Справа № 953/11038/25
н/п 2/953/4525/25
22 грудня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Лушпай В.О.
учасники справи у судове засідання не з'явились
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову: 50 346,61 грн
Стислий виклад позицій сторін
У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованість за договором № 4457682 від 16.08.2021 у розмірі 50 346,61 грн. Також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн. Крім того, вказав, що не заперечує проти розгляду справи без участі його представника та ухвалення заочного рішення.
Позовна заява мотивована тим, що позивач отримав права вимоги до відповідачки відповідно до договору факторингу за кредитними договорами № 4457682 від 16.08.2021, зобов'язання за якими відповідачка належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість спочатку перед первісним, а потім перед новим кредитором.
Виклад позиції відповідача
Відповідачка правом на подачу відзиву не скористалась.
Процесуальні дії у справі
Суд ухвалою від 27.10.2025 відкрив спрощене позовне провадження та призначив судове засідання. Розгляд справи відкладався, зокрема, до 22.12.2025.
22.12.2025 учасники справи у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідками суду про доставку судової кореспонденції до електронних кабінетів сторін, що згідно зі статтями 128, 272 ЦПК України вважається належним повідомленням учасників справи.
Позивач в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності та вказав, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення. Відповідачка жодних заяв та клопотань, зокрема, які б перешкоджали розгляду справи, не подала.
Суд ухвалою від 22.12.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлялася про місце і час судового засідання, постановив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідачки згідно зі статтями 223, 280, 281 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
16.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 4457682 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 20 000,00 грн; кредит надається строком на 30 днів з 16.08.2021; термін (дата) повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 15.09.2021.
Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 7500,0 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.3.1.2. договору пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця (п. 6.1. договору).
У назвою договору вказано, що його підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором R43399; час: 16.08.2021, 07:52.
Відповідно до квитанції від 16.08.2021 (ID платежу: 1735620472) ТОВ "Мілоан" перерахував кошти згідно з договором № 4457682 у розмірі 20 000,00 грн.
26.01.2022 ТОВ "Мілоан" і ТОВ "Вердикт Капітал" уклали договір № 26-01/2022-83 відповідно до п. 2.1. якого клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 83 672 331,46 (вісімдесят три мільйони шістсот сімдесят дві тисячі триста тридцять одна гривня 46 копійок), а Фактор зобов'язується, здійснивши Фінансування в порядку, передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 за договором передано право вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 , договір 4457682; сума виданого кредиту - 20 000,00 грн, заборгованість за тлом - 13 554,00 грн, за процентами - 15 139,31 грн, комісії - 2 000,00 грн.
10.01.2023 ТОВ "Вердикт Капітал" і Товариство уклали договір № 10-01/2023 відповідно до п. 2.1. якого первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 за договором передано право вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 , договір 4457682; сума заборгованості за тлом - 13 554,00 грн, за процентами - 34 792,61 грн, комісії - 2 000,00 грн, всього 50 346,61, сума виданого кредиту - 20 000,00 грн.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склались договірні відносини з надання кредиту та відступлення права вимоги за таким правочином. Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України" Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами (указана позиція є сталою, постанови Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1ст. 638 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка уклала договір про споживчий кредит шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором R43399. Наведене вказує на те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.
Матеріалами справи підтверджується надання відповідачці кредиту в розмірі 20 000,00грн, що підтверджується квитанцією від 16.08.2021 (ID платежу: 1735620472)
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Матеріалами справи підтверджується надання відповідачці кредитних коштів, водночас доказів повного їх повернення та процентів за користування ними суду не надано.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Суд встановив, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 4457682 від 16.08.2021 відповідно до договору факторингу№ 10-01/2023 від 10.01.2023, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 10.01.2023 Товариство стало кредитором за вказаним кредитним договором на підставі статті 512 ЦК України.
Отже, первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання боржнику коштів у користування (право вимоги за якими згодом перейшло до позивача), однак в порушення ст. 509, 525, 1048, 1049, 1054 ЦК України та умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість.
При цьому суд виходить з того, що обов'язок доведення обставин погашення заборгованості, згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанова від 08.06.2022 № 913/618/21), покладається на боржника. А тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги за кредитним договором № 4457682 від 16.08.2021 50 346, 61 грн, з яких, за тілом кредит у розмірі 13 554,00 грн, процентами за користування ним - 34 792,61 грн, комісія - 2 000,00 грн.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, позовні вимоги Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Судові витрати
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та 16 000 грн витрат на професійну правову допомогу.
Питання про стягнення судового збору суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості на правничу допомогу підлягають розподілу за результатами справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19).
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правничу позивач надав: договір про надання правничої допомоги від 01.07.2024 № 01-07/2024 між Товариством і АО "Лігал Ассістанс", яким узгоджено надання правової допомоги між сторонами, витяг з акту № 14 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025, в якому наведено перелік послу (надання усної консультації - 4 000,00 грн, складання позовної заяви - 12 000,00 грн).
Правила розподілу судових витрат унормовано статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Водночас розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу є непропорційним до предмету спору. Позивач заявив до стягнення 50 346, 61 грн, а витрати на правову допомогу у розмірі 16 000 грн, тобто більше ніж 31 % від суми позову. При цьому справа, що розглядається не є складною (предметом є стягнення кредитної заборгованості, яка не потребує формування складної правової позиції), позивач не вчиняв значних дій щодо витребування та надання додаткових доказів, не приймав участь у судових засіданнях, тощо. А тому заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу визнається судом непропорційною до предмету спору, що, враховуючи дані, конкретні обставини справи є підставою для часткового задоволення заяви у розмірі 6 000 грн, в решті (10 000,00 грн) слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 76 - 81, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" заборгованість за кредитним договором № 4457682 від 16.08.2021 у розмірі 50 346, 61 грн, з яких, за тілом кредит - 13 554,00 грн, процентами за користування ним - 34 792,61 грн, комісія - 2 000,00 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
3. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6 000 гривень.
В решті відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" (ЄДРПОУ 44276926; 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306).
Відповідач (боржник): ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Повне судове рішення складено та підписано 22.12.2025.
Суддя Роман ВІТЮК