Провадження № 2/641/2228/2025 Справа № 641/3692/25
22 грудня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова
у складі головуючого судді Щепелевої Г.М.,
секретар судового засідання Масалова М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу №641/3692/25 за позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» в особі представника, адвоката Столітнього М.М., через систему «Електронний суд» звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до в якому просить: стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 38152,35грн., та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
В обгрунтування позову зазначив, що 24.07.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна», відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022 та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents, було укладено електронний Договір № 6894688 про надання споживчого кредиту. Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн., строк кредиту 360 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 . У період з 24.07.2023 по 26.05.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 130.00 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 2.00 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 128.00 грн. 27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за Кредитним договором № 6894688, про що повідомлено відповідача. Отже, позивач є новим кредитором відповідача за кредитним договором. До ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6894688 за сумою кредиту 9998 грн.; сумою процентів за користування кредитом 17609,47 грн. Позивачем нараховано проценти за 53 календарних днів (27.05.2024-18.07.2024) в межах строку договору 10544,88 грн. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 38152,25 грн., з яких: 9998,00 грн. тіло кредиту; 17609,47 грн. - нараховані проценти за користування кредитом; 10544,88 грн. нараховані проценти за 53 календарних дні. Враховуючи наведене, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання, визначені укладеним кредитним договором, не виконав, у передбачені в договорах строки грошові кошти та нараховані відсотки за користування кредитом не повернув, заборгованість не погашена, вказане слугувало підставою для звернення ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до суду.
Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 26.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
22.12.2025 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 24.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6894688 про надання споживчого кредиту.
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом № 205-ОД від 10.02.2022 та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua.
Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10000,00 грн., строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (18.07.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору.
Відповідно до п. 1.5.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки№ НОМЕР_1 .
Згідно з п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем Черкашиної за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10 000,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 : 24.07.2023 здійснено переказ на суму 10 000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
Згідно інформації АТ «Універсал Банк» на ім?я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . 24.07.2023 на картку було здійснено зарахування коштів у сумі 10000 грн.
Відповідно до картки обліку Договору № 6894688 від 24.07.2023 (розрахунок заборгованості) відповідач ОСОБА_1 20.08.2023, 25.09.2023 та 27.10.2023 здійснила оплату по тілу кредиту у розмірі 2,00 грн. та процентів у розмірі 128,00 грн., тобто не виконувала в повному обсязі обов'язків, покладених не неї кредитним договором, у зв'язку з чим за останньою утворилась заборгованість.
27.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу№ 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги, в тому числі майбутньої, за кредитним договором № 6894688.
Згідно копії Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників за договором Факторингу№ 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу№ 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6894688.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача, шляхом направлення відповідного повідомлення на електрону адресу, зазначену останнім при укладенні кредитного договору.
Отже, до ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором№ 6894688.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків, заборгованість за кредитним договором № 6894688 від 24.07.2023 за період з 24.07.2023 - 26.05.2024 складає 9998,00 грн- заборгованість за основною сумою боргу; 17707,47 заборгованість за відсотками.
Після отримання позивачем права вимоги, відповідач не виконував умови кредитного договору, а тому в межах строку дії кредитного договору за 53 календарних днів (27.05.2023 - 18.07.2024) позивачем нараховані відсотки в сумі 10544,88 грн.
25 листопада 2024 року рішенням єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було змінено найменування товариства на нове - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами 4 та 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Як вбачається з матеріалів справи, Договір про надання споживчого кредиту № 6894688 від 24.07.2023, укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 паспорт споживчого кредиту містять основні істотні умови кредитних взаємовідносин, зазначено суму кредиту, строк дії, розмір процентів, умови кредитування, порядок повернення, що було погоджено сторонами.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, зазначений договір та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору № 6894688 про надання споживчого кредиту від 24.07.2023, із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за вищевказаним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та додатковою угодою. Відповідач не виконав своїх зобов'язань та не погасив кредитну заборгованість.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом положень ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів підтверджений факт відступлення права грошової вимоги ТОВ «Авентус Україна» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань, відповідно до ст. 617 ЦК України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 6894688 про надання споживчого кредиту від 24.07.2023 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та покладає судові витрати на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу по даній справі позивачем надано наступні копії доказів: копію договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в особі директора Сівека С.С. та адвокатом Столітній М.М.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10 від 18.09.2020; копію акту № 7896 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 12.05.2025 згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024; ордер на надання правничої допомоги від 16.06.2025 № 1918122.
Отже, враховуючи, складність справи, принцип розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 38152,35 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 3 000 грн., всього на суму 43 574 (сорок три тисячі п?ятсот сімдесят чотири) грн. 75 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150; ЄДРПОУ 44559822;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя Г.М.Щепелева