.
З огляду на викладене, клопотання захисника - адвоката Гайворонського О.А. підлягає задоволенню з підстав наведених судом вище.
Керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 283, 284, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Бугаєнко